Серед музейних предметів, що донедавна експонувалися у залах, присвячених козацькій добі, й мають виключне історичне та культурне значення привертає увагу нагородна зброя старшини Гадяцького полку Павла Ніжинця, пожалувана йому у 1748 р. російською імператрицею Єлизаветою Петрівною.

Павло Федорович Ніжинець (нар. 1723 р.) походив із родини козацької старшини. У 1736 р. він вже був відомим селітряним заводчиком. Таким цінним подарунком його відзначено саме за розбудову селітроварної промисловості, що у той час було непересічним випадком: Павло Ніжинець отримав нагородну шаблю із золотою насічкою не за військові, а за цивільні заслуги. Підприємливий козак при цьому встиг зробити ще й військову кар’єру, отримавши високі чини у Гадяцькому полку.
Нагородна зброя – шабля «корабеля», створена у кінці ХVІІ – середині ХVІІІ ст. у Османській імперії, найбільш вірогідно балканськими майстрами, а ось її оздоблення виконали у Російській імперії. Сталевий клинок високої кривизни прикрашено золотою насічкою. Точні розміри клинка, на жаль, встановити неможливо, бо він зламаний майже навпіл. Дарчий напис виконано золотою насічкою на зовнішньому боці у 4 рядки.
Ефес відкритого типу, руків’я із слонової кістки, його верхів’я нагадує стилізовану голову орла. Гарда срібна зі складним гравійованим орнаментом та шаром чистої позолоти. Збереглися дерев’яні піхви, обтягнуті чорною шкірою (хозом) та оздоблені металевою оправою, виконаною із високопробного позолоченого срібла.
Чудовий зразок ковальського мистецтва кінця козацької доби, вірогідно, потрапив до музейного зібрання разом із іншими експонатами Лубенського музею Катерини Скаржинської у 1906 р. На сьогодні нагородна карабеля Павла Ніжинця, за дослідженням відомого українського вченого-зброєзнавця Д. Тоїчкіна, є єдиним відомим в Україні зразком шаблі з дарчим імператорським написом представникові української старшини.
Підготувала Тамара Кондратенко – головний зберігач фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.