Події у музеї
9 травня виповнюється 145 років із дня народження основоположника української агрометеорологічної науки, організатора вищої географічної й сільськогосподарської науки на Полтавщині, доктора географічних наук, професора Михайла Митрофановича Самбікіна (1878 – 1968).
Народився 9 травня 1878 р. у с. Бикові Хутори Комишинського повіту Саратовської губернії в родині інженера-електрика. У 1904 р. закінчив сільськогосподарський факультет Київського політехнічного інституту. Одночасно завершив навчання на Вищих курсах при вченому комітеті Міністерства землеробства від Санкт-Петербурзького університету. В 1902 р., будучи студентом, організував при статистичному бюро Полтавського Губернського земства Дощомірну станцію.
З перших чисел травня 1945 року весь світ очікував повідомлення про капітуляцію гітлерівської Німеччини. Так, зокрема у Києві ще 1 травня провели перший після визволення Києва від нацистів військовий парад, який одна з київських газет навіть назвала «Парадом Перемоги».
2 травня вранці з гучномовців було повідомлено, що о 23:00 очікується важливе урядове оголошення. Вже по обіді на вулицях Києва почали збиратися велелюдні натовпи, шо чекали на оголошення про перемогу, але натомість почули від Сталіна звістку про взяття Берліна. Все одно святкування тривало мало не до ранку, тисячі людей обіймалися, цілувалися, співали, танцювали. Військові у натовпах стріляли в повітря. Так пройшла своєрідна «репетиція» свята.
Детальніше:День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
8 травня в Україні відзначається День пам’яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасниками. Пам’ятна дата була встановлена в 2015 році Указом Президента України, де зазначалося, що метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму». У 2005 році Генасамблея ООН також проголосила 8 травня Днем пам'яті та примирення, присвяченим жертвам Другої світової війни.
5 травня 2023 р., на початку місяця, чию назву український народ пов'язав із буянням весняної зелені, співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Катерина Штепа, розповіла гостям міста, ВПО, про деякі цілющі та запашні рослини Полтавського регіону. Захід "Народна магія трав" та майстер-клас із виготовлення ляльки-травниці відбувся у бібліотеці-філії 10 за участі Центру підтримки ВПО Волноваського району Донецької області "Пліч о пліч" та пастора церкви "Христа Спасителя" Павла Москаленка.
Колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилася цінними експонатами. До музейного зібрання надійшли особисті речі, фотовідбитки, друковані праці та природнича колекція відомого українського письменника, геолога Володимира Карпенка (псевдонім Влад Землянин). Меморії передала учениця, біограф Володимира Пилиповича − Марина Демченко (псевдонім Марічка Зелень). Матеріали письменника стали основою тематичного зібрання Володимира Карпенка в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського, поповнивши науковий архів та фонди закладу.
Святий великомученик Юрій Переможець (Юрій-Змієборець) вважається покровителем воїнства. Його зображення на коні символізує перемогу над дияволом – «стародавнім змієм». Ще з часів Древньої Русі святий великомученик Юрій прославлявся, як один із найбільш шанованих святих.
Про життя святого Юрія, історичного, а не міфологізованого, до нас дійшло дуже мало вірогідних відомостей. Перша найдавніша згадка про нього датується 322 роком, як про шляхетно вродженого юнака, який прийняв смерть від імператора Діоклетіана в Нікомедії у 303 році. Згідно з апокрифами від V століття та пізніших компіляцій візантійських агіографів, поширених у різних варіантах у Східній Церкві, святий Юрій був трибуном у Римській армії та мужньо прийняв муки і смерть на знак протесту гоніння християн імператором Діоклетіаном.
4 травня виповнюються роковини з дня смерті відомого українського письменника, лауреата Державної премії України імені Т.Г. Шевченка Феодосія Рогового (1925-1992). Цієї високої нагороди у лютому 1992 року, за кілька місяців до смерті письменника, був удостоєний його роман «Свято останнього млива», про який Олесь Гончар скаже: «Твори такого рівня не часто з'являються в українській літературі».
У 1970-х роках Феодосій Роговий працював в обласній газеті «Комсомолець Полтавщини» і коли виїздив з Полтави в Устимівку Глобинського району, де оселилася його сім'я, то вивіз із Полтави майже готовий роман «Свято останнього млива». Попереду у твору було 10 років митарств і поневірянь по редакціях та видавництвах, його паплюжили і шматували, змушуючи автора переробляти твір так, щоб він прославляв «торжество людського труда й розуму», а не «був панахидою по загубленому селянському світові».
Детальніше:Роман Феодосія Рогового «Свято останнього млива» – довгий шлях до читача
Це свято встановлено указом Президента України від 19 квітня 2019 року з метою вшанування мужності та героїзму воїнів механізованих, мотопіхотних, гірсько-штурмових військових частин і підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України, виявлених у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також започаткування сучасних військових традицій.
Щорічно 6 травня в Україні відзначають День піхоти, оскільки саме в цей день у 1648 році козаки перемогли в битві біля Жовтих Вод. Це перша переможна битва національної визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького. Крім того, 6 травня відзначають релігійне свято — День Юрія Змієборця. Він був одним із покровителів українського війська.
Вітаючи з 70-літтям, маємо за честь сказати, що для нас, музейників, дуже важливою є співпраця з Вами в царині дослідження взаємозв’язку культури та релігії на Полтавщині. Пам’ятаємо Ваші глибокі, виважені виступи на музейних конференціях, завжди цінували ваші думки й поради, схиляли в пошані голови перед вашими благословіннями…
В одній зі своїх проповідей Ви сказали: «Легко засмітити душу гріхами, а наслідки цього сміття дуже небезпечні: злоба, ненависть, зло, жорстокість та неправда приводять до духовного занепаду й духовної смерті…» Ви, отче, робите все для того, щоб просвітлити наші душі, наповнити наші серця миром, спокоєм і любов’ю.
3 травня 2023 року співробітниками Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського - О. Васецькою та М. Тригуб був проведений інтерактивний захід «Як чумаки по сіль їздили» для учнів Полтавського наукового ліцею №3. Діти, виконуючи цікаві завдання, дізналися про роль і місце торговельно-візницького промислу в історії України, походження назви «чумаки», їхні традиції і звичаї. А потім, як колись це робили «славні чумаченьки», разом з отаманом і кашоваром вирушили битим шляхом за сіллю та рибою. Кожен повернувся додому з товаром і подарунками!
Дякуємо постійним партнерам музею – Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського та відділу документів іноземними мовами ПОУНБ ім. І. П. Котляревського!
Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)»
2 травня 2023 року в приміщенні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)», приурочена до 85-річчя з дня народження відомого полтавського науковця.
Захід було ініційовано колективом Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського і проведено за сприяння та участі партнерів – Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського та кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.
