Про 150-річчя заснування першого в Україні приватного музею у с. Круглик під Лубнами на Полтавщині 

У цьому році виповнюється 150 років від часу заснування і початку діяльності першого в Україні приватного музею у с. Круглик на Лубенщині Полтавської губернії. Це було яскраве і видатне культурне явище Полтавщини та й усієї України кінця XIX – початку XX ст.

 Музей був заснований за особистим бажанням Катерини Миколаївни Скаржинської (1852–1932) – відомої меценатки, добродійниці, громадської і наукової діячки. Вона передбачала зробити родинні збірки та архіви надбанням дослідників, а згодом і широкого загалу відвідувачів.

«Лубенський музей К. М. Скаржинської» – унікальний і своєрідний музейний осередок в історії української культури. Відкритий для широкого кола відвідувачів у 1874 р., він мав значні археологічні, історико-етнографічні, нумізматичні, природничі колекції. Серед зібрання були також предмети церковної старовини, побуту часів козацтва, стародруки, рукописи, живописні роботи тСтворюючи збірку речей музейного характеру, Катерина Скаржинська передбачала, що згодом ця колекція стане доступна для всіх охочих в стінах саме Лубенського міського музею. У його «Статуті» були чітко сформульовані його педагогічні та наукові завдання: «1) збирати й зберігати як науковий матеріал різні предмети старовини, переважно місцевої, звертаючи особливу увагу на пам’ятки побуту (давні й сучасні…); 2) сприяти засвоєнню цього матеріалу кожним охочим, учитись і розвиватись…». а багато іншого. Загалом зібрання нараховувало понад 20 тис. одиниць зберігання й більше 4 тис. томів наукової бібліотеки. 

 Створюючи збірку речей музейного характеру, Катерина Скаржинська передбачала, що згодом ця колекція стане доступна для всіх охочих в стінах саме Лубенського міського музею. У його «Статуті» були чітко сформульовані його педагогічні та наукові завдання: «1) збирати й зберігати як науковий матеріал різні предмети старовини, переважно місцевої, звертаючи особливу увагу на пам’ятки побуту (давні й сучасні…); 2) сприяти засвоєнню цього матеріалу кожним охочим, учитись і розвиватись…».

Спочатку Катерину Миколаївну цікавили здебільшого предмети доісторичних епох, але «програма і завдання музею скоро прорвали рамки первісних часів» і поступово музей охопив усе історично відоме життя краю, набуваючи характеру краєзнавчого осередку.

З документів, котрі збереглися, відомо, що в музеї вівся облік відвідувачів і екскурсійних груп та вхід до нього завжди був безкоштовним. Серед відвідувачів були як мешканці Лубен і навколишніх сіл, так і гості міста, зокрема, відомі діячі вітчизняної науки і культури – В. Б. Антонович, І. А. Зарецький, В. Г. Ляскоронський, Е. Р. Штерн, Д. І. Яворницький та ін. Музей брав участь у всеросійських і місцевих археологічних, етнографічних та мистецьких виставках. Проводив активну видавничу діяльність, листування з дослідниками і діячами культури. Все це сприяло зростанню популярності музею і його власниці. Хоча ідея організації музею у Круглику належала К. Скаржинській, фундаторами краєзнавчого закладу, безсумнівно, були її родич Г. С. Кир’яков та учитель дітей Ф. І. Камінський (1845-1891), котрий у 1870–1880 рр. проводив археологічні дослідження на території Лубенського повіту Полтавської губернії, а з 1882 р. був призначений меценаткою завідувачем і хранителем музею. Саме він створив концепцію експозиції з двох великих розділів, присвячених «минулому і сучасному» Лубенщини й Полтавщини, що поділялися на відділи – «доісторичної археології», історичний, церковний, етнографічний, художньо-технічний, природничий. Виготовлені у Лубнах вітрини були «скромного вигляду, але зручно влаштовані». Варто сказати, що деякі з них збереглися і використовуються в експозиції, на виставках і в фондах Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського й донині. Після смерті Федора Камінського, завідувачем музею став Сергій Кульжинський (1867-1943). Музей проводив самостійні невеликі археологічні розкопки на Лубенщині за кошти власниці (1881, 1883, 1891 рр.). Значну кількість знахідок музею було подаровано жителями Лубенського повіту та родичами власниці. У 1890-х рр. більшість археологічних артефактів надійшла в дар чи була закуплена у київського антиквара, археолога й нумізмата К. В. Болсуновського та керченського торговця старожитностями Є. Р. Запорожського. На початку XX ст. археологічна колекція музею налічувала – 1438 од. зберігання (понад 3000 предметів), етнографічна – 9533 од. зб., історична – 5178 од. зб., природознавча – 3836 од.зб.

Завершення діяльності «Лубенського музею К. М. Скаржинської» в с. Круглик стало наступним етапом його історії. Це було усвідомлення власницею загальногромадського значення власних збірок та бажання зберегти їх для наступних поколінь, що і призвело до рішення передати його колекції в дар до Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства у червні-серпні 1906 р. У подальшому це зібрання складало основу колекції Полтавського краєзнавчого музею протягом століття. На превеликий жаль, частина документації й колекцій музею К. Скаржинської була втрачена в 1941–1945 рр., частково під час евакуації музею на Схід, частково загинула у пожежі будинку музею восени 1943 р. Збережені ж збірки першого приватного музею України і сьогодні займають ключове місце серед зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

Література: Ванцак Б. С., Супруненко О. Б. Подвижники українського музейництва: (Григорій Кир’яков, Федір Камінський, Катерина Скаржинська, Гнат Стеллецький). – Полтава, 1995. – С. 43 – 69; Супруненко О. Б. Доля колекції музею К. М. Скаржинської // Музеї. Меценати. Колекції: зб. наук. пр. – Полтава: Археологія, 2000. – С. 9 – 18.; Супруненко О. Б. Археологія в діяльності першого приватного музею України: Лубенський музей К. М. Скаржинської // НАН України, Ін-т археол.; ЦОДПА та ін. – Київ, Полтава: Археологія, 2000. – 398 с; Лугова Л. М. Про відкриття виставки «К. М. Скаржинська та її колекція». // АЛЛУ. – Полтава: Археологія, 2002. – № 1 (11). – С.47.

Підготувала: Ірина Мельникова, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу археології