Події у музеї
Рута, чорнобривці, півники, лілії, півонії, троянди наповнюють подвір’я Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського різнобарв’ям та духмяними пахощами. Про ці та інші рослини спілкувалася сьогодні музейниця Марія Пісцова з учнями 1-го класу школи № 7 у рамках етнографічного інтерактивного заходу «Народне квітчання». Учасники оглянули музейний дендропарк, повправлялися у відгадуванні загадок про рослинний світ, складанні тематичної композиції, виконали відеозавдання про народний розпис Полтавщини. У практичній частині діти скомпонували декоративні магніти – соняшники з фетру.
Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Детальніше:У рамках етнографічного інтерактивного заходу «Народне квітчання»
Переважна більшість музеїв України нині активно проводить оцифрування своїх колекцій. Виклики війни, що постали перед закладами, які зберігають об'єкти культурної спадщини, після початку повномасштабного вторгнення 2022 р., значно посилили розуміння надзвичайної важливості процесу. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського долучився до цього глобального проєкту ще у 2021 р. Серед предметів, визначених для першочергового оцифрування – найцінніші зразки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва регіону різних часів, адже метою створення цифрового архіву зображень є якнайповніше представлення музейного зібрання в мультимедійному просторі.
Детальніше:Новини оцифрування. Декоративна кишеня О. Колпака
По вул. Гоголя (первісна назва – Іванівська), яка у ХІХ – на поч. ХХ ст. була забудована в основному двоповерховими будинками, розташовувався ряд культових споруд – перша синагога (нині приміщення належить Полтавському базовому медичному фаховому коледжу), Велика хоральна синагога (нині – Полтавська обласна філармонія), синагога Миснагдим (зруйнована). Сама вулиця прокладена на поч. ХІХ ст. при будівництві нового центру міста за загальним проєктом 1803 – 1805 рр. Сучасну назву вулиця отримала у 1907 р. на честь Миколи Васильовича Гоголя.
Синтезом навичок різьбяра та живописця стала робота митця над сценічними декораціями. Як свідчать численні замітки із українських періодичних видань, що виходили у 1980 – 1990 рр. у США, більшість фестивалів народного мистецтва за участю представників української діаспори супроводжувались справжніми дійствами – концертами, виставами, виступами самодіяльних колективів. Більшість із них відбувались на фоні мальовничих декорацій, виконаних Михайлом Коргуном. Глядачі мали змогу насолоджуватись не лише виконавською майстерністю самодіяльних акторів, але й милуватись українськими краєвидами із квітучими садками навколо хат, зеленими луками тощо. Як і більшість живописних творів, митець виконував декорації у стилі наївного мистецтва, доповнюючи їх орнаментальними композиціями із квітів та птахів.
Синтезом навичок різьбяра та живописця стала робота митця над сценічними декораціями. Як свідчать численні замітки із українських періодичних видань, що виходили у 1980 – 1990 рр. у США, більшість фестивалів народного мистецтва за участю представників української діаспори супроводжувались справжніми дійствами – концертами, виставами, виступами самодіяльних колективів. Більшість із них відбувались на фоні мальовничих декорацій, виконаних Михайлом Коргуном. Глядачі мали змогу насолоджуватись не лише виконавською майстерністю самодіяльних акторів, але й милуватись українськими краєвидами із квітучими садками навколо хат, зеленими луками тощо. Як і більшість живописних творів, митець виконував декорації у стилі наївного мистецтва, доповнюючи їх орнаментальними композиціями із квітів та птахів.
Продовжуємо нашу рубрику #від_розкопу_до_експозиції й далі розповідаємо про знахідки 2019 року на Старополтавській горі, з розкопок Полтавської археологічної експедиції.
У цьому повідомленні, продовжуємо знайомити Вас з реставрованими знахідками з археологічних досліджень вулиці Пилипа Орлика, 26, в історичному центрі Полтави.
Продовжуємо нашу рубрику #від_розкопу_до_експозиції й далі розповідаємо про знахідки 2019 року на Старополтавській горі з розкопок Полтавської археологічної експедиції.
У цьому дописі — цікаві артефакти з археологічних досліджень по вулиці Пилипа Орлика, 26 в історичному центрі міста.
Сьогодні в затишному дворику музею відбулася презентація книги Марічки Зелень «Царя звірів стежками» (енциклопедія роману-епопеї «Амба»). Захід зібрав краєзнавців, літераторів, бібліотекарів та музейників. До зустрічі науковці відділу природи підготували виставку «Довга дорога до читача» із тематичного зібрання закладу, присвячену письменнику, геологу Володимиру Карпенку (1935–2022). У тимчасовій експозиції були представлені книги, документи, фотовідбитки, рукописи, особисті речі Володимира Пилиповича. Спеціально до заходу було презентовано панно із зображенням тигра, виконане видатним художником Володимиром Павлюченком на подарунок письменнику.
Детальніше:Презентація книги Марічки Зелень «Царя звірів стежками»
Сьогодні науковці нашого музею стали учасниками сьомих Череванівських наукових читань (на пошану професора А. С. Череваня), що відбулися на базі Полтавського національного університету імені В. Г. Короленка.
У рамках наукового форуму відбулася презентація українського перекладу стародавнього літопису "Таємна історія монголів" (перекладач До Тайж Цогтсайхан Целенсон).
Детальніше:Сьогодні науковці нашого музею стали учасниками сьомих Череванівських наукових читань
23 травня в Україні відзначається День Героїв – борців за свободу країни, починаючи від лицарів часів Київської Русі і до учасників Революції гідності, бійців АТО/ООС на Донбасі, захисників України сьогодні.
Ідея пам’ятної дати, яка б вшановувала борців-героїв, зародилася в національно-визвольному русі під час Другої світової війни. Її запровадили постановою другого Великого збору ОУН у квітні 1941 року.
Такий напис зробив колись на звороті аматорської фотокартки полтавський поет Федір Гарін, даруючи її своєму «другарю» Олесеві Юренку. І тепер ця невеличка чорно-біла світлина із архівної справи нагадує водночас про трьох наших відомих земляків-поетів. Із фото на нас поглядає закутана у темну хустину немолода селянка з іронічною усмішкою на простому, відкритому обличчі. Хто вона? Чим цікава була сучасникам-письменникам? Що знають про неї нащадки?
