Події у музеї
У нелегкі часи випробувань, які випали на долю музейних закладів на зламі ХХ – ХХІ ст., виправданим кроком була випрацювана практика офіційної передачі музейних предметів до закладів освіти. Створювалися комісії, які оглядали музейні заклади, складали акти перевірки стану приміщень та переліки наявних музейних предметів.
Дендропарк Полтавського краєзнавчого музею, який у травні 2024 р. відзначив 60-річчя створення, постійно поповнюється новими живими експонатами. Вже стало традицією, що викладачі та студенти Полтавського державного аграрного університету роблять музею дендрологічні подарунки. Цими днями студенти вишу Роман Чистодвор і Захар Шикало з ініціативи свого викладача Віктора Миколайовича Самородова — голови Полтавського відділення Українського ботанічного товариства, подарували та власноруч висадили на території музейного дендропарку два саджанці тюльпанного дерева (Ліріодендрон тюльпанний).
У залі флігеля будинку земства 30 липня 2024 р. до 130-річчя з дня народження Олександра Довженка буде презентована виставка «Життя таке коротке — поспішайте робити добро».
На ній представлені основні віхи життя відомого кінорежисера, його творчість та зв'язок із Полтавщиною.
Мали нагоду поговорити про збереження культурної спадщини, ризики, виклики й можливості для музейної спільноти в межах телемарафону "Єдині новини".
Директор нашого музею Олександр Супруненко розповів про нас як про інституцію під час війни і поділився думками щодо того, як музеям нині не лише утримувати свої позиції в культурній сфері, а й зміцнювати їх.
Детальніше:Про збереження культурної спадщини в межах телемарафону "Єдині новини".
30 липня 2024 р. виповнюється 135 років з Дня народження Шульгіна Олександра Яковича (30.07.1889, с. Софине Хорольського повіту Полтавської губернії РІ – 4.03.1960, м. Париж, Франція) – український політичний, громадський, культурний і науковий діяч, член Товариства українських поступовців (ТУП), а потім Української партії соціалістів-федералістів (УПСФ), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (НТШ), член Центральної Ради, генеральний секретар міжнаціональних справ, посол Української Народної Республіки у Болгарському царстві (нині – Болгарія), член делегації Української Народної Республіки на Паризький мирній конференції. Професор Українського вільного університету (УВУ) у м. Прага (Чехословаччина, нині – Чехія).
Детальніше:135 років від дня народження О. Я. Шульгіна — першого міністра закордонних справ УНР
Благодійний фонд «Меценатська фундація «OLOS» на чолі з директором Ігорем Осипенком учергове продемонстрував свою благородну місію – підтримувати культурні установи, незважаючи на війну й небезпеки.
#Персона_дня: Дмитро Іваненко (29.07.1904 – 10.12.1994) — всесвітньо відомий радянський фізик-теоретик ХХ ст.
Автор протон-нейтронної моделі атомного ядра (1932 р.), першої моделі ядерних сил (разом з І. Таммом, 1934 р.), передбачення синхротронного випромінювання (разом з І. Померанчуком) та інших наукових винаходів, що заклали фундаментальні основи подальшого розвитку ядерної фізики, теорії поля і теорії гравітації минулого століття.
27 липня студенти соціального проекту «Університет третього віку» ПУЕТ познайомилися з життям і творчістю видатної української хореографки — Наталі Уварової-Латинської, яка в ІІ-пол. ХХ ст. доклала великих зусиль для збереження і відродження традиційного танцювального народного мистецтва Полтавщини, врятувала від забуття десятки пісень, зафіксувала зникаючі місцеві звичаї, обряди. На концертах створеного нею самодіяльного ансамблю народного танцю «Барвінок» (м. Кобеляки) побували глядачі з 180 країн світу.
Сьогодні свій ювілей відзначає чарівна жінка, знана науковиця, кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри прикладної екології та природокористування Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Наталія Олексіївна Смоляр.
Детальніше:Сьогодні свій ювілей відзначає Наталія Олексіївна Смоляр.
У липні цього року виповнюється 104 роки від дня народження графіка, живописця, художника-фронтовика, полтавця Володимира Євгеновича Павлюченка. Під час навчання в художній студії Будинку народної творчості він оволодів багатьма жанрами мистецтва: згодом працював у різних техніках графіки та захоплював своїми живописними полотнами. Митець оформлював вистави, театральні афіші, плакати, декорації народного театру Полтавського будинку культури. Створював цікаві поштові листівки із зображенням пам’ятних місць Полтавщини.
У музейній колекції тканин зберігаються скатертини. Різновидом прямокутних настільників є «рушникові», які мали широке суцільне поле або компонувалися з рушників, з’єднаних декоративним швом.
Детальніше:Рушникові скатертини зі збірки ПКМ імені Василя Кричевського