Події у музеї
Державна експертиза культурних цінностей у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського
Ваші друзі чи родичі живуть за кордоном і чекають від вас у подарунок вишиваний рушник чи різьблене панно? Ви — учасник міжнародної виставки скульпторів чи керамістів? На митниці вам порадили провести експертизу культурних цінностей? Тоді зверніться до нас!
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського входить до Переліку установ та організацій, які здійснюють важливу місію з охорони культурної спадщини України — державну експертизу культурних цінностей. Метою проведення такої експертизи є визнання об'єкта, заявленого до вивезення, ввезення, повернення на територію держави, культурною цінністю або предметом культурного призначення серійного чи масового виробництва.
Декоративні скульптури «Енейці» створені відомим керамістом, художником Іваном Віцьком (1930–2011) у 1976 р. Представлені на фото вироби вирізняються серед інших робіт Івана Михайловича, адже він працював переважно із витонченою порцеляною, а стилізовані «козаки» зі славнозвісної поеми І. П. Котляревського виготовлені зі звичайної глини на гончарному крузі. Можна припустити, що до створення саме таких форм майстра спонукали спогади про перше знайомство з цим унікальним пластичним матеріалом.
Сьогодні в рубриці #контент_вихідного_дня радо презентуємо зимовий вірш нашої колеги з відділу природи Олени Халимон, натхненний древніми половецькими скульптурами.
9 грудня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела захід «Світло Різдва» для юних мешканців і гостей міста у бібліотеці-філії № 9.
Уже традиційно у цей період очікування свята учасники гуртом відновили вертеп з усіма персонажами, оглянули новоствореного солом’яного павука із зірочками і поспілкувалися про символ світла у нашому житті.
Детальніше:Захід «Світло Різдва» для юних мешканців і гостей міста
На перші зимові свята, що прийшли з днем Святого Миколая, співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька провели чотири інтерактивні заходи «Коза іде – Новий рік веде». Їхніми відвідувачами стали учні Тахтаулівського опорного НВК імені С. Величка й полтавських шкіл № 19 і № 37.
У попередніх дописах уже було зʼясовано, що велика родина Капністів спілкувалася основними європейськими мовами. Дітей до занять англійською, німецькою та французькою залучали примусово.
Неодноразово цитована Софія Скалон зазначила: «Нам наказували розмовляти почергово місяць французькою і місяць німецькою. Дитині, яка порушувала це правило, на шию вішали деревʼяне кружальце». Усі вони, двоє сестер і четверо братів, надзвичайно соромилися цієї відзнаки й намагалися якомога швидше спекатися її, передавши наступному порушникові.
Днями колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського одержав подарунок — збірку «Ненаукові записки» зі спогадами співробітників Херсонського обласного краєзнавчого музею про окупацію міста (1.03-11.11.2022).
Предмет, зображений на фото, входить до першої археологічної колекції Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства, нині Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Він був знайдений «госпожой Долгиловичъ» на Старополтавській горі біля Свято-Успенського кафедрального собору в Полтаві у 1890-тих роках. Це і засвідчує опис перших колекцій, укладений Михайлом Олеховським – першим завідувачем музею.
Під час пожежі у 1943 році, вірогідно, були втрачені документальні свідчення про артефакт, а сам він зазнав певних пошкоджень: з’явилися сліди пожежі, тріщини та кіптява. У такому стані, без супровідної документації цей експонат і досі залишається своєрідною загадкою першої археологічної колекції.
Детальніше:Загадка з минулого (або експонат, що потребує атрибуції)
6 грудня 2023 року музейниці Марія Пісцова та Ірина Власенко провели етнографічний захід «Історія різдвяної іграшки» для волонтерок та вільних слухачоч бібліотеки-філії №7. Учасниці прослухали розповідь з фоторядом про загальноєвропейські та суто українські традиції побутування різдвяних прикрас в різні історичні періоди. Розглянули асортимент ялинкових іграшок сьогодення, різновиди матеріалів, художні тенденції орнаментування, поговорили про акції «Ялинка для героїв» та «Миколайчики воїнам».
У заключній частині відбувся майстер-клас — виготовлення полотняних вибійчаних ангелів та інших зимових образів. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Детальніше:Етнографічний захід «Історія різдвяної іграшки» для волонтерок та вільних слухачоч...
До Міжнародного дня волонтера та до Дня Збройних Сил України Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку
«На захисті Незалежності».
На виставці представлені елементи тактичного спорядження військових, їх особисті речі, нарукавні знаки полтавців, що служать у Збройних силах України, тематичні листівки.
Представлені на виставці речі, які виготовлені волонтерами – в'язані шкарпетки, браслети-обереги тощо.
Миколу Григоровича Філянського насамперед визначають як українського поета і прозаїка. Далі вже як громадського діяча, геолога, знавця будівельної справи. І, окремо, як етнографа, педагога та, нарешті, музейника.
Народився цей непересічний чоловік 6 (19) грудня 1872 року у с. Попівці на Миргородщині у родині священника. Мав значні здібності і прихильність до точних наук, що дало йому можливість закінчити у 1898 році геологічний відділ фізико-математичного факультету Московського університету. Паралельно навчався у художній студії Валентина Сєрова та архітектурній майстерні професора Федора Шехтеля, відвідував літературні дискусії та творчі вечори.
