Події у музеї
У колекційній збірці зброї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються дві казнозарядні гвинтівки системи Снайдера зразка 1867 р. Калібр обох гвинтівок – 14,7 мм.
У 60-х рр. ХІХ ст. тривало переозброєння армій європейських країн нарізною казнозарядною вогнепальною зброєю. При цьому у Європі, як і у США, пішли двома шляхами. За одним із них переробляли застарілі дульнозарядні рушниці, за іншим – впроваджували виробництво нової зброї.
8 червня 2024 року музейниця Марія Пісцова провела етнографічно-екологічний захід «Двічі літа не буває» для юних мешканців міста. Упродовж зустрічі учасники відгадували загадки про явища природи, відтворювали їх через рухи, визначали, чого не буває у певну пору року, пригадували народні примовки, потішки та забавлянки, виконували відеозавдання, активно брали участь у руханці, засвоювали правила екологічної поведінки. У практичній частині виготовили декоративну підвіску «Веселка» з повітряного пластиліну.
Детальніше:Етнографічно-екологічний захід «Двічі літа не буває»
7 червня 2024 року музейники провели етнографічні ігрові заходи «Люблю Україну» для учнів молодших класів школи № 38. Учасники активно змагалися у визначенні та описі державних та народних символів України. Вони «озвучували» тризуб, «мандрували» рослинно-ягідним світом, занурювалися у багатство рідної мови. У практичній частині діти виготовили декоративний магніт «Птах надії».
Довоєнна колекція пряникових форм нараховувала кілька сотень одиниць. Відомо, що багато форм зробили батько і син Юхим та Прокіп Юхименки, які віртуозно працювали у диканському маєтку Кочубеїв, виконуючи різні забаганки панів. Різали їх найчастіше на дубових дошках, зрідка з липи, ясеня. Користувалися різними видами різьби, а серед зображувальних мотивів переважали жанрові сцени, людські постаті, рослинно-тваринний орнамент.
Вітаємо друзі!
Ділимося з вами: на сайті музею для ознайомлення стали доступні оцифровані джерела, що висвітлюють історію формування нашої інституції на одному з перших етапів:
"Ежегодникъ Музея Полтавскаго Губернскаго земства" (1913 р.)
"Отчетъ о естественно-историческомъ музеѣ Полтавскаго губернскаго земства за 1903 годъ" (1904 р.)
#Спадщина #Культура
6 червня для пришкільного табору Полтавської школи № 19 співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька й Марина Тригуб провели три інтерактивні заходи "Незвичайний баранець".
Сьогодні про квіти і рослини, які використовують у святкових обрядах упродовж року спілкувалася музейниця Марія Пісцова з учнями молодших класів школи № 18.
Учасники відгадували тематичні загадки, компонували складанку «Квітуча Україна», «плели» віночок із народних пісень, виділяли риси полтавського розпису через відеозавдання.
5 червня 2024 року науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського взяли участь у презентації краєзнавчого видання — монографії Леоніда Булави «Сінна площа». Це вже четверта книга із серії «Історичні райони Полтави». Автор — відомий полтавський краєзнавець — провів захопливу віртуальну лекцію-екскурсію середмістям, яке ще в історично недавній час було околицею Полтави, ознайомив присутніх із архітектурними й топонімічними цікавинками цього району.
Скоро в нас нова хвиля виставок у нашому Флігелі, тож нагадуємо про ті проєкти, які ви можете відвідати поки що:
Дуже важко, коли не стає ключових очільників культурної спільноти. Дуже важко втрачати своїх добрих друзів.
Сьогодні вночі зупинилося серце головного режисера Полтавського академічного обласного театру ляльок Ніко Лапунова. Добрий майстер, вигадник, оборонець культури — як митець і як воїн Збройних Сил України.
Ми будемо пам'ятати твій внесок у наше спільне майбутнє. Будемо робити все, щоб воно було світлим, вартим тебе.
Фото з останнього нашого спільного проєкту — «Краєзнавчого Артвікенду "Шевченко в кубі"», де він режисував виставу «Великий льох», 18.05.2024.
Серед плеяди видатних науковців-біологів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка особливе місце займає ботанікиня, кандидатка біологічних наук Ольга Антонівна Стасілюнас (1929-2020).
Становлення Ольги Антонівни як науковиці проходило під впливом корифеїв природничої науки: Андрія Каришина, Миколи Гавриленка, Дмитра Івашина, Павла Сосіна, Ростислава Ганжі. Про них вона згадує в своїх спогадах: «Ці люди молоді душею. Вони передали умiння, знання і навички, за що уклінно їм вдячна все своє життя». Саме з ініціативи та безпосередньої участі Ольги Стасілюнас відбулася реабілітація її учителя, відомого природодослідника, музейника Миколи Гавриленка (1889-1971).
Детальніше:До 95-річчя з дня народження Ольги Стасілюнас (1929–2020)