16 березня розпочала роботу виставка "У вимірі трьох ювілеїв"

З 16 березня 2019 р. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського працює виставка «У вимірі трьох ювілеїв» (до 100-річчя Національної академії наук України, 100-річчя Полтавського товариства любителів природи, 155-річчя від дня народження В.І. Вернадського)

У 2018 році Національна академія наук України відзначила сторіччя від дня заснування. Офіційною датою створення Академії вважається 27 листопада 1918 року – день першого установчого засідання її Спільного зібрання, на якому було обрано голову-президента В.І. Вернадського. Юридичне оформлення Академії відбулося 14 листопада 1918 року, коли гетьман П.П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів Закон Української Держави «Про заснування Української академії наук». Тоді ж було видано наказ про призначення першого складу дійсних членів (академіків) з 12-ти осіб (за радянською історіографією Українська академія наук заснована за часів Радянської влади – 12 лютого 1919 року).

За столітній період вищу наукову інституцію України очолювали дев’ять президентів, життя й діяльність шести з них пов’язані з Полтавським краєм. Академію формували численні дійсні члени та члени-кореспонденти – вихідці з історичної й сучасної Полтащини. У складі Академії перебуває 119 академіків, 45 членів-кореспондентів, три іноземні члени, діяльність та життєвий шлях яких мають відношення до нашого краю. Серед них діячі різних галузей науки і культури: природознавець і мислитель В.І. Вернадський; астрономи, геофізики – О.Я. Орлов, Є.П. Федоров, Я.С. Яцків, З.М. Аксентьєва; фізіолог О.В. Квасницький; математики і фізики – М.М. Боголюбов, С.Я. Брауде, І.І. Ляшко, Ю.О. Митропольський, Г.С. Писаренко, І.М. Францевич, Л.А. Булавін; ботаніки, генетики, селекціонери – М.І. Вавилов, Д.К. Зеров, М.М. Гришко; композитор – Л.М. Ревуцький, письменники – О.Т. Гончар, Б.І. Олійник, О.П. Косач та інші.

Шлях видатного природознавця, організатора науки В.І. Вернадського до президента Української академії наук почався на Полтавщині від організатора і голови правління Полтавського товариства любителів природи. У листопаді 1917 – травні 1918 років В.І. Вернадський жив, плідно науково працював і проводив активну організаторську роботу в Полтаві. У березні 1918 року у стінах Полтавського народного природничо-історичного музею (нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) заснував громадську наукову природоохоронну організацію – Полтавське товариство любителів природи. Вчений розробив статут, програму товариства, виступав на зібраннях його членів з доповідями. 1 червня 1918 року В.І. Вернадський виїхав із Полтави до Києва з метою організації Української академії наук. «Я вірю у велике майбутнє України, й Української Академії Наук…» – так він написав у листі 1943 року до тодішнього президента АН УРСР О.О. Богомольця.

19 03 16 3 yuvilei