Події у музеї
Цьогоріч у травневі дні наукова спільнота відзначає 135-річчя з дня народження видатного природодослідника, музейника Миколи Гавриленка (1889–1971). Особливі успіхи вчений досяг у дослідженні птахів.
Детальніше:"Загадковий світ птахів" (до 135-річчя з дня народження орнітолога Миколи Гавриленка)
Відправною точкою для встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. 9 травня 1950 р. в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші країни об’єднати вугільну та сталеливарну промисловість і віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало фундаментом Європейської інтеграції. У 1985 р. лідери ЄС постановили щорічно відзначати День Європи.
Детальніше:Держави Європейського Союзу щорічно 9 травня відзначають День Європи.
У Науковому архіві Полтавського краєзнавчого музею зберігається цікава колекція закордонних видань 1930–90-х років, присвячених життю, громадській та політичній діяльності Симона Петлюри. Склалася вона завдяки зусиллям наукових співробітників відділу новітньої історії музею на чолі з тодішньою його завідувачкою Вірою Михайлівною Кошовою, які у 1992 року створили на базі музею Університет українознавчих студій імені Василя Кричевського.
Детальніше:Цікавий документ із наукового архіву (До 145-річчя Симона Петлюри)
Мисник — дерев’яний, різьблений з двома шафочками. Верхня полиця з кронштейнами у вигляді коників круглого різьблення, дверцята орнаментовані контурною різьбою з міфологічним півнем на земній кулі. На дверцятах меншої шафочки — дерево життя з пташками, під ним — давній дохристиянський символ — риба.
У час Великодніх свят продовжуємо відроджувати традицію виготовлення традиційних атрибутів свята разом з учнями 3-го класу Ліцею № 14.
Послухавши розповідь музейниці Марії Пісцової про різновиди великодніх яєць, учасники в практичній частині виготовили зернівку за допомогою викладання насіння різних культур, яке є символом добробуту, родючості, чистоти, на дерев’яні форми яєць. Цікаві орнаменти вдалося створити, використовуючи половинки гороху, насіння льону, кунжуту.
Однією з візитівок Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського є скелет мамонта. Скелет збірний, складається з кісток, що були знайдені в різних місцях Полтавщини. Кістяк містить остеологічні зразки, зібрані неподалік м. Лубен, Кобеляк, сіл Вереміївки, Келеберди, Карабазівки, Терешок та ін. Підготовчі роботи з монтажу скелету мамонта розпочалися у 1960 році. Відбір кісток та подальший монтаж майбутнього експонату проводив науковий співробітник Інституту зоології АН УРСР Володимир Свистун під керівництвом видатного палеозоолога Івана Підоплічка. У травні 1961 року кістяк мамонта був повністю змонтований і вже більше 60-и років залишається улюбленою локацією відвідувачів музею.
Колекцію писанок Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського складає величезна кількість незвичайних експонатів. Найдавніші серед них іще 1906 р. передала до музею меценатка Катерина Скаржинська. Ці унікальні роботи давніх майстрів містять у собі споконвічні символи, що викликали і викликають жвавий інтерес як у дослідницькому середовищі, так і серед широкого загалу.
3 травня для учнів початкової школи № 43 міста Полтави проведено два інтерактивно-навчальні заходи з майстер-класом "Народна лялька-мотанка".
До Великодня хочеться вкотре згадати музейника, етнографа та педагога Сергія Кульжинського, який поклав початок дослідженню мистецтва писанкарства. Із давніх давен писанка мала велике символічне значення. Її не можна було купити, лише – отримати в подарунок або зробити власноруч. Пізніше, у ХІХ столітті майстрині вже почали розписувати їх на продаж, а для поціновувачів українського писанкарства постало питання зібрати та описати колекції писанок, створивши своєрідний альбом-каталог. Таким довгоочікуваним виданням стала книга, що побачила світ у 1899 році – «Описание коллекции народных писанок» за авторством Сергія Кульжинського.
Сьогодні наукова книгозбірня Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилась ще одним цінним і цікавим для науковців виданням – книгою «Омелян Пріцак: повернення до України». У ній зібрано інтерв’ю і дописи видатного українського вченого, сходознавця, історика Омеляна Пріцака (1919–2006), оприлюднені у загальноінформаційних, науково-популярних, наукових періодичних виданнях і телеефірі від часу його повернення до України на початку 1990-х.
«Всеукраїнська писанка Проміниться життям. Великдень славить Перед цілим світом. Співзвучне до весни серцебиття – В ній оживають трави, птахи, квіти».
Однією з основних традицій готування до Великого Світлого свята – Воскресіння Христового є писання писанок.
