Події у музеї
25 березня 2023 року минає річниця трагічної загибелі українського політика, правозахисника, лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола (1937-1999). Багато хто з сучасних аналітиків вважають, що це було сплановане вбивство і останню крапку у цій справі ще не поставлено. Для В.Чорновола минуле не було світлим: слідчі ізолятори, табори, тюрми… Доля «простого радянського зека», бо Чорновіл говорив і писав «не те ,що треба». Зміни в суспільстві створили умови для стрімкої політичної кар’єри-від «тимчасово непрацюючого» до голови Львівської обласної Ради народних депутатів. Але й після цього Чорноволом ще довго намагалися залякувати народ.
Цими березневими днями виповнюється 125 років від дня народження Манжоли Ничипора – полтавського різьбяра, мебляра, майстра народного музичного інструменту – бандури. Ничипір Прохорович був автором скульптурних композицій, статуеток із дерева, тематичних барельєфів і портретів. Його роботи пов’язані як із буденним життям українського народу, так із увічненням величних постатей минулого – гетьмана Богдана Хмельницького, письменників В. Капніста, І. Котляревського, М. Гоголя, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного.
Окремої уваги заслуговують невеликі дерев’яні моделі хатнього начиння селян, бондарських виробів та транспортних засобів традиційного українського стельмаства. На фото представлена одна з таких робіт майстра – модель дубової бочки для води на візку. Виріб виготовлений надзвичайно талановито, про це свідчить точність виконаних дрібних деталей. До появи механізованого транспорту такі бочки використовували переважно для перевезення води, але у них також транспортували квас, пиво та спиртні напої. Мистецький доробок різьбяра - окраса музейних закладів Полтавщини. Підготувала Людмила Чеботарьова - завідувачка сектору науково-дослідного відділу фондів.
"Надійшла весна прекрасна, многоцвітна, тепла, ясна, наче дівчина в вінку". І. Франко. 24 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 3-го класу ліцею "Успіх" №13. Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка». А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
Детальніше:Надійшла весна прекрасна, многоцвітна, тепла, ясна, наче дівчина в вінку
23 березня у Полтавській міській бібліотеці - філії №2 відбувся черговий захід "Феномен Григорія Сковороди" для учнів 9 класу Полтавської загальноосвітної школи І-ІІІ ступенів №20 імені Бориса Серги. Його провели науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ганна Барська, Олеся Васецька та Олена Халимон. Діти писали скорописом ХVІІІ століття, виготовляли жабку з солоного тіста, перевіряли себе на уважність, використовуючи таблички зі словами та словосполученнями, що характеризували особистість Григорія Савича Сковороди, брали участь у різних конкурсах.
«Жайвір, жайвір, жайворонки, летіть у рідну сторонку, весну зустрічати, зиму проводжати», – саме так закликали-примовляли наші пращури 22 березня на свято Сорока Святих, бо вірили, що цього дня птахи починають повертатися із вирію. А щоб пернаті обов’язково не обминули рідні місця та звили там гнізда, приваблювали їх дерев’яними фігурками птахів та обрядовим печивом. Про традиції українців зустрічі весни, хвилі прильотів птахів і цікавинки з їх життя дізналися учні 5 класу Полтавського ліцею № 31 на інтерактивному заході «Свято жайворонка». А ще вчилися пізнавати птахів за їх контурами, вибирали необхідний матеріал для будівництва гнізда, брали участь у пташиних перегонах і, навіть, спробували себе у ролі зозулі, що підкидає свої яйця у гнізда інших пернатих. І хоча весь захід пройшов в укритті Полтавської обласної універсальної бібліотеки імені І. П. Котляревського, на ньому було весело і цікаво. Навіть сама Весна завітала до малечі у гості, так вони старанно її кликали на свято Сорока Святих! На завершення дійства діти навчилися ліпити фігурку пташки із солоного тіста та отримали на згадку невеличкий сувенір.
Захід підготували та провели старші наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон і Олеся Васецька разом із постійним партнером – Відділом документів із природничих та аграрних наук Полтавської ОУНБ.
Детальніше:Жайвір, жайвір, жайворонки, летіть у рідну сторонку, весну зустрічати, зиму проводжати
Буває так, що літературний твір, створений талановитим письменником, стає не тільки улюбленою книгою для численних читачів на довгі часи, але ще й невичерпним джерелом творчого натхнення для митців різних жанрів. Така щаслива доля випала славнозвісній поемі Івана Петровича Котляревського «Енеїда», 225-річчя виходу якої у світ відзначаємо цьогоріч. Професійні та самодіяльні художники, ілюстратори, народні майстри вже більше двох сторічь звертаються до її сюжетів у своїй творчості, а образ головного героя – «моторного парубка», «козака хоч куди» Енея – став портретним уособленням справжнього патріота, щирого українця, який гідно й переможно долає усі негаразди разом із своїми вірними побратимами, і у важкі часи сьогодення це ім’я обирають собі за бойовий псевдонім наші славні захисники.
"Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих штатах, У серпанках і блаватах". Микола Вороний 22 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 3-го класу школи №9. Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".
Детальніше:Інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 3-го класу школи №
З 1993 року 22 березня у багатьох країнах світу відзначають День водних ресурсів, або просто — День води. Кожного року визначається окрема тема цього дня. Тема Дня води 2023 року: «Прискорення змін. Станьте тими змінами, які ви хочете бачити у світі». Це чудова нагода згадати, що всі великі зміни потрібно починати зі своїх власних думок, і замислитися, що кожен з нас може зробити для збереження такого цінного ресурсу, як чиста питна вода.
"Дощі програють по городах гаму. Трусне зелені кучері весна". Ліна Костенко. 21 березня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела етнографічний інтерактивний захід «Весна усім красна» для учнів 5-го класу ліцею №14 "Здоров'я". Учасники дізнавалися про втілення образу весни у народному мистецтві, оспівування в усній народній творчості (приказках, піснях), обрядовості Полтавщини. В ігровому блоці діти формували прислів’я за допомогою «літерного калейдоскопу», шукали відмінності у народному розписі «Райські птахи», озвучували візуальні образи з відеозавдання «Веснянка», поринали у світ слуханки «Весна усім бува красна» (вірш Лазаря Барановича). А власноруч створені квіти залишилися усім на згадку. Захід відбувся у відділі документів із економічних та технічних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полавським краєзнавчим".
Ідея відзначати свято прийшла до відомого діяча лялькового театру Дживадо Золфагаріхо. У 2000 році на XVIII Конгресі УНІМА в Магдебурзі він виніс цю пропозицію на обговорення. Лише тільки через два роки, на засіданні Міжнародної Ради УНІМА, дату святкування було визначено. Традицію Свята лялькарів усього світу відкрив день 21 березня 2003 року. Саме в цей день всі професіонали і прихильники театру ляльок святкують Міжнародний день лялькаря.
21 березня наукова спільнота відзначає Міжнародний день лісів. Зазначена екологічна дата була запроваджена на сесії Генеральної асамблеї ООН у 2012 році. Попередником цього свята був Всесвітній день лісового господарства, проголошений у листопаді 1971 року.
Ліси є головним стабілізаційним елементом ландшафтів, виконують водоохоронну, протиерозійну, захисну, соціально-економічну та санітарно-гігієнічну функції, формують сприятливе для проживання населення середовище.
Тема Міжнародного дня лісів 2023: «Ліс і здоров’я». Відзначення цьогорічного Дня лісу проходить під девізом: «Здоровий ліс − здорова людина!». У цей день відбуваються різноманітні заходи, спрямовані на інформування населення про цінність лісів, важливість їх збереження та відновлення.
