Події у музеї
11 травня 2024 року музейниця Марія Пісцова провела для юних мешканців та гостей міста етнографічно-літературний захід на квіткову тематику. У формі бесіди учасники обговорювали твір відомого байкаря з Хорольщини Леоніда Глібова «Квіткове весілля», написаного у жанрі алегоричного жарту.
До 145-річчя з дня народження Симона Петлюри у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрито виставку «Симон Петлюра: людина і державник».
Життя Петлюри умовно можна розподілити на два періоди. Перший, до 1917 року, пов’язаний, в основному, з Полтавою, де він народився, де сформувалася його особистість. З полтавських вулиць пролягла його дорога у широкий світ, де проминула друга частина життя Симона Васильовича, до моменту трагічної загибелі на вулицях Парижу. Два таких різних і настільки органічно переплетених етапи яскравого, непростого життя, відданого Україні.
10 травня 2024 року виповнюється 145 років з дня народження Симона Васильовича Петлюри (1879-1926) – видатного українського державного, громадсько-політичного, військового діяча, Головного отамана військ УНР, Голови Директорії УРН, уродженця Полтави. У цей день, уже вдесяте, відбулися традиційні Петлюрівські читання у форматі круглого столу.
У флігелі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського працює виставка графіки та живопису «Сни». Її автори – студенти кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва навчально-наукового Інституту мистецтв ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». Роботи виконані в стилістиці символізму, сюрреалізму та експресіонізму. Представлені такі техніки, як гравюра на картоні, монотипія, ліногравюра, олійний живопис, пастельна та олівцева графіка.
«Війна впритул» — проєкт, який за допомогою кругових панорам у форматі 360°, відео з дронів та 3D-моделювання в деталях демонструє світовій спільноті, як виглядає геноцид української нації. Представлені матеріали є наочними доказами злочинів росії, і в майбутньому вони допоможуть притягнути агресора до відповідальності.
9 травня 2024 року у флігелі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкрилася виставка 3D-принтів «Цифрове мистецтво». Її автори – студенти та викладачі Університету Марії Кюрі-Склодовської в м. Любліні (Польща).
Цьогоріч у травневі дні наукова спільнота відзначає 135-річчя з дня народження видатного природодослідника, музейника Миколи Гавриленка (1889–1971). Особливі успіхи вчений досяг у дослідженні птахів.
Детальніше:"Загадковий світ птахів" (до 135-річчя з дня народження орнітолога Миколи Гавриленка)
Відправною точкою для встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. 9 травня 1950 р. в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші країни об’єднати вугільну та сталеливарну промисловість і віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало фундаментом Європейської інтеграції. У 1985 р. лідери ЄС постановили щорічно відзначати День Європи.
Детальніше:Держави Європейського Союзу щорічно 9 травня відзначають День Європи.
У Науковому архіві Полтавського краєзнавчого музею зберігається цікава колекція закордонних видань 1930–90-х років, присвячених життю, громадській та політичній діяльності Симона Петлюри. Склалася вона завдяки зусиллям наукових співробітників відділу новітньої історії музею на чолі з тодішньою його завідувачкою Вірою Михайлівною Кошовою, які у 1992 року створили на базі музею Університет українознавчих студій імені Василя Кричевського.
Детальніше:Цікавий документ із наукового архіву (До 145-річчя Симона Петлюри)
Мисник — дерев’яний, різьблений з двома шафочками. Верхня полиця з кронштейнами у вигляді коників круглого різьблення, дверцята орнаментовані контурною різьбою з міфологічним півнем на земній кулі. На дверцятах меншої шафочки — дерево життя з пташками, під ним — давній дохристиянський символ — риба.
У час Великодніх свят продовжуємо відроджувати традицію виготовлення традиційних атрибутів свята разом з учнями 3-го класу Ліцею № 14.
Послухавши розповідь музейниці Марії Пісцової про різновиди великодніх яєць, учасники в практичній частині виготовили зернівку за допомогою викладання насіння різних культур, яке є символом добробуту, родючості, чистоти, на дерев’яні форми яєць. Цікаві орнаменти вдалося створити, використовуючи половинки гороху, насіння льону, кунжуту.
