Події у музеї
Американське місто Трой, штат Нью-Йорк, стало домівкою для багатьох щедрих людей з високим почуттям громадянського обов'язку. Одним з них, без сумніву, був різьбяр Михайло Коргун. До Сполучених Штатів він прибув у 1952 році і з тих пір долучився до місцевого мистецького кола, поєднуючи традиційні українські елементи декоративно-ужиткового мистецтва із місцевим культурним субстратом. Свої роботи він представляв на різноманітних виставках і ярмарках, навчав бажаючих дереворізьбленню та писанкарству, створював декорації для театру та провадив активну громадську діяльність.
Детальніше:Михайло Коргун. Громадська діяльність. Святкування 200 років м. Трой, штат Нью-Йорк
Одним із найстаріших фондів у Науковому архіві Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського є Фонд відділу природи. Окремі справи із ґрунтознавства, палеонтології та геології у ньому датуються кінцем ХІХ ст., а системне наповнення фонду ведеться з початку 1950-х років. Тут зібрані документи із різних галузей природничих наук: метеорологічні та фенологічні спостереження, дослідження з питань зоології, ботаніки, геології. Переважна більшість справ, створених у ХХ ст., стосуються господарської, заповідної та природоохоронної діяльності людини, питань рослинництва і тваринництва.
Ми часто згадуємо, що наш музей — Квітка в камені. Але далеко не завжди згадуємо про сотні квітів, якими оздоблені стіни шедевру Кричевського.
Ми досі досліджуємо ці квіти — які з них квітують століття, а які вже є даниною пам'яті майстра Івана Гладиревського і його артілі. А поки просто з побажаннями на добрий незабудь — така листівка з нашими квітами.
Нещодавно до Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського завітала полтавка Олена Кашперська. З повідомлень у соціальних мережах нам було відомо, що вона займається впорядкуванням спогадів про свого чоловіка – режисера, актора, педагога, заслуженого артиста України (1973 р.) Віталія Кашперського (1936-2021 рр.). Зібрані нею матеріали сформувалися у книгу «Віталій Кашперський: «Щастя мені дали сім'я і театр» (Камянець-Подільський, 2024), на презентацію якої, що відбудеться 24 червня 2024 р. о 17.00 у приміщенні Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М.В. Лисенка, пані Олена щиро запрошує.
У 1979 році на Соборній площі, у старому центрі міста, утворилося провалля, яке відкрило доступ до одного з відгалужень полтавських підземель. Виявлений підземний хід на 12 м простягався у напрямку до дзвіниці Свято-Успенського собору. Під час його обстеження на стінах ходу археологи виявили малюнки, виконані кіптявою від свічки або факелу. Малюнки, які виявили археологи, ви можете побачити на фото. Значення цих малюнків точно невідомо.
19 червня 2024 року співробітниці відділу етнографії провели захід «Музейна гостина» для молоді з інвалідністю 18+ (ГО «Рівновага-плюс»). Учасники познайомилися з особливостями архітектурного стилю Земського дому, здійснили прогулянкову екскурсію музейним дендрарієм, оглянули тематичні виставки. На згадку про зустріч виготовили декоративні сувеніри.
20 червня 2024 р. на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського презентоване дослідження полтавського історика та археолога Олександра Супруненка «Павло Бобровський: Колекціонер, меценат, фундатор народознавчого зібрання у Полтаві».
Детальніше:Колекціонер, меценат, фундатор народознавчого зібрання у Полтаві
19 червня 2024 року у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбувся захід «Стійкість нації у свічаді культури» - День спільнодіі в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» , ініціативи Олени Зеленської.
17 червня 2024 року музейниці провели етнографічний інтерактивний захід «Народна графіка на полотні». Учасники, учні молодших класів школи № 42, знайомилися з давнім видом народного мистецтва Полтавщини — вибійкою. Вони переглянули відеоролик про фондову збірку декорованих тканин Музею, у ролі детектива досліджували традиційні види орнаментів, розшифровувати назви елементів одягу, прикрашених таким способом. У практичній частині декорували закладки за допомогою адаптованих штампів та акрилової фарби.
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід «Народна графіка на полотні».
Ольга Петрівна Драгоманова (у шлюбі Косач) відома під псевдонімом Олена Пчілка ⎼ українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка, громадська діячка, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук. Народилась 17 (29) червня 1849 р. у м. Гадяч Полтавської губернії, в родині небагатого поміщика, дворянина Петра Якимовича Драгоманова.
Сьогодні запускаємо нашу поки непостійну рубрику, в якій ділитимося з вами цікавими, потрібними, новими й древніми словами, які трапляються в музейній справі, в самому музеї чи на вулицях Полтави.
