#Музейна_Скарбниця

Канопи – у єгиптології посудини, в яких при муміфікації тіла окремо зберігалися внутрішні органи. Після вилучення органи промивалися, а потім занурювалися в канопи з бальзамом. Всього до кожної мумії вельможі додавалося 4 канопи. Покришки каноп, зазвичай, були прикрашені головами 4-х богів – синів Гора (Хора).
Їх звали:
Гапі (Хапі), що має голову павіана;
Дуамутеф, з головою шакала;
Кебексенуф, що має голову сокола
Амсет, з людською головою.
У визначені канопи поміщалися органи для захисту їх синами Гора (Хора): Амсет зберігав печінку, Дуамутеф – шлунок, Кебексенуф – кишечник, а Гапі (Хапі) вміщував легені.
В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені дві канопи з покришками у вигляді голови сокола та шакала. Канопи відносяться до періоду Нового царства (ХІV – ХІ ст. до н. е.), фаянсові, яскраво-синього кольору. Також у експозиції представлені дві глиняні покришки від канопів І тис. до н. е. у вигляді голови людини.
Ці експонати передав до музею відомий мандрівник, меценат, колекціонер Павло Павлович Бобровський у 1911 – 1912 рр.