Події у музеї

29 березня 2023 року наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Штитьова провела захід, присвячений Дню зустрічі птахів, який в Україні здавна відзначали у пору Весняного рівнодення. Учасники дійства познайомилися з перелітними птахами, які гніздяться на Полтавщині: шпаком, зябликом, соловейком, ремезом, рибалочкою та іншими. Послухали, як по-різному співають пернаті, дізналися, які слова можна почути у пісні співочого дрозда. У кінці заходу діти виготовили символічних птахів із глини, яких залишили собі на згадку.

23 03 23 ptahy01

«Птахи прилетіли – на крилах весну принесли» – саме під такою назвою 29 березня 2023 року науковцями Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Оленою Халимон та Олесею Васецькою був проведений інтерактивний захід. Учні восьмого та дев’ятого класів Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 ім. І. П. Котляревського розділилися на дві команди: «Ластівки» та «Соловейки», які змагалися за звання найкращого знавця птахів Полтавщини. Діти не лише дізналися чимало цікавого про пернатих нашого краю, хвилі їх прильотів, навчилися розрізняти птахів за співом і силуетами, а й ознайомилися з традиціями українців зустрічі весни та водили «кривий танець». Завершилося дійство майстер-класом із виготовлення фігурки птаха. Кожен учасник отримав невеличкий сувенір на згадку.
Дякуємо постійним партнерам Музею Відділу документів із природничих та аграрних наук Полтавської ОУНБ та Відділу документів іноземними мовами ПОУНБ.

23 03 29 ptahy01

"Немала у нас родина, Та молитва всіх єдина: Хай розквітне Україна, Як в погожі дні – весна". П. Воронько. 29 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 4-го класу ліцею "Успіх" №13. Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка». А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".

23 03 29 ukraine01

Нещодавно фондова колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилась цікавим експонатом – вишитим «QR-кодом».
QR-код (дослівно, швидка відповідь) – матричний код (двовимірний штрих-код), розроблений і представлений японською компанією «Denso-Wave» у 1994 році. Графічне зображення вміщує кодування невеликих обсягів інформації, максимальна кількість символів (цифри і букви) – 4296. Легке їхнє розпізнавання сканером дає можливість використовувати у багатьох сферах життєдіяльності.
Цікаво, що сканер «читає» не лише друковані, а й вишиті QR-коди. Так, Зоя Дацько, Валентина Пластініна, Олена Цубер, Катерина Калініченко та інші волонтерки – учасниці гуртка "Українські вечорниці", що діє у полтавській бібліотеці №7, почали вишивати хрестиком на полотні із грудня минулого року QR-коди із зашифрованими мелодіями: "Гімн України", "Квіти для тебе", "Україна – мій дім" та "Гопак". Один код вишивають близько трьох годин. Готові роботи передають військовим.
Коди, які відтворюються з полотна, розробила майстриня Тетяна Протчева. Поєднання цифрових технологій та вишивки допомагають ідентифікувати Україну як державу, у якій є місце сучасним технологіям і у традиційному мистецтві. З відкритих джерел.

23 03 29 qr

Канікули - це не тільки час відпочинку, але й бажання пізнати щось нове та цікаве. Це в повній мірі довели п'ятикласники Наукового ліцею №3. Допитливі, уважні, активні діти дізналися про біографію й морально - етичне вчення геніального українця, брали участь у різних конкурсах під час заходу "Феномен Григорія Сковороди". Його провели 28 березня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька, Олена Халимон.

23 03 28 skovoroda01

«Всеукраїнська писанка Проміниться життям. Великдень славить Перед цілим світом. Співзвучне до весни серцебиття – В ній оживають трави, птахи, квіти». 28 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувач етнографічого відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Полтавська писанка» для учнів 8-их класів ліцею «Успіх» № 3. Після прослуханої розповіді з фоторядом про виникнення писанок, символіку орнаменту, кольору, технологію виконання, сучасні види великодніх яєць, пошанування писанки у світі, звичаї й обряди, пов’язані зі святкуванням Великодня на Полтавщині, учасники виготовили крапанку – різновид великодніх яєць.

