Події у музеї
У 2023 р. Устимівський дендропарк – визначний природоохоронний об’єкт загальнодержавного значення, святкує свій поважний 130-літній ювілей.
Розташований на півдні Лісостепу у с. Устимівка Кременчуцького р-ну (колишній Глобинський р-н) Полтавської області. Закладений у 1893 р. місцевим землевласником, лікарем за фахом Василем Устимовичем. Тоді він із своїм другом і колегою Олександром Дегтярьовим почали збирати деревні екзоти і висаджувати їх як колекцію. Перші посадки рослин були проведені на площі 1,5 десятини (близько 2 га). Це місце й досі носить назву «Дегтярівщина». Надалі площа парку щорічно збільшувалась. На 1910 р. була доведена до 8,44 га й отримала назву «Нова ботаніка». Основні насадження проведені у 1902–1907 роках. Поповнення колекцій йшло без перерви до 1916 р.
Любов до Батьківщини - це також повага до її споконвічних традицій. 19 червня наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського - Катерина Штепа провела захід "Народна магія трав" для школи №28, де разом з дітьми відтворила деякі українські обряди початку літа.
Любов до Батьківщини - це також повага до її споконвічних традицій. 19 червня наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського - Катерина Штепа провела захід "Народна магія трав" для школи №28, де разом з дітьми відтворила деякі українські обряди початку літа.
Учора, 18 червня 2023 року, до дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського завітав особливий гість – солдат Анатолій Мирний, кулеметник і військовий медик підрозділу «Полігон» 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. 24 вересня 2022 року ця бригада Указом Президента України Володимира Зеленського була відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».
Зараз Анатолій Сергійович проходить лікування у Полтавському військовому госпіталі після поранення. Згодом на нього чекає реабілітація в рідному Павлограді Дніпропетровської області, де мешкає його родина.
День батька — щорічне свято на честь татусів, яке святкують у більшості країн світу, вперше відсвяткували у США, штаті Вашингтон. Ініціаторкою відзнаки Дня батька виступила Сонора Смарт Додд з міста Спокан у 1910 році. Відомо, що в основу такого бажання лягла власна історія дорослішання: мати Сонори померла, залишивши шістьох малолітніх дітей на свого чоловіка.
Батько дівчинки опікувався дітьми з усією любов’ю та підтримкою, тож у майбутньому Сонора у такий спосіб висловила вдячність своєму й усім іншим турботливим татам Америки, які беруть участь у вихованні дітей.
Про рослини – символи України, їхнє побутування у народних святах календарного циклу розповідала сьогодні Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, для юних жителів і гостей міста. Через фотовікторину учасники впізнавали найпоширеніші квіти, компонували "пісенний віночок", виокремлювали особливості зображення квіткових мотивів у різних видах народного мистецтва. У заключній частині дітям допомагали виготовляти текстильну аплікацію "Мій квітучий край" бібліотекарі Надія Жадан, Тетяна Кігітіна.
Інтерактивний захід «Народне квітчання» проведений у рамках спільного проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки».
«Смачний борщик, та малий горщик», - говорить народна мудрість.
17 червня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела лекцію-бесіду для слухачів Університету третього віку при ПУЕТ (Полтавському університеті економіки і торгівлі).Учасники здійснили фотомандрівку сторінками видання «Традиційні полтавські страви. Борщі. Юшки». Мова йшла про генезу традиційних народних страв - борщів, капусняків, юшок, та супів - упродовж останнього століття, фактори впливів на них, асортимент, збережені рецепти на основі анкетування мешканців Полтавщини. У ході заходу з’ясували таємний інгредієнт найсмачнішого борщу та дізналися дату відзначення Дня борщу в Україні у цьому році.
Захід пройшов у рамках музейної програми: «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
У цей день 90 років тому народився Віталій Платонович Губенко — видатний український живописець, графік і поет, ілюстратор книг. Народився він на хуторі Вовків (нині Миргородського району) 17 червня 1933 року. 1957 року закінчив Миргородський керамічний технікум, де навчався у Миколи Писанка; 1969 року — Київський художній інститут (викладачі Платон Білецький, Леонід Чичкан). Із 1968 по 1991 працював на Київському творчо-виробничому художньому комбінаті. Як ілюстратор співпрацював із київськими видавництвами «Мистецтво», «Дніпро» і «Веселка» — оформлював і твори класики, і дитячі книги.
У дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського продовжуються цікаві, не звичайні заходи для школярів.
16 червня співробітниця закладу, Катерина Штепа, провела захід "Народні символи у оздобленні Будинку губернського земства" для учнів гімназії номер 12.
Детальніше:Катерина Штепа, провела захід "Народні символи у оздобленні Будинку губернського земства"
Про рослини – символи України, їхнє побутування у народних святах календарного циклу розповідала сьогодні Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, для учнів молодших класів школи № 38. Через фотовікторину учасники впізнавали найпоширеніші квіти, компонували "пісенний віночок", виокремлювали особливості зображення квітів у полтавському народному розписі (відеозавдання). У заключній частині діти виготовили аплікацію "Соняшник".
Інтерактивний захід «Народне квітчання» проведений у рамках музейної програми: «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Робота з внутрішньо переміщеними особами, як один із пріоритетів роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, триває. 14 червня науковиця закладу, Катерина Штепа, у якості лідерки думок взяла участь у роботі терапевтичного курсу "Мобільність, комунікативність та гнучкість, як запорука успіху", планового заходу проєкту "Жіноче лідерство та консолідація - інструмент трансформації України" Громадської організації "Інша жінка", давнього співпартнера Музею.
Детальніше:Мобільність, комунікативність та гнучкість, як запорука успіху