Події у музеї
150 років з Дня народження Миколи Івановича Міхновського (19(31).03.1873, с. Турівка Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині – Київська область) – 3.05.1924, м. Київ, УРСР, СРСР) – український політичний та громадський діяч, ідеолог українського самостійництва, перший представник українського націоналізму, адвокат, публіцист. Діяч Української Народної Республіки, організатор її збройних сил, член Братства тарасівців, засновник Української Народної партії (1902), один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників. Прихильник розпаду Російської імперії і перетворення її на спільноту пов’язаних спільною історією країн і народів. Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), один із авторів проєкту Конституції (1905). Послідовний прихильник створення незалежної України на всіх її етнічних територіях.
Випускник Прилуцької гімназії та юридичного факультету Київського університету святого Володимира.
Детальніше:150 років з Дня народження Миколи Івановича Міхновського
30 березня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька та Олена Халимон провели четвертий інтерактивний захід "Григорій Сковорода і Матінка Природа" музейного проєкту "Мандрівний філософ Григорій Сковорода" для п'ятикласників Наукового ліцею №3. Згадували з дітьми матеріали попередніх заходів: "Знайомство із загадковою людиною", "Пізнай себе", "Музичний світ Григорія Сковороди", грали в ігри, проводили конкурси. До всього цього активно долучилася і вчителька Каневська О. І. Після майстер-класу учням були вручені Сертифікати про проходження даного музейного проєкту та отримання звання "Кращий сковородинознавець"!
Щиро вітаємо п'ятикласників з тим, що здобули заслужені нагороди і сподіваємося, що вони з гордістю носитимуть це звання.
Детальніше:Інтерактивний захід "Григорій Сковорода і Матінка Природа"
30 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувач етнографічого відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Полтавська писанка» для учнів 7-го класу Наукового ліцею № 3. Після прослуханої розповіді з фоторядом про виникнення писанок, символіку орнаменту, кольору, технологію виконання, сучасні види великодніх яєць, пошанування писанки у світі, звичаї й обряди, пов’язані зі святкуванням Великодня на Полтавщині, учасники виготовили крапанку – різновид великодніх яєць.
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід «Полтавська писанка»
29 березня 2023 року наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Штитьова провела захід, присвячений Дню зустрічі птахів, який в Україні здавна відзначали у пору Весняного рівнодення. Учасники дійства познайомилися з перелітними птахами, які гніздяться на Полтавщині: шпаком, зябликом, соловейком, ремезом, рибалочкою та іншими. Послухали, як по-різному співають пернаті, дізналися, які слова можна почути у пісні співочого дрозда. У кінці заходу діти виготовили символічних птахів із глини, яких залишили собі на згадку.
«Птахи прилетіли – на крилах весну принесли» – саме під такою назвою 29 березня 2023 року науковцями Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Оленою Халимон та Олесею Васецькою був проведений інтерактивний захід. Учні восьмого та дев’ятого класів Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 ім. І. П. Котляревського розділилися на дві команди: «Ластівки» та «Соловейки», які змагалися за звання найкращого знавця птахів Полтавщини. Діти не лише дізналися чимало цікавого про пернатих нашого краю, хвилі їх прильотів, навчилися розрізняти птахів за співом і силуетами, а й ознайомилися з традиціями українців зустрічі весни та водили «кривий танець». Завершилося дійство майстер-класом із виготовлення фігурки птаха. Кожен учасник отримав невеличкий сувенір на згадку.
Дякуємо постійним партнерам Музею Відділу документів із природничих та аграрних наук Полтавської ОУНБ та Відділу документів іноземними мовами ПОУНБ.
"Немала у нас родина, Та молитва всіх єдина: Хай розквітне Україна, Як в погожі дні – весна". П. Воронько. 29 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 4-го класу ліцею "Успіх" №13. Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка». А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".
Детальніше:Eтнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна»
Нещодавно фондова колекція Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилась цікавим експонатом – вишитим «QR-кодом».
