В експозиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, знаходиться дуже цікавий археологічний артефакт– котушка скіфського часу або блокоподібний виріб  ( др. пол. VII – V ст. до н.е.). Вона є деталлю ткацького верстату і виготовлена з глини світло – коричневого кольору.
Розміри котушки: висота 1,4 см; діаметр: мінімальний 4,6 см, максимальний 5,2 см.
Має двосторонню прокреслену орнаментацію з календарною символікою.
Лицева сторона: спіралевидна кільцева прокреслена лінія у чотири витки; в центрі – прямий хрест (солярний знак) з двома, позначеними посередині рисочками, кінцями. Ця орнаментація може трактуватися як символічне зображення сонячного року, з зазначенням чотирьох пір року та двох рівнодень.
Зворотня сторона: у основі орнаментальної композиції – прямий хрест, що ділить площину виробу на чотири сектори. Три з них заповнені прокресленими лініями (у плані утворюють близьку до ромбу фігуру) в кількості: 9, 10 та 8 (у сумі=27) рисочок. Ще один сектор має позначені у протилежному напрямку чотири лінії, верхня з яких є основою накресленого схематичного "дерева життя" (?) зі стовбуром та шістьма гілками. Гіпотетично розглядається як числове відображення місячно – сонячного року з кількістю діб 27 (сума рисочок у трьох секторах). У четвертому секторі – позначення чотирьох неділь тижня (4х7=28) для усередненого між драконічним та синодичним місяцями (4 рисочки і 7 елементів – рисочок "дерева") та відображення семиденного тижня. Сума ліній у цьому секторі (гілки і стовбур "дерева" та його основа) складає 7+1+4=12, що, як відомо, відповідає кількості місяців у ряді місячно – сонячних календарів.
Орнаментована "котушка" у вигляді блоку була не тільки важливою частиною "механіки"  ткацького верстата, але й мала культове призначення та була числовим записом календаря для визначення (рахування часу).
Котушка виявлена при розкопках зольника в урочищі Десяте поле поблизу урочища Таранів Яр біля с. Мачухи (ближче до с. Судіївка) Полтавського району 1924 року під час досліджень Тарановоярському (Мачуському) могильнику, полтавським, а згодом київським науковцем Михайлом Яковичем Рудинським.
 
Література:
 
1) Щербань А. Л. Прядіння і ткацтво у населення Лівобережного Лісостепу України
VII – початку ІІІ століття до н .е. (за глиняними виробами). – К.: Молодь, 2007. – С. 76, 79.
 
2) Полтавський археологічний збірник: Збірник наукових праць. / За ред. Супруненка О. Б. – Полтава, 1994. – Число друге. – С. 123.