Події у музеї
Нинішнє #музейне_слово_дня — курдонер (ми досі про архітектурні особливості, бо тут дуже багато красивих і незвичних слів).
Сьогодні ми вітаємо з ювілеєм нашу дорогу колегу — Ларису Миколаївну Кречко!
Від імені колективу музею зичимо вам, Ларисо Миколаївно, наснаги, сили й міцності в цей нелегкий час. А також міцного здоров'я й здобування щоденної радості від роботи.
Хай наша співпраця триває довго й приносить лише втіху й задоволення. Будьте!
Виставки, що нині діють у музейному флігелі:
Нашому музею неймовірно пощастило бути в одній із найпрекрасніших будівель Полтави авторства Василя Кричевського. Тому ми особливо гостро відчуваємо силу великих, сталих і вигадливих форм, що утворюють справжні обличчя українських міст і сіл. Від старовинних церков до футуристичних кубів зі скла й заліза — у всьому є краса, яку необхідно бачити, осмислювати й берегти.
У флігелі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкрито виставку «Моя Полтава».
Із 1999 року День міста у Полтаві відзначали 23 вересня. Цю дату пов’язували із вигнанням нацистів під час Другої світової війни. Питання про нову дату відзначення почали обговорювати у квітні 2023 року, після розгляду петиції. Автор петиції пропонував повернути святкування на 12 липня. Адже перша літописна згадка про Полтаву була саме цього дня. За новоюліанським календарем цю згадку датують 29 червня. Тому депутати Полтавської міськради проголосували за нову дату відзначення Дня міста. Таке рішення ухвалили під час сесії міськради 1 травня 2023 року.
«Полтава козацька (за матеріалами археологічних досліджень 2000–2024 рр.) — виставка, що представляє археологічні матеріали козацького часу (XVII–XVIII), знайдені під час розкопок у Полтаві в період із 2000 по 2024 рік.
Детальніше:Полтава козацька (за матеріалами археологічних досліджень 2000–2024 рр.)
28 червня 2024 року у флігелі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкрито виставку «Ні війні».
У експозиції окрім звичних художніх полотен показані колажні роботи з фрагментів фотографій, журналів, тканин, ниток, дроту тощо.
3 нагоди Дня Конституції України Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентував виставку «Пилип Орлик – автор першої демократичної конституції України».
Від імені Українського народу та, виражаючи його суверенну волю, 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України — головний нормативно-правовий акт держави, який став ядром консолідації українського суспільства.
Болбочан Петро Федорович (5(17).10.1883, с. Геджев (Гиждево, нині – с. Ярівка) Хотинського повіту (нині – району) Бесарабської губернії (нині – Чернівецької області) – 28.06.1919, с. Балин Подільської губернії (нині – Дунаєвецький район Хмельницької області) – український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострову української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту, учасник радянсько-української війни, антигетьманського повстання.
Використання термінів «Громадський музей» і «Народний музей»
…Дійсно, П. Т. Тронько, не безпідставно, вважав громадські музеї «визначними народними кафедрами досліджень, пропаганди і популяризації скарбів рідної землі». Але міністерства тоталітарної держави теж, не безпідставно, вважали, що за цими «кафедрами» необхідний особливий нагляд.
