Порцеляна є одним із найвизначніших досягнень Китаю та безцінним скарбом світової матеріальної культури. Саме у цій країні було віднайдено секрет виготовлення тонкої кістяної порцеляни, що наче світилася з середини, коли хоч один промінчик торкався її поверхні. Тривалий час такі вироби були величезною цінністю на європейському ринку, адже потрапляли вони туди вкрай рідко, завезені арабськими та португальськими купцями окремими невеликими партіями. Незважаючи на те, що у XVIII ст. таємниця виготовлення порцеляни була розкрита, за якістю європейські зразки ще довго не могли конкурувати з китайськими, і популярність їх не зменшувалась. Саме тому європейці звертались до китайських майстрів, аби ті створювали вироби із якісного матеріалу у вже дещо видозміненому стилі.
Такі твори отримали назву «кантонська порцеляна». Досить довго вона була одним із головних предметів китайського експорту, тому добре відома на Заході. Як правило, посуд і вази виготовляли у провінціях Гуандун, Фуцзянь і Цзянсі, потім розписували і прикрашали емалями в Гуаньчжоу, після чого експортувалися китайськими компрадорами через Тринадцять кантонських факторій, які до середини ХІХ ст. були найбільшим і єдиним місцем, де західні купці могли законно вести торгівлю з Китаєм.
У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського зберігається невелика колекція китайської порцеляни. Більшість із цих предметів надійшли до музею ще на початку ХХ ст. Серед них увагу привертає витончена кантонська ваза, декорована одним зі знаних мотивів – «родинною трояндою», де зображення сімейних сцен обрамлене птахами, комахами, квітами рожевого і зеленого відтінків.
Ваза значно постраждала у руйнівній пожежі 1943 р., що майже вщент знищила будинок музею. У 2022 р. її відреставровано та підготовлено до експонування серед унікальних предметів музею.

Підготувала Наталія Кондратенко, завідувач сектору науково-дослідного відділу фондів