У перший понеділок жовтня архітектори всього світу відзначають своє професійне свято. У 1996 році Міжнародний союз архітекторів, що був створений одразу після другої світової війни, на 20-й генеральної асамблеї ООН в Барселоні, прийняв резолюцію про святкування Всесвітнього Дня архітектури в перший понеділок жовтня. Кожен рік у свята певна тематика. Цього ж року свято проходить під гаслом «Місто – простір спільного користування».
В 2020 році Всесвітній День архітектора припадає на 5 жовтня. Цей день є чудовою можливістю подивитися на своє місто іншими очима, роздивитися будівлі і вкотре захопитися талантом українських майстрів-будівничих.
Першим із дослідників, хто дав архітектурну характеристику забудові Полтави був Михайло Якович Рудинський – відомий вчений, талановитий археолог, музейник, педагог, доктор історичних наук.  Народився він 14 жовтня 1887 р. в м. Охтирка Сумської області в родині земського лікаря. Освіту отримав у місцевій гімназії і на історико-філологічному факультеті Харківського університету. У 1917-1924 рр. жив і працював у Полтаві. Практично вся його діяльність в цей період була пов’язана з Полтавським музеєм. М. Я. Рудинський був організатором і активним членом одного із перших на Україні Наукового товариства дослідження і охорони пам’яток старовини та мистецтв у Полтаві (1918 р.). З 1919 р. він починає працювати у Народному музеї Полтавщини (таку назву мав тоді Полтавський краєзнавчий музей), спочатку як заступник директора музею, а з 1922 р. – директор Центрального пролетарського музею Полтавщини і завідуючий відділом археології. Молодий вчений створює у 1919 р. Галерею мистецтв губернського музею (попередника Полтавського художнього музею), бере участь у формуванні Полтавського губернського архіву, майбутньої обласної бібліотеки. Саме в цей час і з’являється його перша брошура «Архітектурне обличчя Полтави», яка серед численних видань початку XX ст., є першою фаховою працею про архітектурні пам’ятки міста. До того ж, вона була ілюстрована яскравими малюнками художника Федора Рожанківського.
На початку роботи, автор дає трактування історії міста, але деякі події різних етапів розвитку Полтави не відповідають сучасним науковим концепціям, архітектурний же аналіз проведений з великим знанням справи, повністю відповідає сучасним дослідженням.
Після опису в загальних рисах окремих моментів в історії забудови Полтави, Рудинський переходить до детальної характеристики окремих приміщень і забудов.
Визначаючи характеристику найдавніших будівель Полтави, якими являються культові споруди ХVІІ – ХVІІІ ст., М. Я. Рудинський один з перших використовує термін «українське барокко», розвиток якого в цих же спорудах треба розглядати у сукупності художніх форм, об'ємно-конструктивних і пластичних особливостей православних храмів.
Значне місце у своїх дослідженнях та описах Михайло Якович, приділяє архітектурі саме часів генерал-губернаторства. Дає кваліфіковану оцінку стилю «ампір», саме так в той час іменувався російський класицизм. Викликають великий інтерес свідчення про кольорову гамму фасадів класичних будівель Полтави.
Сподіваємося, що знайомство з роботою М. Я. Рудинського, що була чи не найпопулярнішим нарисом історії архітектури міста на зламі епох, буде корисним кожному, саме в час історичної розбудови нашої держави.