Події у музеї
На Стрітення, за народними уявленнями, літо бореться з зимою і обов'язково перемагає її. Так етнографічний інтерактивний захід "Ой Маснице, Маснице, яка ж ти мала....", який 15.02. провели співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ Олексій Орел у бібліотеці-філії №5, було присвячено останнім святам та традиціям зими, що має скоро закінчитися.
Гості заходу, внутрішньо переміщені особи, дізналися, що обов'язковою стравою Масниці завжди були вареники з сиром, раділи народженню Колодія та освяченню стрітенської громової стрічки.
14 лютого, у День Святого Валентина цікаво і приємно відчути аромат та дізнатися цікавинки про українську традиційну рослину кохання - любисток. Про цілющі та духмяні трави нашої рідної землі розповіла співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа, в образі Кози-Дерези. Інтерактивний етнографічний захід "Народна магія трав" був проведений для учнів 7-А класу Полтавського Ліцею № 17 "Інтелект".
Детальніше:Інтерактивний етнографічний захід "Народна магія трав"
Вже багато років лютий вважається місяцем закоханих. Валентинки, квіти та солодощі – ось головні символи свята. Щорічно дата святкування не змінюється. У всьому світі День Святого Валентина відзначають 14 лютого.
День всіх закоханих святкується вже не перше століття й має дуже романтичну історію походження. Так, існує легенда щодо "винуватця торжества". Ним вважається християнський священик Валентин, котрий жив у III столітті в місті Терні, що розташоване в італійській провінції Умбрія.
Всесвітній день радіо відзначають щорічно 13 лютого, адже саме в цей день у 1946 р. вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», яке проводило мовлення зі штаб-квартири ООН. Проголошено святкування на 36-й Генеральній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО від 3 листопада 2011 року.
9 лютого 2023 року співробітник відділу культурно-освітньої роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Янович провів лекцію «Доленосне поле європейської історії».
Разом з присутніми говорили про те, як воно вплинуло на формування державності у багатьох країнах Європи та України зокрема. Про той шлях, який наша країна вже пройшла і який ще попереду.
До 215-річчя від Дня народження Боровиковського Левка Івановича (10.02.1806, с. Мелюшки Полтавської губернії – 06.12.1889, с. Мелюшки Хорольської громади Лубенського району Полтавської області) – українського поета-романтика, етнографа, філолога.
Народився у небагатій дворянській родині, яка мала козацько-старшинське походження. Початкову освіту отримав вдома, у 1819 – 1822 рр. навчався у Хорольському повітовому училищі. У 1822 – 1826 рр. продовжив навчання у Полтавській гімназії. У 1826 – 1830 рр. навчався на етико-філологічному відділі філософського факультету Харківського університету. Під впливом свого викладача П. Гулака-Артемовського почав збирати народну творчість та матеріал для словника української мови. У 1838 – 1855 рр. викладав історію, географію, російську словесність та латинську мову у гімназіях та інших навчальних закладах м. Полтави, Курська та Новочеркаська.
Детальніше:До дня народження Боровиковського Левка Івановича
Виставка "Дитячі роки Олени Байрак: маленькі кроки до великого майбутнього ( із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського), представлена 7 лютого на презентації книги-спомину "Олена Байрак: людина і науковець", продовжує роботу до 15 лютого.
Із виставкою можна ознайомитися з 9 до 17-30 (без вихідних) у відділі документів із природничих та аграрних наук (к. 408) Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського.
Ласкаво просимо!
Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року постало питання вибору Гербу, як одного з трьох державних символів, що презентують суверенність країни. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як «символ творчої мирної праці», навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала тризуб Володимира Великого.
7 лютого в затишній залі Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського відбувся захід, присвячений п'ятій річниці загибелі видатної природодослідниці, докторки біологічних наук, професорки Олени Миколаївни Байрак (1957-2018). Організаторами події виступили Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського, видавництво «Дивосвіт» та Полтавське відділення Українського ботанічного товариства.
Детальніше:Відбувся захід, присвячений п'ятій річниці загибелі Олени Миколаївни Байрак
7 лютого 2023 року співробітники відділу етнографії Марія Пісцова та Ірина Власенко провели етнографічний інтерактивний захід «Полтавські страви». Учасники, юні мешканці та гості міста, почули розповідь, доповнену фоторядом, про традиційну "мультиварку" - піч, як джерело світла, тепла та їжі, способи приготування страв, їхній асортимент. Діти ділилися своїми гастрономічними уподобаннями, мали можливість спробувати себе у ролі повара, готуючи борщ, вареники та інші автентичні страви через інтерактивні завдання. А на десерт кожен учасник створив гольницю з фетру у вигляді полуниці.
Захід пройшов у рамках музейної програми: «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим» за підтримки "Шелтер Полтава".
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід «Полтавські страви»
Традиційна українська кухня – це величезний пласт культури, що формувався упродовж століть, збагачувався і видозмінювався на тлі історичних подій. Тому постійна увага дослідників, прикута до теми автентичного харчування, його ґенези, є абсолютно закономірною.
Автори п’ятої науково-популярної брошури із серії «Музейна корчма. Традиційні полтавські страви» (виходять друком у харківському видавництві «Майдан») продовжують аналізувати анкети мешканців Полтавщини про побутування і приготування страв народної української кухні в родинах респондентів.
Традиційна українська кухня – це величезний пласт культури, що формувався упродовж століть, збагачувався і видозмінювався на тлі історичних подій. Тому постійна увага дослідників, прикута до теми автентичного харчування, його ґенези, є абсолютно закономірною.
Автори п’ятої науково-популярної брошури із серії «Музейна корчма. Традиційні полтавські страви» (виходять друком у харківському видавництві «Майдан») продовжують аналізувати анкети мешканців Полтавщини про побутування і приготування страв народної української кухні в родинах респондентів.
Цього разу темою нашого дослідження є варені вироби з борошна. Вареники – одна з найулюбленіших страв в Україні та найвідоміших у світі. Це традиційний святковий наїдок на відміну від щоденних, не менш смачних галушок. Вареники були обов’язковими на столі під час важливих подій. Про походження страв, та їхніх назв, різновиди потрібного тіста та начинок, традиції використання в обрядах йдеться у даній брошурі. Також автори намагаються виявити зміни, що відбулися у рецептурі в процесі виготовлення та споживання борошняних виробів на території Полтавщини в останні десятиліття.
Брошура містить 12 рецептів різновидів страв, записаних від респондентів з різних куточків Полтавщини.
