
Події у музеї
Серед глиняних іграшок-свистунців із колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського особливої уваги заслуговують зооморфні вироби. На фото — колоритний свистунець «Бичок». Це яскравий приклад продукції опішнянської кераміки, вироблений у найбільш відомому гончарному центрі України. Фігурка відзначається пружною лінією силуету, яка плавно окреслює тулуб, граційно вигнуту шию, трохи піднесену догори голову. Блискіт поливи підкреслює гладкий силует тварини.
Детальніше:Подих старовини: глиняна іграшка-свистунець "Бичок"
Події Української революції (1917–1921) спричинили руйнування традиційного укладу життя різних верств населення Полтавщини. У першу чергу були розграбовані або знищені великі панські маєтки разом із вишуканими меблями, предметами інтер’єрів, картинами, зброєю. Лише невелика частка творів мистецтва була врятована та надійшла до музеїв, зокрема нашого, завдяки діяльності Українського наукового товариства дослідування й охорони пам’яток старовини та мистецтва на Полтавщині. Ця фундація у січні 1919 р. виступила з ініціативою створення губернського комітету охорони пам'яток старовини, мистецтва і природи (Губкопмис), до складу якої увійшли провідні науковці земського музею М. Рудинський та В. Ніколаєв.
«На козацькій чайці — у синє море» — науково-виховний інтерактивний захід для учнів Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 ім. І. П. Котляревського від Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського.
17 жовтня на основі матеріалів експрес-виставки наукові співробітники музею В. А. Яремченко та О. В. Устименко ознайомили дітей із конструктивними особливостями старовинного човна, розповіли про історію морських походів запорожців ХVІІ- ХVІІІ ст. Учні ліцею також візяли участь у вікторині, грі «Козацька торбинка», пригадали старовинні українські пісні та прислів'я, навчилися в'язати морські вузли.
Сонячні осінні дні Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського зустрічає весело. 17 жовтня у дворику та флігелі закладу наукова співробітниця музею, Катерина Штепа, провела інтерактивний тематичний захід «Козацький луг» для учнів 2-го класу школи №37. Діти із зацікавленням відвідали виставки, послухали про козацьку звитягу та пограли в гру.
Сьогодні смартфоном нікого не здивуєш, адже в Україні ними користуються мільйони людей. Однак ще порівняно недавно, 25–28 років тому, мобільні телефони були предметами розкоші, адже коштували дорого, тож далеко не кожен міг їх придбати. Перші моделі мобілок, що суттєво відрізняються від сучасних, у наш час є раритетами і становлять значний інтерес для музейних зібрань. Особливо коли власником телефону був не пересічний громадянин, а очільник області, який фактично був першим абонентом мобільного зв’язку на Полтавщині.
Детальніше:Нове надходження до музею: мобільний телефон Benefon
Полтавці вже звикли до того, що восени на окремих деревах гіркокаштана звичайного розкриваються білі свічки суцвіть, схожі на канделябри. Інколи на таких гілках можуть навіть зав’язатися невеличкі плоди, але дозріти їм не вистачає теплих днів. Явище другого цвітіння не таке вже й рідкісне у світі рослин. Цьогорічні погодні умови неабияк сприяли тому, що у незвичні строки вдруге квітувало чимало трав’янистих рослин, кущів і дерев. У дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського наприкінці літа – початку осені зацвіла одна гілка на горобині звичайній, повторно квітувала шипшина зморшкувата, навіть сортова магнолія Суланжа розкрила одну квітку.
У другу суботу жовтня 2023 року «зійшлися» одразу дві важливі екологічні дати — Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day) та Всесвітній день екологічної освіти (World Environmental Education Day). У них одна мета — привернути увагу громадськості до проблем збереження біорізноманіття.
Детальніше:Будьмо знайомі: Вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus L.)
14 жовтня виповнюється 80 років від дня народження народної артистки України Раїси Кириченко (1943–2005). Свою трудову діяльність Рая Корж починала дояркою на колгоспній фермі в селі Корещина, де виросла. У шістнадцять років, працюючи на підміні, видоювала вручну за раз по 12–14 корів.
– Я вийшла з народу, співаю народні пісні й ніколи не відокремлювала себе від села, – говорила Раїса Панасівна в одному з інтерв’ю. – Я жила його проблемами, болями, радощами. Я прив’язана до села, не соромлюся цього, я цим пишаюся.
12 жовтня 2023 року науковиці Музею Олена Шиян та Світлана Кигим взяли участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Теоретичні та прикладні аспекти вивчення, збереження та збагачення фіторізноманіття у науково-дослідних установах та навчальних закладах України», присвяченої 10-річчю Хорольського ботанічного саду від дати офіційного відкриття. Захід проходив у форматі урочистого засідання на базі Хорольського агропромислового фахового коледжу Полтавського державного аграрного університету. Із вітальними словами виступали представники місцевої влади, науковці з різних куточків України. В урочистій обстановці музейники вручили подяку від закладу за багаторічну плідну співпрацю, що пов’язує науковців Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Хорольського ботанічного саду.
Ділимося з вами чудовою новиною: колишній науковий співробітник музею, кандидат історичних наук, доцент Ігор Гавриленко передав нашому музею понад 100 книг. Художні твори письменників-уродженців Полтавщини, енциклопедичні збірники та наукові видання з різних галузей знань, у тому числі цінні археологічні та історичні дослідження та публікації, тепер отримають нове життя у науковій бібліотеці та фондах Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Г. Кричевського.
Складаємо щиру вдячність досліднику й доброму другу музею.
Дякуємо, пане Ігоре!
Стародавній Єгипет мав великий вплив на розвиток світової культури. На берегах Нілу, в країні величних пірамід, були закладені основи багатьох наук, написані видатні літературні твори, створені неперевершені пам’ятки монументального та образотворчого мистецтва, які й зараз дивують та захоплюють нас навіть через тисячі років.
Твори давньоєгипетського мистецтва та художнього ремесла зустрічаються у великій кількості на значній території від Піренеїв до гір Тянь-Шаню. Їх брали за зразок, їм наслідували. В значній мірі поширенню давньоєгипетських пам’яток слід завдячувати невтомним мандрівникам, купцям, ученим, увагу яких здавна привертав до себе Єгипет і його старожитності. Придбані ними матеріали нерідко осідали в багатьох музейних та приватних колекціях.