QR-код (дослівно, швидка відповідь) – матричний код (двовимірний штрих-код), розроблений і представлений японською компанією «Denso-Wave» у 1994 році. Графічне зображення вміщує кодування невеликих обсягів інформації, максимальна кількість символів (цифри і букви) – 4296. Легке їхнє розпізнавання сканером дає можливість використовувати у багатьох сферах життєдіяльності.
Цікаво, що сканер «читає» не лише друковані, а й вишиті QR-коди. Так, Зоя Дацько, Валентина Пластініна, Олена Цубер, Катерина Калініченко та інші волонтерки – учасниці гуртка "Українські вечорниці", що діє у полтавській бібліотеці №7, почали вишивати хрестиком на полотні із грудня минулого року QR-коди із зашифрованими мелодіями: "Гімн України", "Квіти для тебе", "Україна – мій дім" та "Гопак". Один код вишивають близько трьох годин. Готові роботи передають військовим.
Коди, які відтворюються з полотна, розробила майстриня Тетяна Протчева. Поєднання цифрових технологій та вишивки допомагають ідентифікувати Україну як державу, у якій є місце сучасним технологіям і у традиційному мистецтві. З відкритих джерел.
Канікули - це не тільки час відпочинку, але й бажання пізнати щось нове та цікаве. Це в повній мірі довели п'ятикласники Наукового ліцею №3. Допитливі, уважні, активні діти дізналися про біографію й морально - етичне вчення геніального українця, брали участь у різних конкурсах під час заходу "Феномен Григорія Сковороди". Його провели 28 березня науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька, Олена Халимон.
«Всеукраїнська писанка Проміниться життям. Великдень славить Перед цілим світом. Співзвучне до весни серцебиття – В ній оживають трави, птахи, квіти». 28 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувач етнографічого відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід «Полтавська писанка» для учнів 8-их класів ліцею «Успіх» № 3. Після прослуханої розповіді з фоторядом про виникнення писанок, символіку орнаменту, кольору, технологію виконання, сучасні види великодніх яєць, пошанування писанки у світі, звичаї й обряди, пов’язані зі святкуванням Великодня на Полтавщині, учасники виготовили крапанку – різновид великодніх яєць.
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід «Полтавська писанка»
"Ішла весна-красна у синій хустинці. Несла весна-красна у скриньці гостинці". Т. Коломієць. 27 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу школи №38. Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка», поринали у світ слуханки «Весна усім бува красна» (вірш Лазаря Барановича). А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у відділі документів із економічних та технічних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".
"Ішла весна-красна у синій хустинці. Несла весна-красна у скриньці гостинці". Т. Коломієць. 27 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу школи №38. Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка», поринали у світ слуханки «Весна усім бува красна» (вірш Лазаря Барановича). А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у відділі документів із економічних та технічних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".
Щорічно 28 березня у світі відзначають своє професійне свято ті, хто пов’язав своє життя з історичною наукою.
Історики спрямовують науковий пошук на розуміння минулого, на осмислення історичної пам’яті суспільства. Без вивчення історії неможливе формування національної свідомості, що набуває особливої актуальності для України, яка змушена відстоювати свою Незалежність в умовах російської військової агресії.
Одними з перших фіксацій подій минулого, були храмові записи, зокрема, у Стародавньому Єгипті. В античному світі історія виникла спочатку як жанр літератури – у вигляді оповіді про минуле. У Середньовіччі суспільні катаклізми породили загострене світосприйняття. Домінуючу роль у формуванні історичних уявлень у цей час відіграла Біблія. Епоха Ренесансу була ознаменована істотними змінами у сфері культурного та соціального життя, новим ставленням до людини – гуманізмом. У епоху Просвітництва сформувалось світобачення, в якому людина виступала суб’єктом пізнання та перетворення оточуючого світу відповідно до нових знань. На початку ХІХ століття філософське осмислення минулого і сьогодення сприяло виникненню інтелектуально-культурного феномену романтизму. Від просвітництва романтизм сприйняв і розвинув ідею історизму, як принципу змінності історичних епох, кожна з яких формує відповідну свідомість і суспільні порядки. Під впливом ідей романтизму історія поступово оформилась у самостійну дисципліну.
