Події у музеї
«Всеукраїнська писанка проміниться життям, Великдень славить перед цілим світом, Співзвучне до весни серцебиття – в ній оживають трави, птахи, квіти». 06 квітня 2023 року Марія Пісцова та Олена Помінова, наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, бібліотекарі провели етнографічний інтерактивний захід «Полтавська писанка» для гостей та жителів міста у бібліотеці-філії 5. Після прослуханої розповіді з фоторядом про виникнення писанок, символіку орнаменту, кольору, технологію виконання, сучасні види великодніх яєць, пошанування писанки у світі, звичаї й обряди, пов’язані зі святкуванням Великодня на Полтавщині, учасники виготовили мальованку з мотивами полтавського народного розпису та авторських творів Тетяни Зацеркляної з фондової збірки музею.
Детальніше:Етнографічний захід "Полтавська писанка" з мк "Мальованка"
Серед цьогорічних пам’ятних дат особливою для Музею є 150-річчя від дня народження Василя Григоровича Кричевського (1873-1952 рр.).
Увічнюючи ім’я цієї непересічної постаті українського мистецтва Національний банк України 24 січня 2023 року ввів до обігу пам’ятну монету «Василь Кричевський». Вона належить до серії «Видатні особистості України».
Художники Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки, скульптори Володимир Атаманчук і Юрій Лук’янов наповнили аверс та реверс монети ідентифікуючими митця елементами.
5 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувач науково-дослідного експозиційного відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід "Полтавська писанка"для учнів 4-го класу ліцею "Успіх" 13. Учасники прослухали розповідь про різновиди великодніх яєць, символіку кольорів, традиції святкування Великодня на Полтавщині, знання закріплювали через завдання: "Писанкова година", "Знайди колір", "Що це?", відеозавдання "Мишки пасочку пекли". А також виготовили один з видів великодніх яєць - крапанку на шкаралупі курячого яйця за допомогою цвяшка, воску і фарби. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
Детальніше:Інтерактивний захід "Полтавська писанка" з МК "Крапанка".
У 2023 році виповнилося п’ять років, відтоді як залишила цей світ Олена Миколаївна Байрак (1957 — 2018) — видатний полтавський ботанік, доктор наук, професор, природоохоронець.
Олена Байрак була не тільки науковцем, але музикантом і поетом. Зокрема, серед її напрацювань у книзі «В гаю заграли проліски» є сценарій дитячого свята «Бал Першоцвітів», де квіти збираються на бал до королеви Флори, і кожна розповідає про себе.
На пошану пам’яті Олени Миколаївни, яка зробила значний внесок у справу збереження рідкісних рослин, у Полтаві провели справжній Бал Першоцвітів за участі клубів старовинного танцю із Харкова, Дніпра, Києва та Полтави. Захід відбувся 1 квітня у залі Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
У 2023 році виповнилося п’ять років, відтоді як залишила цей світ Олена Миколаївна Байрак (1957 — 2018) — видатний полтавський ботанік, доктор наук, професор, природоохоронець.
Олена Байрак була не тільки науковцем, але музикантом і поетом. Зокрема, серед її напрацювань у книзі «В гаю заграли проліски» є сценарій дитячого свята «Бал Першоцвітів», де квіти збираються на бал до королеви Флори, і кожна розповідає про себе.
На пошану пам’яті Олени Миколаївни, яка зробила значний внесок у справу збереження рідкісних рослин, у Полтаві провели справжній Бал Першоцвітів за участі клубів старовинного танцю із Харкова, Дніпра, Києва та Полтави. Захід відбувся 1 квітня у залі Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
Частину танців на балу було виконано у супроводі тематичних пісень Олени Байрак — у томі числі «В гаю заграли проліски», «Мовчіть, коли шумлять дерева» і на завершення балу: «Надобраніч, квіти». Увесь захід супроводжувала розповідь про першоцвіти – кожен новий танець присвячували квітці – підсніжнику, проліску, рясту, горицвіту, анемоні, фіалці та іншим «вісникам весни».
Підготувала та провела захід Олена Штитьова, науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу природи ПКМВК.
З-поміж непересічних дат у календарі є доволі незвичні для нашого сприйняття. До них належить зокрема Міжнародний день супу, який відзначають 5 квітня.
