Події у музеї
Сьогодні #музейне_слово_дня — рипіда (репіда) — архітектурне завершення у вигляді херувиму або "сонця правди", яке насаджувалося на довге древко.
З моменту свого винаходу у Китаї у VII ст. порцеляна цінувалася надзвичайно високо, а секрет її виготовлення був державною таємницею. Згодом європейці опанували порцелянове виробництво самі, проте ціна на неї залишалася значною. Чи не кожен предмет був окремим твором мистецтва. У XVIII ст. порцеляновий посуд набув більшого поширення, а сфери його використання стали різноманітнішими. Так з'являється декоративно навантажений стиль «тромплей» (від французької «trompe l’oeil» - «перехитрити погляд»).
До музею завітали представники Громадської організації «Барський міський художній аматорський театр»
До співпраці із Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського долучаються науковці та пошукачі із різних регіонів нашої країни.
11 липня до музею завітали представники Громадської організації «Барський міський художній аматорський театр» та «Народного музею Барської кераміки».
У радянські часи постать Володимира Кабачка замовчувалась і тепер майже невідома нащадкам. Про українця Архипа Люльку довгий час ми також нічого не знали, бо його ім’я теж було під табу. Що ж об’єднує Кабачка й Люльку? Це те, що вони були українцями, які в один і той же час працювали під тоталітарним режимом у країні, що зникла в кінці 20 століття разом із абревіатурою СРСР. Сьогодні зупинимося саме на постаті Володимира Андрійовича Кабачка — в його 132-й день народження.
15 липня 2024 року у Полтавському музеї авіації і космонавтики був проведений запис телевізійної програми для каналу «Ми Україна», присвяченої 80-річчю спільної зі США авіаційної операції «ФРЕНТІК», події якої відбулися під час Другої світової війни на полтавському військовому аеродромі у 1944 році.
Виставка з такою назвою розпочала роботу у бібліотеці-філії № 5 Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади. Це вже друга персональна фотовиставка нашої колеги, наукового співробітника відділу природи Олени Штитьової. Тут представлені світлини із зображенням птахів Полтавщини лісового, лучно-степового та навколоводного біотопів, а також деяких видів зимуючих перелітних птахів.
Детальніше:«Пернаті фото зустрічі, або "Хто впіймався в об’єктив?"»
Відзначаючи День державності, ще раз хочеться оглянути шлях, що пройшла Україна, і зрозуміти завдяки чому тут, попри все, відродилася держава. У чому особливість українського шляху і що треба робити далі. І чи вистоїть держава зараз, чи не зімнуть її ворожі обставини, як було вже не раз в історії.
15 липня 2024 року, у День Державності України, на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського пройшов захід на пошану уродженця Полтавщини Кирила Івановича Осьмака (1890-1960) – громадського та політичного діячанаціонального відродження, члена Української Центральної Ради, діяча ОУН, ПрезидентаУкраїнської Головної Визвольної Ради. Саме у ці дні80 років тому була утворена УГВР як верховний орган українського народу в його революційно-визвольній боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу.
Шлях Михайла Коргуна до мистецтва пролягав через суворі життєві випробування. Після звільнення з німецького концтабору, куди юнаком потрапив у 1942 р., розпочалися поневіряння по чужині. Спочатку — німецькі національні табори, згодом виснажливі бельгійські вугільні копальні. Лише 1948 р. йому разом із дружиною Марією вдалось виїхати до Франції. Але й там було дуже складно. Михайло Васильович згадував: «Табір знаходився біля міста Нансі у військових бараках.
Слобода Котельва завжди була торговельним центром округи. У XVII–XVIII ст. в центрі Котельви розміщувалася земляна фортеця, з валом, ровом та чотирма дерев'яними баштами по кутах. У фортеці містилося 2 церкви та до 200 житлових будинків. Торговельним осередком слободи була Ринкова площа. Спочатку необладнана, з тимчасовими дерев'яними ятками. Під час ярмарків торгівля велася із землі та з возів. У XIX ст. в Котельві щороку влаштовувалися по 4 ярмарки. О. Д. Твердохлєбов на 1888 р. зазначає: «Торгівля на цих ярмарках продовжувалась не більше 2 днів. Для продажу на них привозились із Слобідсько-Української та ін. губерній товари: сукно, тулупи, тканини, деготь, залізо, скло, колеса, повозки та інший дріб'язковий посуд». На торговій площі лавки мали заможні котелевські родини: Білецькі, Ємці, Литовченки, Сливинські, Сухінські. Були тут і магазини купців ІІ гільдії В. Водоп’янова, П. Слатьона, І. Черкасова. Найбагатшим серед них був купець Михайло Якович Алтухов.
#Письменник_дня — Петро Кузьмич Мостовий. Учитель, поет, письменник, воїн другої світової війни.
Народився 12 липня 1923 року на Полтавщині в с. Великий Кобелячок Новосанжарського району в багатодітній селянській родині.
Детальніше: Петро Кузьмич Мостовий. Учитель, поет, письменник, воїн другої світової війни