Події у музеї
До річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку «Україна Переможе».
Рік запеклої боротьби, рік важких днів і ночей, рік болючих втрат, але й також рік сили, хоробрості та звитяги, та головне – віри у Перемогу!
Рік тому росія та білорусь розпочали військові навчання «Союзна рішучість-2022», під приводом яких рф стягували до українського кордону війська та техніку. Одночасно з цими маневрами Україна розпочала власні навчання «Заметіль-2022» із застосуванням безпілотників Bayrаktar, протитанкових ракетних установок Javelin та NLAW.
Передостанній тиждень перед Великим постом наші пращури відзначали споживанням великої кількості м'ясних страв. А у неділю обов'язково готували холодець із поросячих ніжок. Про ці давні звичаї, а також про безліч інших українських обрядів та традицій, розповіли 16.02. на етнографічному інтерактивному заході "Ой Маснице, Маснице, яка ж ти мала...." співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ Олексій Орел.
Зустріч із тимчасово переміщеними особами організували друзі Музею Центральна бібліотека ПМТГ та Громадська організація "Інша жінка".
13–18 лютого 1920 року пам’ятні полтавцям непересічною подією. У ці дні Діюча Армія УНР, перебуваючи у тривалому партизанському рейді, знаному нині як Перший зимовий похід (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.), здійснила зухвалу виправу через засніжений Дніпро на Полтавщину.
Серед найвідоміших учасників Першого зимового походу і його Полтавської виправи поважне місце посідають уродженці Полтавщини – О. С. Доценко (1897–1941), П. Г. Дяченко (1895–1965), А. П. Зубенко (1890–1963), М. М. Крат (1892–1979), Г. М. Маслівець (1898–1967), Н. А. Никонів (1873–1925), П. В. Певний (1888–1957), К. А. Смовський (1894–1960), Г. П. Чижевський (1886–1936) та ін.
Цими днями виповнилося б 84 роки з дня народження нашої колежанки, науковиці Ганни Михайлівни Величко (Березової) (1939–1996).
Народилася Ганна Михайлівна Величко 13 лютого 1939 року в селі Перекіп Валківського району, що на Харківщині.
Все її життя було пов’язане з Полтавщиною. Тут вона провела дитячі й юнацьки роки (в Котелевському районі). Тут знайшла своє кохання, виховала двох доньок. У 1961 році Ганна Михайлівна закінчила історико-філологічний факультет Полтавського педагогічного інституту (нині – Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка). У подальшому Ганна Величко шість років життя присвятила педагогічній діяльності: спочатку вчителювала в Казахстані (за направленням), згодом – на Полтавщині.
Детальніше:Ганна Величко – краєзнавиця, поетеса, людина. до 84-річниці від дня народження
16 лютого 2023 року, у День Єднання, завідувачка відділу культурно-освітньої роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Євгенія Калініна провела лекцію для внутрішньо переміщених осіб у затишному приміщенні бібліотеки-філії 1.
Разом з присутніми говорили про історію та архітектуру будинку Музею і про його творця-Василя Григоровича Кричевського.
До уваги відвідувачів була представлена експрес-виставка «Василь Кричевський-видатний митець епохи Модерну».
Вкотре ми доводимо, що Україна-єдина і в єдності наша сила та наша Перемога!
Все буде Україна💙💛
Відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства», 16 лютого в Україні відзначають День єднання.
Державне свято має зміцнити стійкість українського суспільства в умовах інформаційно-пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.
У цей день на будинках і спорудах піднімають Державний Прапор України, виконують Державний Гімн України та проводять заходи, спрямовані на єднання українців.
Стрітення Господнє, також Стрітення (грец. συνάντησις «зустріч»), Принесення до Храму (грец. Ἡ Ὑπαπαντὴ τοῦ Κυρίου, лат. Praesentatio Domini, «представлення Господа») – християнське свято, яке відзначається в історичних церквах і деяких протестантських конфесіях 2(15) лютого і належить до числа неперехідних Господських дванадесятих свят. Назва свята перекладається як "зустріч", оскільки в цей день символічно зустрічаються Старий і Новий заповіти в особі Ісуса-Немовляти та Старця Симеона.
На Стрітення, за народними уявленнями, літо бореться з зимою і обов'язково перемагає її. Так етнографічний інтерактивний захід "Ой Маснице, Маснице, яка ж ти мала....", який 15.02. провели співробітниця Полтавського краєзнавчого музею Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ Олексій Орел у бібліотеці-філії №5, було присвячено останнім святам та традиціям зими, що має скоро закінчитися.
Гості заходу, внутрішньо переміщені особи, дізналися, що обов'язковою стравою Масниці завжди були вареники з сиром, раділи народженню Колодія та освяченню стрітенської громової стрічки.
14 лютого, у День Святого Валентина цікаво і приємно відчути аромат та дізнатися цікавинки про українську традиційну рослину кохання - любисток. Про цілющі та духмяні трави нашої рідної землі розповіла співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа, в образі Кози-Дерези. Інтерактивний етнографічний захід "Народна магія трав" був проведений для учнів 7-А класу Полтавського Ліцею № 17 "Інтелект".
Детальніше:Інтерактивний етнографічний захід "Народна магія трав"
Вже багато років лютий вважається місяцем закоханих. Валентинки, квіти та солодощі – ось головні символи свята. Щорічно дата святкування не змінюється. У всьому світі День Святого Валентина відзначають 14 лютого.
День всіх закоханих святкується вже не перше століття й має дуже романтичну історію походження. Так, існує легенда щодо "винуватця торжества". Ним вважається християнський священик Валентин, котрий жив у III столітті в місті Терні, що розташоване в італійській провінції Умбрія.
Всесвітній день радіо відзначають щорічно 13 лютого, адже саме в цей день у 1946 р. вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», яке проводило мовлення зі штаб-квартири ООН. Проголошено святкування на 36-й Генеральній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО від 3 листопада 2011 року.