Вважається, що в європейських країнах супи, у сьогоднішньому розумінні цієї страви, з'явилися в раціоні у XV-XVI ст., коли до широкого вжитку увійшли вироби із порцеляни та фаянсу. Вже із XVIІІ ст. вони набули справжньої популярності, а витончені круглобокі супниці стали окрасою як побутових, так і парадних сервізів.
4 квітня відзначається Міжнародний день інтернету і професійне свято web-майстрів. Дата пов’язана з днем смерті святого Ісидора Севільського, якого вважають покровителем інтернету.
Ще у 1998 році Папа Римський Іоанн Павло II визнав Всесвітню мережу інтернет енциклопедією людського знання, а у лютому 2001 року Ватикан остаточно признав, що найкращим покровителем мережі буде святий Ісидор, найбільша праця якого «Етимології» містила 20 томів і справді була енциклопедією того часу. Крім того, вважається, що Ісидор Севільський вперше застосував у своїй праці систему перехресних посилань, яка віддалено нагадує гіперпосилання, використовувані в Мережі.
Олесь Гончар – письменник і громадський діяч планетарного мислення (до 105-річчя від дня народження)
3 квітня 2023 року виповнюється 105 років від дня народження видатного українського письменника, громадського діяча, нашого земляка Олеся Терентійовича Гончара (1918-1995). Олесь Гончар був надзвичайно відповідальним перед словом, перед часом, перед народом. Починаючи від 1960-х років О. Гончар став однією з опор українського національного відродження. Повсякчас у його творах звучить симфонія драматичної національної історії. Але такі художники найширшого гуманістичного діапазону, як Олесь Гончар -надбання не лише своєї нації, а й усього людства, бо однією з провідних якостей його творчості є планетарність художнього мислення. Ця якість в Гончаревих творах наростала здавна, починаючи з «Прапороносців» та «Людини і зброї».
Серед когорти славетних полтавців досить виразною є постать Олеся Терентійовича Гончара – журналіста, письменника, фронтовика, державного і громадського діяча. Його життєвий і творчий шлях – предмет досліджень провідних літературознавців, мовознавців та краєзнавців. Справжнім творцем «Полтавської гончаріани» став відомий педагог, дослідник, літературознавець, доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої освіти України, ректор Полтавського національного університету ім. В.Г.Короленка (2009-2021 рр.) М.І.Степаненко. Саме завдяки дослідженням цього талановитого вченого науковці музею мають змогу досконало вивчити біографію Олеся Гончара.
У першу неділю квітня, починаючи з 1995 року, українці відзначають День геолога – свято працівників геології, геодезії та картографії.
Колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського щиро вітає трудівників земних надр із професійним святом. Бажаємо міцного здоров'я, Перемоги, унікальних знахідок та нових відкриттів у дослідженні природних багатств України!
Для науковців нашого Музею стало доброю традицією щорічно відзначати День геолога тематичними заходами із залученням учнівської та студентської молоді. Цьогорічне свято музейники присвятили геологічним дослідженням Володимира Вернадського на Полтавщині. Локацією для проведення Дня геолога 2023 став Полтавський літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка, де нині розгорнута виставка «Вкарбований у літопис Полтавщини» (до 160-річчя з дня народження Володимира Вернадського).
У квітні відзначається Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів. Вихідці з України були і в Аушвіці, і в Бухенвальді, і в Дахау, і в Равенсбрюку, в інших концтаборах нацистської Німеччини. Вони розчинилися в морі інших національних груп: «росіян» (громадян СРСР), «поляків», «угорців», «румунів». Через те, що Україна не була незалежною, ми не знаємо, скільки наших співвітчизників пройшли нацистські «млини смерті». Але український вимір концтаборів ілюструють долі українських в’язнів.
1 квітня 2023 р. у Мануйлівському літературно-краєзнавчому музеї відбулась творча зустріч "Олесь Гончар: з Козельщини у світ", присвячена 105-й річниці з дня народження видатного письменника-земляка. У заході взяла участь наукова співробітниця наукової бібліотеки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Світлана Капко, яка виступила з розповіддю про юнацькі роки Олеся Гончара і його друга Олеся Юренка та передала у подарунок мануйлівським колегам краєзнавчі видання музею. Під час літературного свята було відкрито меморіальну дошку О.Гончару, прозвучали виступи науковців і краєзнавців, художні твори про Козельщинський край у виконанні самодіяльних акторів і талановитої молоді.
Детальніше:Творча зустріч "Олесь Гончар: з Козельщини у світ"