Золотарі-кустарі Полтавщини та інших регіонів виготовляли велику кількість подібних підвісок — власних досить вільних варіацій цієї теми.
Проте найбільшою популярністю серед них користувалися так звані «Благовіщення». На зворотному боці таких медальйонів оригінальний сюжет коронації Вірою та Вітчизною ініціалів імператриці замінювався постатями Богородиці та архангела Гавриїла з квіткою поміж ними.
Фондова збірка Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського містить кілька варіантів таких прикрас. Вони відрізняються за розміром, деталями візерунку, матеріалом та способами їх виготовлення.
Такі дукачі найчастіше відливали або карбували з латуні та міді. Вони здебільшого мають одне вушко, проте трапляються екземпляри з суцільно відлитими бантами вгорі. Останній є у колекції музею (рис. 4), проте його бант було втрачено ще за часів активного користування медальйоном. Про останнє свідчить наявність двох отворів у верхній частині прикраси зроблених, вочевидь, для його кріплення.
Портретне зображення на лицевому боці також відрізняється від оригіналу. «Катерина» може бути як у короні, так і без неї. На тлі часто можна побачити флористичні мотиви. Проте воно буває і суцільно гладким.
Сюжет «благовіщенських» дукачів часто пов’язували з весільними мотивами, адже чоловіча і жіноча постаті у народній уяві дещо асоціювалися з нареченими перед вівтарем. Тож ці прикраси традиційно підносили у якості подарунку молодій.
