Тут на початку XX ст. розміщувалось трикласне початкове училище. Засноване 1902 р. постановою міської думи за сприяння голови міської управи статського радника В. П. Трегубова. У 1912 р. відбулася реорганізація закладу у вище початкове училище з чотирирічним терміном навчання. У 1917-1920 рр. відбулося кілька реорганізацій, зумовлених змінами влади у місті. Навчальний заклад перетворюється в 7-му трудову школу з семирічним терміном навчання і українською мовою викладання, йому присвоєно ім'я Т. Г. Шевченка.
У 1941 р. заняття в школі тривали з 1 по 10 вересня та відновлені в умовах гітлерівського режиму на декілька тижнів після Різдвяних свят 1942 р.
У вересні 1941 – вересні 1943 в приміщенні був розташований Полтавський збірний пункт для осіб, яких відправляли на примусові роботи до Німеччини. Тут одночасно утримувалося 1,5 – 2 тис. осіб, арештованих під час облав і обшуків.
До нашого часу збереглися оригінальні стіни будівлі – два крила першого поверху нинішнього шкільного приміщення, де розміщені класні кімнати, шкільна бібліотека та службові кабінети. У 1965 – 1968 рр. добудовано 2-й поверх та спортзал.
У 2012 р. на фасаді будинку школи встановлена меморіальна дошка рожевого полірованого граніту з барельєфним зображенням Героя Радянського Союзу Бабака І. І. (26.07.1919, с. Олексіївка нині Нікопольського району Дніпропетровської обл. – 24.06.2001, м. Полтава) та пам’ятним написом: «У цій школі в 1971 – 1975 роках працював директором учасник Великої Вітчизняної війни, льотчик – винищувач, Герой Радянського Союзу Бабак Іван Ілліч».
У роки німецько-радянської війни він – командир ланки 100-го гвардійського винищувального авіаційного полку 9-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії Південного фронту. Провів 330 бойових вильотів, особисто збив 33 і в групі 4 літаки противника.
Багато вже написано про те, як Іван Ілліч потрапив у полон, про його подальші поневіряння та репресії влади. Другу Золоту Зірку він так і не отримав. Його колеги по Більській школі, де він працював у 1951-1962 рр., довгий час навіть не здогадувалися, що їх директор - легендарний ас.
До речі, Іван Ілліч певний час літав на «Аерокобрі» з написом: «Від школярів Маріуполя», а зараз наші українські соколи роблять все можливе для визволення Маріуполя та всієї території України від рашистів.
(Андрієць В. А., Мокляк В. О. Нацистський окупаційний режим на Полтавщині (система примусового утримання та знищення військовополонених та цивільного населення німецькою окупаційною владою). – Полтава : ТОВ «АСМІ», 2016. – С. 41 - 42).
