Каса розташована на подвір'ї музею.
Підготовлена науковцями науково-дослідного експозиційного відділу природи, науково-дослідного відділу фондів, відділу художної реставрації, відділу цифрової трансформації та комунікації.
Виставка «Зелений храм природи» створена з нагоди Міжнародного дня біорізноманіття, який наукова спільнота відзначає 22 травня, і присвячена лісам Полтавщини. На виставці представлено понад 90 експонатів, деякі музейні предмети експонуються вперше. Виділені наступні розділи: Історія формування лісового фонду Полтавщини, рослинний та тваринний світ лісових екосистем, охорона та збереження лісових масивів.
Ліси України за своїм призначенням і розташуванням виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші функції та забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах.
Загальна площа лісового фонду України становить – 10,4 млн га, із яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн га. Лісистість території країни становить 15,9%. За 50 років площа лісів зросла на 21%, а запас деревини майже у три рази.
Загальна площа лісів філій Полтавської області складає 235811 га.
Лісистість – 9%. Середній вік насаджень – 62 роки.
На території нашої області 35% природних лісів, 65% – штучні лісові насадження, що пов’язано з історичними процесами – Другою світовою війною (вирубкою лісів для потреб армій) і господарською діяльністю минулого століття. Найбільше штучних лісів насаджено біля м. Кременчук. На території Полтавщини близько 30 найпоширеніших видів різних порід. Але домінують сосна звичайна, дуб звичайний, вільха чорна, тополя, ясен, клени. Хвойні насадження займають 34% від загальної площі, твердолистяні – 45%, з яких дуб – 34%. На деяких ділянках зустрічається окремо сосновий або дубовий ліс, але більша частина насаджень – мішані.
У межах Полтавської області створені філії лісового господарства, підпорядковані Слобожанському лісовому офісу:
«Гадяцьке» − 56176 га, «Кременчуцьке» − 35571 га, «Миргородське» − 53266 га, «Полтавське» − 90798,8 га. Зараз відбуваються реорганізаційні роботи.
Показники лісистості Полтавщини в розрізі адміністративних районів розподілені наступним чином: Миргородський (13,2%), Полтавський (9,7 %), Лубенський (7,8 %), Кременчуцький (4,9 %).
Листяні ліси Полтавщини представлені багатим рослинним і тваринним світом, чисельною мікобіотою.
Деревний ярус листяного лісу в експозиції репрезентований гербарними зразками (дуб звичайний, липа серцелиста, граб звичайний і клен татарський) та спилами дерев (дуб, клен, липа, ясен, граб).
Трав’янистий ярус представлений фотовідбитками рослин, серед яких раритетні види: підсніжник білосніжний, аконіт шерстистовустий, проліски сибірська та дволиста, зубниця п’ятилиста, конвалія травнева, первоцвіт весняний. Автор фото видатна природодослідниця Олена Байрак (1957-2018).
Тваринний світ листяних лісів є досить багатим у кількісному та якісному співвідношенні. Вміщені опудала їжаків (самка та дитинча), соні лісової, пергача пізнього, дроздів (чорного, чикотня та співочого на гнізді), дятлів (крутиголовку, зеленого, малого та чорного), вивільги (самка, самець) на гнізді, соловейка східного, вільшанки, костогризів та ін. Експонується біогрупа сорока та сорока-альбінос на гнізді.
Окрасою експозиції є ентомологічна колекція, в якій представлені метелики та жуки, життєвий шлях яких пов'язаний із лісовими масивами (С. Безуглого, С. Кротенка та О. Рухляди).
Центральною частиною виставки є інсталяція, в якій представлені опудала: сарни європейської (самець) з дитинчам, борсука, лисиці, зайця-русака з малечею, куниці лісової та вивірки. Деякі з них експонуються вперше. Цікавим доповненням є «скинуті» роги лося та оленя благородного.
Рослинний світ соснових лісів репрезентований спилами ялини та сосни, а трав’янистий ярус – фотовідбитками із зображенням плауна булавовидного, орляка звичайного, діфазіаструма сплюснутого та грушанки круглолистої (фотовідбитки О. Байрак).
Тваринний світ соснових лісів представлений опудалами вивірки, дрімлюги, осоїда, зозулі з зозуленям, зяблика (самка, самець біля гнізда), горихвістки звичайної, найменшого птаха України – золотомушки жовточубої та вологим препаратом безногої ящірки – веретільниці ламкої.
Ліси Полтавщини багаті на мікобіоту. В експозиції вміщено мікологічні зразки (трутовик лускатий і порхавка гігантська) та муляжі їстівних (червоноголовець, боровик, хрящ-молочник смачний, лисичка справжня, маслюк зернистий, бабка темна), умовно-їстівних (вовнянка, валуй, хрящ-молочник повстистий, сироїжка ароматна) та отруйних грибів (мухомор зелений, мухомор червоний, опеньок сірчано-жовтий несправжній).
Більшість соснових лісів на Полтавщині є штучно насадженими, а природні ділянки – збереглися лише на Котелевщині та Гадяччині.
