Події у музеї
Анонс виставки «Вкарбований у літопис Полтавщини» (до 160-річчя з дня народження В.І. Вернадського).
12 березня 2023 року наукова спільнота відзначає 160-річчя з дня народження всесвітньовідомого вченого, засновника та першого президента Української академії наук (нині Національна академія наук України) − академіка Володимира Івановича Вернадського (1863-1945).
Життя та діяльність Вернадського в Україні були тісно пов’язані з Полтавщиною – з Полтавою і Шишаками, Яреськами і Новими Санжарами, Кременчуком і Градизьком, Хорольщиною та Лубенщиною. Саме полтавська земля стала полігоном професійного зростання науковця.
Детальніше:Анонс виставки «Вкарбований у літопис Полтавщини» (до 160-річчя з дня народження В.І....
«Дай, Боже, весну щасливо зустріти!». 07 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу гімназії №7. Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка», поринали у світ слуханки «Весна усім бува красна» (вірш Лазаря Барановича). А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у відділі документів із економічних та технічних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".
Картина «Березень» полтавського митця Дениса Городничого ⸺ вдала ілюстрація емоцій, які охоплюють чи не кожного в останні зимові дні, коли концентрація очікування весни досягає максимальної межі.
Пленерний пейзаж лаконічно та доступно розкриває глядачеві красу миті, водночас підкреслює відвертість, з якою художник ділиться своїм сприйняттям важливих процесів оточуючої природи.
У кожної держави має бути свій героїчно-пісенний символ, який мотивує і надихає. Це – гімн. Деякі з них є пізнаваними, навіть за межами власної країни. Наприклад, британський «God Save the King» («Боже, бережи короля»), котрий став «золотим стандартом» для майбутніх славнетворців, або легендарна «Марсельєза», яка надихала, надихає і буде надихати на боротьбу мільйони і не лише у Франції, або життєствердна ізраїльська «Га-Тіква» Нафталі Герца Імбера, народженого в українському Золочеві, або перший офіційний гімн екзотичного Сіаму (зараз – Королівство Таїланд) – дітище композитора-полтавця Петра Щуровського.
Витончені зразки європейської порцеляни декорували у найрізноманітніший спосіб. Для ХІХ століття характерним було еклектичне змішування стилів та мистецьких напрямків, використання орнаментальних мотивів та сюжетних зображень, серед яких чимала частка належала міфологічним сюжетам. Іноді такі сцени створювалися художниками спеціально для декорування порцелянових виробів, але часто з метою зниження вартості на посуді розміщували репродукції вже існуючих живописних творів.
4 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела майстер-клас для дорослих із сучасного виду народного мистецтва – бісероплетіння. На занятті учасники навчалися плести браслети з геометричним орнаментом технікою станкового ткацтва та брелок у вигляді серця технікою цегляного стібка. Захід відбувся у бібліотеці-філії 9.
3 березня відзначається Всесвітній день дикої природи, а в українському народному календарі - свято вівсянки, назване в честь маленької жовтенької пташечки - одного із символів весни. Як відомо, наші пращури вважали, що саме з птахами з Вирію на землю поверталася найчарівніша пора року. Тому їх закликали, приказуючи: "Жайвір, жайвір, жайворонки, летіть у рідну сторонку, весну зустрічати, зиму проводжати". А ще співали веснянки, водили хороводи, готували обрядові страви. Починався обряд зустрічі весни на Полтавщині на Стрітення та тривав аж до Зелених свят.
На початку березня у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського вже стало доброю традицією вшановувати пам’ять уславленого козацького літописця Самійла Величка. Ім’я автора одного з найбільших монументальних творів української історії ХVII ст., поза всяким сумнівом, належить до числа великих українців, хоча сама його постать залишається маловивченою.
Один із найвідоміших дослідників «Літопису» Самійла Величка В. О. Шевчук досить образно висловився про літописця: «Схований у сутінках минулого чоловік», – називаючи створений ним твір «грандіозним історичним панно». Відома дослідниця Т. Г. Таїрова-Яковлєва називає його біографію «суцільним вигаданим міфом».
Детальніше:Вшановуючи пам’ять козацького літописця Самійла Величка
Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів. Повна його назва – Всесвітній день миру для письменника. Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом усіх представників «четвертої влади».
Хоч професія письменника з’явилась багато століть тому, майстри слова отримали своє свято лише у 1986 році на засіданні 48 конгресу Міжнародного Пен-клубу – правозахисної організації, яка об’єднує професійних письменників, які працюють в різних жанрах літератури.
Детальніше:До Всесвітнього дня письменника Феодосій Роговий: людина і громадянин
Експозиція Кременчуцького краєзнавчого музею поповнилася новим експонатом. Це рідкісна в наших краях срібна візантійська монета. Мова йде про міліарісій періоду правління Іраклія І (610-641 рр.).
Монета була випадково знайдена в розмиві лівого берега річки Сухий Кобелячок (ліва притока р. Дніпро) на західній околиці с. Кобелячок Кременчуцького району Полтавської області навесні 2019 року.
Увів монету в науковий обіг на одній з наукових конференцій у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського кременчуцький історик та журналіст Володимир Ейсмонт, подавши її опис у збірці «СТАРОЖИТНОСТІ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПОДНІПРОВ’Я 2020. (Збірник наукових праць. Полтава – Харків, ТОВ «Майдан», 2020).
3 березня викладачі та студенти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка організували для абітурієнтів Фестиваль професій. На одній із локацій, організованій колективом кафедри історії України, виступила завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів Оксана Сулима. Одинадцятикласники Полтавської загальноосвітньої школи №8 мали нагоду дізнатися про переваги роботи у музеї та спробували свої сили у заповненні уніфікованого паспорту.
Бажаємо усім випускникам знайти свій шлях у житті!
