Події у музеї
29 грудня 2023 року виповнилося 15 років з дня смерті видатного ботаніка й міколога Ростислава Васильовича Ганжі (1924–2008). Цього дня до музею завітали колеги та друзі науковця. Гості ділилися теплими спогадами, згадали життєвий та науковий шлях видатного ботаніка.
Наступний 2024 рік ювілейний — виповнюється 100 років з дня народження Ростислава Васильовича. З нагоди вікопомної дати запрошуємо всіх охочих доєднатися до вшанування пам'яті ботаніка, зокрема, поділитися власними спогадами про вченого. Щодо цього звертатися за контактами:
Пласт постав із потреби організації молоді для служби українському народові. Засновник Пласту Олександр Тисовський взяв за основу скаутську організацію, але розробив свою унікальну систему. Відповідником терміну «скаутинг» став термін «пластування», а саме ж слово «пласт» походить від назви козаків-розвідників, яких називали пластунами.
В історії пласту можна виділити 6 етапів
Детальніше:Про одну з найстарших юнацьких організацій України «ПЛАСТ»
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського інформує наукову спільноту Полтавщини про вихід у світ Збірника наукових статей «Віктор Ревегук: людина, вчений, епоха» (2023). Цією книгою вшановуємо 85-річчя з дня народження Віктора Яковича Ревегука (1938–2019) — відомого історика та краєзнавця Полтавщини, педагога, вірного сина України, палкого друга Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Вихід у світ збірника покликаний підкреслити вагому роль науковця у вивченні історії Полтавського краю.
Напередодні свята Меланки наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька та Олена Халимон вкотре провели веселе дійство «Коза іде – Новий рік веде». Цього разу його учасниками стали вихованці модельної агенції «Століття краси». Діти прослухали цікаву розповідь про традиції та звичаї різдвяно-новорічних свят українців, а коли до них у гості завітала Коза, вирішили й самі створити гурт щедрувальників, бо щедрівок вони знали чимало!
В околицях села Копили Полтавського району, на острові, утвореному нижче впадіння р. Коломака в р. Ворсклу, нижче автодорожнього мосту, віднайдені культурні нашарування неолітичної стоянки, що залягають у підводній частині в шарі піску на глибині близько 4 м від поверхні. Завдяки залученню аквалангістів були виявлені фрагменти ліпного посуду, що здебільшого належать до комплексу києво-черкаської культури дніпро-донецької неолітичної спільноти. Ці артефакти поповнили фондову збірку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у 2022 році.
Михайло Степанович Кравченко (27.12.1858, с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області — 9.(22).04.1917, там само) — відомий український кобзар. Народився в селянській родині. У батька навчався плетінню мотузок, чим у майбутньому заробляв на життя. У 15 років внаслідок хвороби втратив зір, а у 18 почав освоєння кобзи. Навчався у відомих на той час Самійла Яшного та Федора Гриценка-Холодного. Музичні та поетичні здібності й талант імпровізатора зробили його одним із найвідоміших кобзарів Полтавщини.
Детальніше:До 165-ї річниці з Дня народження кобзаря Михайла Кравченка
Кінець року — час подарунків! Нещодавно ми й отримали подарунок до колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського — роботу полтавської художниці Світлани Чорної «Маки».
На полотнах Світлани Чорної за будь-якої погоди буяє яскраве різноквіття. На одній із виставок малярка озвучила світоглядне кредо: «Навіть посеред зими і морозів ці картини мають роздмухувати весну в серцях глядачів». Художниця віднайшла власний живописний стиль, якому притаманні експресивна техніка виконання та безмежна любов до різноманіття життя. Її робота «Маки» дихає внутрішнім вогнем, зігріває посеред холоднечі та сповнює душі надіями на майбутнє пробудження.
Детальніше:День подарунків (про нові надходження до музейної колекції)
Овксентій Трохимович Богаєвський (18(25). 12.1848, с. Устивиця Миргородського повіту Полтавської губ. – 05.12.1930, м. Кременчук ) – доктор медицини, видатний хірург та громадський діяч.
Народився у дворянській родині. Всі четверо синів Трохима Богаєвського здобули освіту, двоє стали лікарями. Овксентій спочатку закінчив Миргородське 3-класне училище, потім повітове. У 1862 – 1869 рр. навчався у Полтавській класичній гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю.
Детальніше:До 175-річчя від дня народження Овксентія Трохимовича Богаєвського
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського вітає вас з великим і світлим Різдвом Хрестовим та наступаючим Новим 2024 роком!
Як і всі, маємо надію, що наступний рік принесе мир і спокій нашій країні, що загарбник зазнає поразки і ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
ЄДНАЄМОСЬ, ТРИМАЄМОСЬ, ПЕРЕМАГАЄМО !
Нехай різдвяна зірка на небі поведе нас новим, добрим і мирним шляхом.
Слава захисникам та захисницям України!
Слава Україні!
У червні 2023 році в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулася непересічна подія — виставка «Іриси-аристократи» з колекції селекціонерки Алли Черногуз. Нещодавно вона отримала неочікуване, але приємне продовження — Алла Михайлівна подарувала музейникам перекидний настінний календар на 2024 рік «Що в імені твоїм…», кожна сторінка якого проілюстрована світлинами величних ірисів.
Сьогодні, як і щороку 24 грудня, вітаємо наших дорогих колег — працівників архівних установ — із їхнім днем. Це надзвичайно важливий день на загальнодержавному культурному рівні, бо яке музейництво чи історичні дослідження без вас?
