Події у музеї
1 квітня 2024 р. у Полтавському музеї авіації і космонавтики відбувся традиційний захід "Гумор і Космос". Він був підготовлений спільно з Українською асоціацією карикатуристів «Карлюка» і проводився у межах однойменного міжнародного фестивалю гумору. У рамках цього музейно-мистецького проєкту були відкриті дві виставки: персональна виставка робіт всесвітньо відомого карикатуриста Володимира Казаневського «War Cartoon» та виставка творів полтавського маляра-аматора Ігоря Лотиша «Весняне загострення».
1 квітня 2024 року розпочали серію майстер-класів "Напиши свою писанку" музейники Марія Пісцова та Ірина Власенко з учнями 7-го класу Наукового ліцею № 3.
Занурення у цей вид народного мистецтва відбувався на основі музейної колекції писанок, яка була сформована з переданої збірки Круглицького музею Катерини Скаржинської у 1906 році, доповнених зборами музейних експедицій, поповнень різних років не лише з Полтавщини, а й інших регіонів України та закордоння, через тематичний відеоролик, сформований музейниками.
З нагоди Міжнародного дня птахів у залі Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського, де розгорнута фотовиставка «Птахи Полтавщини: погляд через призму фотооб’єктиву», був проведений інтерактивний екологічний урок «Крилаті вісники весни». Співорганізатором заходу виступила кандидатка ботанічних наук, доцент кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Смоляр Наталія Олексіївна.
1 квітня на вшанування пам'яті нашого видатного земляка, письменника зі світовим ім'ям Миколи Гоголя з нагоди 215-ї річниці від дня його народження співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська та Вікторія Шовкомуд провели захід "Історія Полтавського краю. Микола Гоголь — міфи та сучасність".
Мистецтво Китаю має давні традиції, відрізняється розмаїттям і своєрідністю форм. Китайські митці створили чудові пам’ятки архітектури, живопису та скульптури, вироби прикладного мистецтва, котрі отримали широке визнання в усьому світі. Відомі своєю самобутністю і зразки зброярського мистецтва Китаю. Традиційна китайська зброя здавна привертала увагу дослідників і колекціонерів.
У 2019 р. Полтавською археологічною експедицією Державного підприємства науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» були проведені охоронні археологічні дослідження в історичному центрі Полтави по вулиці Пилипа Орлика, 26.
На зміну «Типовому положенню про Народний музей», яке діяло з 1965 року, Міністерство культури затвердило «Типове положення про музей на громадських засадах» від 25.09.1978 року. Нове положення чітко узгодило вживання термінів «громадський музей» та «Народний музей».
Детальніше:Використання термінів «громадський музей» і «Народний музей» (продовження)
Про польового птаха, який одним з перших повертається до рідної землі, його роль у весняній українській обрядовості, символіку в усно-поетичній творчості та образ у народному мистецтві розповідала сьогодні музейниця Марія Пісцова учасникам етнографічного інтерактивного заходу «Жайворонкові пісні». Учні 5-го класу ліцею № 13 «Успіх» «мандрували» лабіринтами, водили «Кривий танець», компонували складанку та тлумачили «пташину розмову». На згадку про зустріч відвідувачі виготовили магніти «Весняний букет».
27 березня 2014 року на 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була ухвалена Резолюція про територіальну цілісність України № 68/262. Це засідання Генасамблеї ООН було скликане спеціально для розгляду питання збройної окупації Росією території України, а саме Кримського півострова.
27 березня 2024 року у приміщені Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку польсько-литовського художника-графіка Стасіса Ейдрігевічюса.
Детальніше:Виставка польсько-литовського художника-графіка Стасіса Ейдрігевічюса.
Нещодавно науковій бібліотеці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського подарували надзвичайно цінне для нас видання книги Олександра Дзюби та Володимира Захарова «Голодомор 1932–1933 рр. на Шишаччині». Автори зібрали величезний краєзнавчий матеріал, що спирається на історичні джерела, наукові монографії, публікації в пресі, і, що особливо важливо, — на спогади очевидців, їхніх батьків і дідів про ту трагедію, яку сталінська влада влаштувала на початку 1930-х років з метою знищення української хліборобської Атлантиди.
