В експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею (Скарбниця)» Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського представлені ушебті — спеціальні статуетки, що зображують людей, як правило зі схрещеними на грудях руками, або з будь-якими знаряддями праці. Необхідні вони були для того, щоб виконувати замість господаря різну роботу в потойбічному світі. Виготовлялися ушебті, зазвичай, з дерева або м'якого каменю — алебастру чи стеатиту. Призначення ушебті — забезпечити покійника (стародавні єгиптяни сказали б — правогласного) їжею і відсторонити його від важкої роботи. Існує поширена і досить-таки стійка думка, що кількість ушебті мала становити 365 штук — за кількістю днів у році. Проте, в єгиптології, це одиничний випадок. Зазвичай, кількість ушебті коливається від декількох десятків до декількох сотень. Все залежало від їхнього господаря. Іноді ушебті дарувалися покійному родичами, друзями або царем.

Загалом, у колекції музею зберігається 17 статуеток ушебті, в експозиції представлено 4 зразки. Ушебті, що представлене на фото першим - № А.149/1, є найбільш раннім за датуванням (ІІ пол. ХІV – ХІ ст. до н. е.). Фігура без бороди, в руках мотига, з зоротнього боку корзинка, а спереду ієрогліфічний напис, розміщений в двох вертикальних рядках. Ушебті яскраво блакитного кольору, повязка на голові, корзинка та ієрогліфи позначені чорною фарбою. Ці експонати у 1894 — 1911 рр. передав до музею відомий мандрівник, меценат, колекціонер Павло Павлович Бобровський.