Археологія в музеї за роки незалежності

#НАША_НЕЗАЛЕЖНІСТЬ #МАРАФОН_30

​Археологічна діяльність Полтавського краєзнавчого музею має давні і багаті традиції. У 2012 р. виповнилося 100 років з часу створення археологічного відділу музею. Його заснування співпало зі становленням вітчизняної археології як науки, біля витоків якої стояли такі відомі вчені як І. А. Зарецький, В. М. Щербаківський, М. Я. Рудинський, О. К. Тахтай, які стали фундаторами у справі вивчення старожитностей Полтавщини, першими колекторами всесвітньознаної збірки Полтавського краєзнавчого музею (сучасний Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського). Впродовж століття заклад був і залишається провідним осередком по дослідженню та вивченню давнього минулого Полтавщини.

​Першим завідувачем відділу був відомий археолог, дипломований спеціаліст В. М. Щербаківський (1912 – 1921). У археологічному відділі музею у різний час працювали відомі дослідники, вчені, археологи: М. Я. Рудинський ( 1921 – 1924),   О. К. Тахтай (у 1925 – 1929), І. М. Самойловський (у 1930 – 1931), А. В. Добровольський (у 1932 –1933), В. І. Довженок (у 1941–1943), М. А. Стан (у 1939–1941 рр.), Г. О. Сидоренко (у 1939 – 1948 рр.).

 З часів Незалежності у відділі працювали О. Б. Супруненко, Лугова Л. М.,  Мокляк О. В., Ткаченко О. М., Гавриленко І. М., Луговий Р. С., Мельникова І. С., Верещака В. М., Касьян В. В., Кушнір А. С., Ночовний О. В., Калініна Є.А., Курницька І. О., Рижков Р. П., Баранець П. В., Гранько А. С.

​Сучасна археологічна експозиція музею, побудована у 1991-1996 рр., складається з розділів: «Найдавніша історія краю – від палеоліту до раннього середньовіччя», «Полтавщина за часів ранніх слов'ян  та давньоруського часу». У 2019 році була здійснена реекспозиція залу «Давня Русь і кочівники Х – ХІІІ ст.». Всього в експозиції трьох залів відділу представлено 2769 експонатів.  
Основними напрямками роботи відділу були і є польові наукові дослідження (археологічні експедиції, розвідки), наукове комплектування, поповнення та збереження археологічної частини музейного фонду, розробка наукових концепцій, тематик-експозиційних планів, створення повноцінних археологічних експозицій, тематичних виставок, проведення наукових конференцій, семінарів, підготовка та написання наукових і науково-популярних статей, каталогів, лекцій, проспектів екскурсій, публікація наукових праць тощо.
Наукові співробітники відділу брали участь у польових дослідженнях археологічних пам'яток на території Полтавської області у тісній співпраці з колегами Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Інституту керамології – відділення Інституту народознавства АН України, Національного музею гончарства в Опішному, експедиції ДП "НДЦ "ОАСУ" ІА НАНУ, ПАЕ ДП "Рятівна археологічна служба" ІА НАНУ, ІКЗ "Більськ".

За останні роки вдалося успішно провести: обстеження курганів і поселень в околицях сс. Березова Рудка та Вечірки Пирятинського району (2002);  розкопки скіфських курганів поблизу смт. Опішне та дослідження на території музейного двору під час ведення земляних робіт (2005);  археологічні дослідження  майданів в с. Шовкопляси Новосанжарського району (2006); розкопки поселення неоліту–бронзи в урочищі "Татарський бугор" поблизу с. Клюсівка Новосанжарського району (2006 і 2008); розкопки Сторожівського курганного могильника (ІІІ – IV ст.) біля с. Сторожеве, Чутівського району (2008, 2010, 2012, 2013); дослідження на місці Свято – Успенської церкви в с. Лютенька Гадяцького району (2009 – 2010); дослідження сотенного містечка XVII – поч. XVIII ст. на території с. Балаклія Великобагачанського району (2016 – 2017); дослідження кургану «Ємцівська могила» (2016); наглядові археологічні роботи у котловані на місці спорудження житлового будинку у Полтаві по вул. Стрітенська, 18, розкопки кургану біля с. Покровська Багачка Хорольського району та дослідження слов'янського городища VIII ст. біля селища Опішня Зіньківського району (2017).

