#Музейна_Скарбниця
 
У експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлена яскрава та унікальна річ – жуки-cкарабеї. Виготовлені з фаянсу яскраво-синього та зелено-блакитного кольорів. Скарабей – жук-гнойовик в усі часи історії Єгипту відігравав велику роль у давньоєгипетській релігії і міфології. Культ скарабея був пов′язаний з ідеєю відродження. Жук являється також персоніфікацією життя, самовідродження. Священні скарабеї живляться гноєм тварин, з якого спершу скачують кульки. Стародавні єгиптяни в цій поведінці вбачали прообраз руху Сонця — світила, якому вони поклонялися найбільше. Культ священного скарабея був настільки поширеним у Стародавньому Єгипті, що у формі жука виготовляли печатки, амулети, магічні предмети й прикраси, його зображували на папірусах, фресках гробниць. У храмовому комплексі Карнак, недалеко від Луксора, збереглася колона, яку вінчає кам'яний скарабей. Єгипетського бога Хепрі зображували з головою у вигляді скарабея. Символічне значення жука-скарабея відбито і в його науковій назві: Scarabaeus sacer, де видова назва sacer в перекладі з латинської мови означає святий, священний.
Таким чином, у Єгипті скарабей нагадував людині про те, що в ньому є сокровенне Серце, що його душа може відродитися, воскреснути, стати подібною до Сонця, яке сходить, перемігши темряву, й несе життя, тепло, світло. Він є символом весни, вічної молодості душі, яка живе за межею простору й часу, життя й смерті.