Насадження сосни, як заходи боротьби з «летючими» (рухомими) пісками, активно впроваджувалися по всій території Полтавщини, починаючи з ХІХ ст. Очолив цю роботу лісомеліоратор Полтавського губернського земства В. М. Борткевич (1875-1941). Експонується його книга «Короткий начерк робіт із закріплення пісків Полтавської губернії» (1908), фотовідбиток І. А. Зарецького із зображенням села, засипаного рухомими пісками (1928) та гербарні зразки сосни Банкса та чорної. В. М. Борткевича вважають піонером з інтродукції цих видів сосен на Полтавщині.
У столику представлений фотоальбом родини колишнього лісника Розсошанського лісництва Савельєва (на жаль ініціали не відомі) з історичними світлинами поч. ХХ ст.: висаджування саджанців сосни звичайної за допомогою меча Колесова та ділянка сосни звичайної з маточними деревами на території Чалівського лісництва.
До складу Лісового фонду України входять також лісосмуги – це лісові насадження, штучно створені з метою захисту сільськогосподарських угідь від посух та ерозії ґрунтів. Полезахисні лісосмуги виконують наступні функції: затримують сніг і зберігають вологу для майбутнього врожаю, не дають зливам змивати родючий ґрунт із полів, стримують силу вітру та пилові бурі. На полях, які захищені лісосмугами, швидкість вітру знижується на 20-30%, вологість повітря збільшується на 3-5%, в два рази знижується непродуктивне випаровування вологи. Врожайність зернових підвищується на 5-7 ц/га. В умовах високої розораності земель лісосмуги є притулком для багатьох видів тварин. Представлено фотовідбиток Лісосмуги О. О. Ізмаїльського, розташованої в с. Дячкове Полтавського району (фото К. Онищенко). З 1979 р. лісосмуга О. О. Ізмаїльського охороняється як ботанічна пам’ятка природи місцевого значення. Вона насаджена з ініціативи засновника генетичного ґрунтознавства Василя Докучаєва під керівництво знавця степового землеробства, агронома, управляючого маєтком князя В. С. Кочубея (1983-1896) – Олександра Олексійовича Ізмаїльського (1851-1914).
Сучасною програмою збільшення лісових територій нашої держави є програма Президента України «Зелена країна» «Створюємо ліси разом», яка запроваджена у 2021 р. та нині активно працює на Полтавщині. Згідно неї на території області протягом 2021-2024 рр. заліснення проведено на площі 4934 га, де висаджено 26,3 млн дерев. На кожного жителя області із цих посадок припадає 18 дерев! Експонується програма, сувенірна продукція, фотовідбитки сучасної посадки сосни та інсталяція «Я саджу ліс», на якій представлено меч Колесова – інструмент для посадки саджанців дерев, винайдений у 1883 р. викладачем рослинництва та ботаніки Харківського землемірного училища Олександром Олександровичем Колесовим. Поряд можна побачити сойку – крилатого помічника лісівників у посадці жолудів дуба. У столику вміщена сувенірна продукція: значок, магніт і кулькова ручка «Програма Президента України «Створюємо ліси разом».
За даними Державного агентства лісових ресурсів України, наданими UWEC Work Group, станом на червень 2024 р. через російську агресію в Україні постраждало 708,9 тисячі га лісів. Повністю знищеними визнано 893,9 га. У вересні 2022 р. російським військам вдалося зайти на території Полтавщини з півночі, оборона та ліквідація ворога ввійшла в історію, як «Гадяцьке сафарі». В експозиції представлено фотовідбиток слідів «Гадяцього сафарі» на території Вельбівського лісництва Миргородского району (автор фото А. Сидоренко – працівник лісництва).
Найбільшої шкоди лісам завдають пожежі. Окремий розділ виставки присвячений їх профілактиці та заходам боротьби з ними. Експонується фото гасіння лісової пожежі співробітниками ДСНС (Полтавщина, 2024), а також листівки «Не допусти пожежі в лісі!», «Не дайте вогню жодного шансу!», «Пожежа – лихо для лісу».
На виставці представлена законодавча база по охороні та збереженню лісів: видання «Лісового кодексу України» (2006) та «Зелена книга України. Ліси.» (2002). Експонуються видання «Перлини Гадяцького лісу. З історії гадяцьких лісів», «Плекаємо ліси між Пслом і Ворсклою…» (до 80-річчя утворення Гадяцького лісгоспу), ДП «Полтавський лісгосп»: від минулого до сучасного» та збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Пройшов вже час ліси рубати, прийшла пора ліси садить» (м. Пирятин, 2009).
Одним із шляхів збереження та охорони лісових масивів Полтавської області є створення заповідних об’єктів. Перший лісовий заказник Полтавщини – «Іскрівський», був створений у 1993 р. Лісові екосистеми охороняються в трьох лісових заказниках («Іскрівський», «Половець», урочище «Крупське»), Національному природному парку «Пирятинський», регіональних ландшафтних парках «Диканський» та «Гадяцький», ботанічних пам’ятках природи «Морозівська дача», урочище «Парасоцьке» та інших заповідних об’єктах і територіях Полтавської області. В експозиції вміщено світлини заповідних об’єктів, плакат «Парасоцький ліс – заповідний об’єкт Диканщини».
Огляд експозиції завершується світлиною на якій зображено олімпійського чемпіона Олександра Хижняка та директора Філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України» Івана Гришка під час висаджування сосни у Чалівському лісництві Полтавського району у квітні 2025 р.
Виставка працюватиме до 6 липня 2025 р.