Зі здобуттям Україною незалежності з кожним роком зростає цікавість до пам’яток історії і археології. За період 2007 – 2021 рр. науковці відділу археології музею брали активну і безпосередню участь у проведенні моніторингових обстежень пам'яток археології: Новосанжарського, Великобагачанського, Решетилівського, Диканського, Лохвицького, Гадяцького, Семенівського, Пирятинського, Козельщинського, Оржицького, Шишацького, Чорнухинського, Котелевського, Машівського, Гребінківського, Полтавського та частково Карлівського районів області з метою підготовки наукового віддання "Зводу пам'яток історії та культури України. Полтавська область". Важливість його важко переоцінити. На сьогодні побачило світ (видано друком) – 15 випусків цього енциклопедичного видання.
Роки Незалежності були плідними ……Науковцями відділу було підготовлено і проведено Міжнародні  наукові  конференції: "Гінцівська стоянка та проблеми кам'яного віку в Україні" м. Лубни (2003), "Полтавський краєзнавчий музей: в ретроспективі археологічних досліджень" на відзначення 75 – річчя утворення Полтавської області та з нагоди 100 – річчя археологічного відділу музею і 125 – річчя від дня народження  М. Я. Рудинського (2012). Брали участь: у роботі ІІ Луганської міжнародної історико – археологічної конференції, присвяченої 85 – річчю Луганського обласного краєзнавчого музею (2005); у міжрегіональній науковій конференції "Більське городище в контексті вивчення старожитностей раннього залізного віку Європи" (2006); у науково-практичному семінарі «Інтеграція археологічних та палеогеографічних досліджень» на базі спільної археологічної експедиції в с. Сторожеве Чутівського району» (2010); участь у ІІ Національному конкурсі керамологічних музейних експонатів "КераМузЕк – 2012", у Всеукраїнській науковій конференції "Феномен Більського городища збереження, дослідження та популяризація найбільшої в Європі пам'ятки археології доби раннього залізного віку» та Міжнародна наукова конференція "Перещепинський скарб та його епоха" присвячена 100 – річчю відкриття Малоперещепинського "скарбу" (2012); у Міжнародному симпозіумі "Реконструкція й інтерпретація археологічної кераміки: пастки чи путівники для дослідників" (2013); у ІІ Міжнародній науково – практичній конференції "Південь України у вітчизняній та європейській історії" м. Одеса, Всеукраїнській науково – теоретичній конференції "Проблеми музеєзнавства, збереження та відновлення історичних пам'яті" та VI Всеукраїнська науково – практична інтернет – конференція "Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку" м. Харків (2014); у роботі національного конгресу українських керамологів "Українська керамологія в контексті викликів ХХІ ст. " в Опішному, у Міжнародній  науковій конференції «Підземний простір: освоєння, вивчення, вторинне використання», м. Запоріжжя, у "круглому столі" по вшануванню 1000 – ліття з дня упокоєння святого Рівноапостольного Великого князя Київського Володимира (2015); у регіональній науковій конференції присвяченій пам'яті відомого українського музейника та археолога, зачинателя археологічного вивчення Посулля Ф. І. Камінського (1845 – 1891 рр.), м. Лубени, у І науковій конференції «Мачуська земля: минуле та сучасність»,  у майстер – класі для слухачів курсів підвищення кваліфікації з теми: Національно патріотичне виховання через краєзнавчо – пошуково діяльність» (2016); у Всеукраїнській науковій конференції «Культурологічна регіоналістика: теорія, історія, практика»,  у регіональній науковій конференції, присвяченій 100 – річчю Хорольського районного краєзнавчого музею «Хорольщина: від минулого до сьогодення», у Національному реставраційному керамологічному симпозіумі «Актуальні проблеми збереження гончарної спадщини  України (консервація, реставрація, експонування), у Міжрегіональному науково – практичному семінарі «GIS – технології в археології», у науковій конференції присвяченій 130 – річчю від дня народження М.Я. Рудинського (1887 – 1958 рр.), у ІІ науковій конференції «Мачуська земля. (2017); у роботі круглого столу по проекту» Концепція збереження, розвитку та популяризації пам'яток археології національного значення – Більське городище. 2018 – 2022 рр».(2017); у науковій конференції «Старожитності й давня історія Кременчука», у науковій конференції «Лубенський краєзнавчий музей: історія, досвід перспективи», присвяченої 100-річчю Лубенському краєзнавчому музею, у підготовці та проведенні  обласного семінару «Специфіка показу археологічних предметів у музеях та особливості їх зберігання», підготовці та проведенні міжрегіональної наукової конференції «Більський феномен – 2018» (2018).