23 03 28 ukr pysan01

"Ішла весна-красна у синій хустинці. Несла весна-красна у скриньці гостинці". Т. Коломієць. 27 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу школи №38. Учасники дізнавалися про  втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка», поринали у світ слуханки «Весна усім бува красна» (вірш Лазаря Барановича). А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у відділі документів із економічних та технічних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".

23 03 27 vesna01

"Ішла весна-красна у синій хустинці. Несла весна-красна у скриньці гостинці". Т. Коломієць. 27 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу школи №38. Учасники дізнавалися про  втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка», поринали у світ слуханки «Весна усім бува красна» (вірш Лазаря Барановича). А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у відділі документів із економічних та технічних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".

23 03 27 vesna01

23 03 27 vesna01

Щорічно 28 березня у світі відзначають своє професійне свято ті, хто пов’язав своє життя з історичною наукою.
Історики спрямовують науковий пошук на розуміння минулого, на осмислення історичної пам’яті суспільства. Без вивчення історії неможливе формування національної свідомості, що набуває особливої актуальності для України, яка змушена відстоювати свою Незалежність в умовах російської військової агресії.
Одними з перших фіксацій подій минулого, були храмові записи, зокрема, у Стародавньому Єгипті. В античному світі історія виникла спочатку як жанр літератури – у вигляді оповіді про минуле. У Середньовіччі суспільні катаклізми породили загострене світосприйняття. Домінуючу роль у формуванні історичних уявлень у цей час відіграла Біблія. Епоха Ренесансу була ознаменована істотними змінами у сфері культурного та соціального життя, новим ставленням до людини – гуманізмом. У епоху Просвітництва сформувалось світобачення, в якому людина виступала суб’єктом пізнання та перетворення оточуючого світу відповідно до нових знань. На початку ХІХ століття філософське осмислення минулого і сьогодення сприяло виникненню інтелектуально-культурного феномену романтизму. Від просвітництва романтизм сприйняв і розвинув ідею історизму, як принципу змінності історичних епох, кожна з яких формує відповідну свідомість і суспільні порядки. Під впливом ідей романтизму історія поступово оформилась у самостійну дисципліну.

23 01 28 istoryk

Планомірне формування колекції церковних старожитностей Полтавського земського музею (нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) розпочалося передачею лубенською меценаткою, засновницею музейної справи в регіоні Катериною Скаржинською 1906 року своєї Круглицької приватної збірки.
Велику роль у поповненні Лубенського музею культовими речами зіграв К. В. Болсуновський, київський нумізмат, археолог, колекціонер, завідувач Мюнц-кабінету Київського університету, згодом Київського міського музею. Джерелом надходження експонатів були археологічні розвідки та розкопки, закупки у колекціонерів, випадкових власників.

23 03 28 ikona

Театр – це фабрика емоцій. З цієї фразою важко сперечатися, адже кожен, хто хоча б раз був на виставі, байдужим до цього виду мистецтва не залишиться. З першого погляду, актори – звичайні люди, але під час вистави вони – володарі наших почуттів, а глядачі у полоні їхнього натхнення. Необмеженою силою свого таланту актори змушують нас сміятися і плакати, співчувати чи бажати справедливого покарання.
Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня з 1961 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (MIT) при ЮНЕСКО. Діяльність MIT, згідно з його статутом, має бути направлена на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».

23 03 27 theatre

Як самостійна силова структура Національна гвардія України існувала у 1991 – 2000 рр. Потім вона була розформована та знову відроджена 2014 р., після незаконної окупації Криму та загостренням ситуації на сході України.
Головне завдання Нацгвардії України – гарантувати громадську безпеку та охорону порядку, захищати права, життя, законні інтереси та свободи українців, держави та суспільства. Сучасна Національна гвардія України – підрозділ, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України та має правоохороні функції, була створена у березні 2014-го року Законом України «Про Національну гвардію України». До її складу увійшли внутрішні війська України, добровольці і патріоти, що стали на захист народу і державності України в один з найважчих моментів у новітній історії країни, посягань на її цілісність і суверенітет. У 2014 році гвардійці одними з перших вирушили на схід України, щоб дати відсіч російській збройній агресії.

23 03 26 nac gvardia