Події у музеї
Сьогодні запускаємо нашу поки непостійну рубрику, в якій ділитимося з вами цікавими, потрібними, новими й древніми словами, які трапляються в музейній справі, в самому музеї чи на вулицях Полтави.
14 червня прийшла сумна звістка про смерть одного з щирих друзів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського — Олександра Івановича Келима (21.05.1948 – 14.06.2024).
Перш за все, музейникам він знайомий як художник і фотохудожник, який працював над оформленням музейних експозицій, брав участь у виставках та музейних заходах.
По-друге, Олександр Іванович — невтомний громадський діяч, правозахисник, безпосередній учасник відновлення Незалежності України, розбудови української держави. Про цю складову його життя розповідали музейні експозиції.
А ще — він просто щирий друг, який відгукувався на проблеми й ініціативи Музею.
Світла пам'ять!
15 червня 2024 року в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрилася пам’ятна виставка «ОЛЕКСІЙ КРЮТЧЕНКО. Остання експедиція…»
Виставка вшановує пам’ять Олексія Олександровича Крютченка — воїна-захисника нашої Батьківщина, археолога-дослідника унікальної пам’ятки археології доби раннього залізного віку, відомого Більського городища скіфського часу (VIII–III ст. до н.е.) — протоміста Гелон на Полтавщині.
Детальніше:Олексій Крютченко: археолог, захисник Батьківщини
Для вихованців пришкільного табору ЗОШ № 2 на подвір'ї музею був проведений навчально-інтерактивний захід «Українськими степами із кочівниками».
Діти дізналися про кочовиків, що населяли українські степи, навчилися відрізняти половецьку камʼяну бабу від скіфського ідола та побачили камʼяні гробниці катакомбної культури. На завершення діти позмагалися у швидкості «верхової їзди» та прикрасили власними орнаментами горщики.
Детальніше:Hавчально-інтерактивний захід «Українськими степами із кочівниками».
Михайло Коргун усе своє життя тяжів до «українського коріння», передусім це проявлялося у його роботах.
Скульптура «Ішов кобзар до Києва та й сів спочивати» яскравий приклад поцінування митцем кобзарства – унікального явища української культури. Кобзарі впродовж століть зберігали духовний генофонд народу та передавали його тисячолітню мудрість, пробуджували в ньому національну свідомість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості.
У непростий час воєнного лихоліття колекція нашого музею продовжує поповнюватись новими цікавими експонатами. Їх передають на постійне зберігання та експонування пересічні полтавці як от пані Яніна Подкуйченко.
Придбавши хату у селі Устивиця Миргородського району, вона виявила на горищі добре збережену жіночу керсетку першої половини ХХ ст. і вирішила подарувати її до музейного зібрання.
У цю суботу, 15 червня, у флігелі відбудеться відкриття 10-денної виставки, присвяченої пам'яті військовослужбовця, археолога й дослідника Олексія Крютченка.
Спогади про його життя, документальні матеріали з експедицій, його особисті речі як науковця і як воїна.
Детальніше:Олексій Крютченко — дослідник старожитностей раннього залізного віку
Розвагами та цікавинками радували цього тижня школярів міста Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Полтавський літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка. 12 та 14 червня цикл заходів " Чарівний сад Кози-дерези" відвідали учні Полтавської загальноосвітньої школи № 8 ім. Панаса Мирного та гімназії № 12.
Наша музейниця Марія Пісцова провела інтерактивний захід «Народна графіка на полотні». Учасники, учні молодших класів школи № 18, прослухали розповідь про фондову збірку вибійчаних тканин музею, переглянули тематичні фото- та відеоматеріали. В ігровому блоці поєднували фрагменти орнаментів з відповідними композиціями, розшифровували назви предметів одягу, які прикрашали вибійкою. У практичній частині декорували закладки за допомогою адаптованих штампів та акрилової фарби.
Черговий випуск збірника став підсумком наукової діяльності музею за 2023 рік . Він продовжує безперервну традицію, започатковану 2003 року. Наукове видання містить близько 50 публікацій, підготовлених 40 авторами — музейниками, археологами, етнографами, природознавцями і пам’яткоохоронцями, серед яких 8 кандидатів і докторів наук різних галузей знань. Опубліковані у щорічнику наукові розвідки стосуються різних питань історії Полтавщини, а також природничих наук, етнографії, археології, воєнної та церковної історії, історії козацтва Видання збірника, обсяг якого 670 сторінок, підготовленого у непростий для України час повномасштабної війни, стало можливим завдяки праці не тільки музейників і краєзнавців Полтавщини, а й кращих наукових сил інших областей України, і посутній матеріальній підтримці соціально відповідального бізнесу. Оригінал-макет його здійснено фахівцями музею, видання і друк – ТОВ «Майдан» (м. Харків).
У межах старої Полтави на вулиці Конституції між вулицями Небесної Сотні та Соборності розкинувся Петровський парк – один з найстаріших і найчарівніших зелених куточків обласного центру. У 1964 р. парк одержав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Детальніше:З історії Петровського парку. До 115 річниці відкриття