Також брали участь у підготовці і проведенні щорічних семінарів та конференцій :  «Охорона та дослідження пам'яток археології»; «Село Жуки – батьківщина Самійла Величка» ( 2017- 2020); «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні».

Важливим напрямком роботи відділу є виставкова діяльність. Відділом підготовлено: тематичні виставки «Археологічні дослідження В. Щербаківського на Полтавщині» до 130 річниці дня народження відомого вченого завідуючого археологічним відділом музею В. Щербаківського (2006), "Наукові та краєзнавчі студії І.А. Зарецького", присвячена 150 – річчю від дня народження відомого українського археолога, етнографа, одного із фундаторів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського І. А.Зарецького. (2007); "Життєвий та науковий шлях Галини Олексіївни Сидоренко", присвячена 90 – річчю від дня народження полтавського музейника, археолога, краєзнавця Г.О. Сидоренко (2008); "Археологічні скарби Полтавщини: нові відкриття нові знахідки" (із нових надходжень до археологічної збірки музею) (2012); присвячену 1025 – річчю хрещення Русі (2013); виставка присвячена 125 – річниці від Дня народження відомого дослідника, археолога, фундатора музейної справи О. К. Тахтай, виставка до 10 – річчя спільної археологічної експедиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (2015); "Давньоруський "слід" на теренах історичної Полтавщини", присвячена 110 – річчю від дня народження М. Стана, "Археологічні артефакти розповідають", з нагоди Дня пам'яток історії та культури в Україні та Міжнародного дня пам'яток і визначних місць, "Матеріали розкопок Ф.І. Камінського (1845 – 1891 рр.) у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського", що присвячена пам'яті Ф. І. Камінського (2016); "Кочівницькі старожитності золотоординського часу на території Полтавщини кін. ХІІІ – поч. ХV ст. (із нових надходжень), виставка до наукової конференції, присвяченої пам'яті С. К. Кульжинського (1867 – 1943 рр.) "Найдавніші християнські реліквії Полтавщини", "Більське городище в дослідженнях українських археологів, "М. Я. Рудинський та археологія Полтавщини (2017); "Збирач і хранитель музейних колекцій, краєзнавець, і пам'яткоохоронець" до 100 – річчя від дня народження відомої музейниці і організатора об'єктів культурної спадщини, завідувачки відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Г.О. Сидоренко (1918 – 1984 рр.), приуроченої до роботи XV науково – практичного семінару "Охорона та дослідження пам'яток археології", "Західне укріплення Більського городища: 60 років археологічних досліджень", "Археологічні сенсації у Більську та Шишаках"  (2018);    

Брали участь у побудові музейних виставок : "Повернуті до життя" присвячена 100 – річчю освячення будинку музею та 65 – річниці визволення Полтави від німецько – фашистських загарбників (2008), "Відроджені скарби Полтавщини", дослідження в Лютеньках (2009), Музейний вернісаж "Полтавський краєзнавчий музей у ретроспективі століть" до 120 – річчя заснування Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського (2011), "Пересопницьке євангеліє – пам'ятка української писемної культури" (2013); "Між минулим і майбутнім – нові надходження до музейної колекції та відреставровані музейні предмети" ( 2017).

Також проводили фондово – камеральну обробку музейних археологічних предметів із старих колекцій та горілого фонду; працювали над створенням науково – довідкових каталогів: «Матеріали розкопок М. Я. Рудинського 1923 – 1924 рр.», «Пам'ятки ранньослов'янського часу (V – VII ст.) на Полтавщині», «Археологічна збірка із колекції К. М. Скаржинської в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського». Долочулися до підготовки і видання каталогу виставки "Відроджені скарби Полтавщини", який побачив світ у 2009 р.  

Потрібно відмітити і тісну співпрацю відділу з засобами масової інформації (виступи на радіо та телебаченні, інтерв'ю газетам та телекомпаніям): "Підсумки археологічних сезонів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського», інтерв'ю журналістам про надходження до музейної збірки унікальних артефактів.

Пропонуємо  вашій увазі невелику частину нашого  фотоархіву і запрошуємо відвідати експозицію науково-дослідного відділу археології нашого музею.

21 08 08 arheo01

21 08 08 arheo01

21 08 08 arheo01

21 08 08 arheo01

21 08 08 arheo01

21 08 08 arheo01

21 08 08 arheo01

21 08 08 arheo01