Події у музеї

В Україні існує давня народна традиція впорядковувати могили рідних та близьких людей напередодні поминальних днів. Але є такі могили, де похована не одна людина, а велика кількість. Таке місце знаходиться в урочищі Триби Полтавського району – меморіальний комплекс «Пам’ятний знак жертвам репресій 1930-их років, ХХ ст. в урочищі Триби, Могила жертв репресій 1920-х – початку 50-х років».
19.04.2023 р. науковими співробітниками науково-дослідного відділу пам’яткознавства та працівниками господарського відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського було проведено традиційне прибирання території комплексу.

23 04 19 tryby01

Святкуємо Великдень і продовжуємо створювати традиційні атрибути. 19 квітня 2023 року  Марія Пісцова, завідувач етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід "Полтавська писанка" для учнів 3-го класу ліцею "Успіх" 13. Учасники слухали розповідь про різновиди великодніх яєць, традиції святкування Великодня на Полтавщині, закріплювали знання через виконання завдань: "Лабіринт", "Писанкова година", відеозавдання. А також виготовили зернівку за допомогою викладання насіння різних культур, яке є символом добробуту, родючості, чистоти, на  дерев’яні форми яєць. Цікаві орнаменти вдалося створити, використовуючи половинки гороху, насіння льону, кунжуту. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".

23 04 19 pysanka01

18 квітня 2023 року у Залі засідань Полтавської районної ради відбулася презентація збірника наукових статей «Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам‘яток. Випуск XVII».
Пропонована увазі читача праця є підсумком наукової діяльності Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського за 2021 рік та продовженням започаткованого ще у 2003 році щорічника музею, до якого включені не лише матеріали досліджень співробітників, а й учених з Києва, Дніпра, Полтави, Харкова, Запорізької та Полтавської областей.

23 04 18 zbirnyk01

Шановні колеги, друзі, співробітники, однодумці, всі, кому небайдужі проблеми охорони та збереження культурної спадщини! В цей день уже традиційно, з 18 квітня 1984 року відзначається Міжнародний день пам'яток і визначних місць.
Унікальне культурне надбання, яке сотнями років створювалося на території України попередніми поколіннями, є невід’ємною складовою спадщини всього людства. Зберегти і примножити ці скарби, зробити їх доступними для людей є обов’язком нашої держави і суспільства.

23 04 18 pamyatky

17 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний захід «Народна графіка на полотні». Учасники, вихованці гуртка "Театр моди "Перспектива", прослухали розповідь про фондову збірку вибійчаних тканин Музею, переглянули тематичні фото- та відеоматеріали. У практичній частині декорували закладки за допомогою адаптованих штампів та акрилової фарби. Захід відбувся у Палаці дитячої та юнацької творчості у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».

23 04 17 pespektyva01

До 457-річчя Литовського статуту Банкарт в артикулах Литовського Статуту. (продовження)
Стигматизована ранньомодерним суспільством пара (незаміжня мати і банкарт) піддавалася дискримінації не лише через усталену думку про неприпустимість відтворення шляхетського стану поза шлюбним союзом.
Артикул 7-й розділу VІІІ-го присвячений причинам, через які батько-шляхтич міг відсторонити своїх законних дітей від спадкування. Підстави, на яких спадщини позбавлялися сини та доньки, співпадали лише у випадку, коли дочка або син «не для користі держави, а зі злості або ненависті виступають проти батька або матері, якщо справа йде про життя» (маються на увазі свідчення в суді з приводу звинувачень, які передбачали смертну кару для визнаного винним – О.З.). Далі законодавець навів перелік випадків, коли батько міг позбавити сина спадщини (підняв руку на батька, відібрав батьківський маєток насильно, не поручився за батька в суді, не викупив батьків з полону тощо).

23 04 16 metryka

Вітаємо з Воскресінням Христовим! Святом, сутність якого актуальна зараз як ніколи: Самопожертва і Велика Любов. Ісус прийняв муки і смерть на хресті заради спасіння людства, возлюбивши кожного з нас більше, ніж самого себе.
Одна з традицій світлого дня Воскресіння – писання писанок. Історія писанок сягає в далеке минуле українського народу і пов’язана з язичницьким ритуалом возвеличення одвічного закону весняного відродження землі. Для наших предків яйце було символом зародження життя, сонця. Знаки, нанесені на яйце, мали своє тлумачення, відображаючи філософію світосприйняття українського етносу: світове дерево, кривулька (або безкінечник), сварга («біжуче сонце»), що є найпоширенішими мотивами полтавських писанок, означають тривимірність світу, безперервність, циклічність життя і розвитку.
Із впровадженням християнства на наших землях писанка стала символом радості і віри у Воскресіння Христове. Ісус Воскрес і його Воскресіння стало символом перемоги Життя над смертю, Добра над злом, Світла над темрявою!  І цієї Весни буде так!

23 04 16 velykden

Щорічно у третю суботу квітня, починаючи з 1999 року, українці відзначають День довкілля. Головною метою проведення свята є підвищення рівня екологічної свідомості населення. Згідно з Указом Президента «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98 у цей день проводиться широкий спектр заходів, спрямованих «на поліпшення стану довкілля, озеленення, благоустрій населених пунктів та прилеглих до них територій, очищення водних джерел, збереження природно-заповідних та інших особливо цінних об’єктів, поширення екологічних знань, активізацію державного та громадського контролю за додержанням природоохоронного законодавства тощо».

23 04 15 dovkilya

12 та 14 квітня 2023 р. класні кімнати других класів Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 імені В. Г. Короленка перетворилися на справжній весняний ліс. Тут лунали співи соловейка, зозулі, зяблика та інших пернатих солістів. Так розпочався інтерактивний захід «Птахи прилетіли – на крилах весну принесли», який проводили науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька. Скільки нового малеча дізналася про традиції та обряди українців святкування весни, про птахів, що повертаються із вирію! 

23 04 14 ptahy01

По вулиці В. Чорновола (первісна назва – Поштамська, у 1901 – 1923 рр. Остроградського), на території Новоселівки (кварталів, прилеглих до Новоселівського (нині – Центрального) ринку) розташований цікавий будинок, який відомий багатьом полтавцям.
Вулиця була прокладена на початку ХІХ ст. при будівництві нового центру міста за загальним проєктом 1803 – 1805 рр. Одна з радіальних магістралей, що мали відходити від Круглої площі. Назву отримала від розміщених на ній двох губернських поштових установ – Малоросійського поштамту та кінного поштового двору.

23 04 14 budynok

Розквіт природи навесні, спів птахів, буяння цвіту і, навіть, перші рясні дощі, якими небо благословляє зелені пагони, сповнюють нас надією на торжество любові та миру. Так і етнографічний захід "Півень - пташка, що будить сонце" присвячений одному із найулюбленіших народних оберегів від усього лихого. Автори проєкту, наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського - Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ - Олексій Орел, на зустрічі, що відбулася 13 квітня у бібліотеці-філії № 10, ознайомили гостей міста, внутрішньо переміщених осіб з традиційними уявленнями про півня, як прадавній символ сонця та перемоги добра над злом.

23 04 13 ptahy01