Події у музеї
Змістовний відпочинок отримали сьогодні шановні гості з Краматорська. Нині вони проживають на Полтавщині і мають змогу ознайомитися з історією і особливостями культурного розвитку регіону.
Музеї — прихисток давнини. Наприклад, перед вами два надзвичайно ергономічні черпаки, яким більше 2000 років. Їхні форми й текстури — наслідок роботи добрих майстрів і часу, те, що їх можна побачити у повноцілій формі — результат роботи художників-реставраторів, яким присвячена наша виставка «Відроджені реліквії: здобутки реставраторів музейних закладів Полтавщини».
Найбільшого розповсюдження у краян набуло вишивання рушників, хусток, сорочок. Музейна колекція нараховує близько тисячі кілкових, плечових, тематичних рушників ХІХ – першої чверті ХХІ століття.
Тим часом про самого Левенця ширилися найнеймовірніші чутки. У першій половині листопада 1708 р. невідомий на ймення козак втік із шведського табору в с. Городище (сучасна Чернігівська область, тоді – Ніжинський полк) до м. Королевець (сучасна Сумська область, тоді – Ніжинський полк). Утікач розповів генерал-лейтенантові на російській службі Карлу Ренне, що полтавський полковник страчений і на вакантне місце Мазепа призначив іншого, вірного собі, посадовця.
У цю суботу подвір'я Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського звучало так, як кілька поколінь тому насправді звучала ледь не вся Полтавщина.
Серед когорти видатних полтавців гідне місце належить Тарасу Нікітіну — поету, публіцисту, публіцисту, видавцю, громадському діячу.
Народився 20 липня 1947 року в селі Тен-Тек Талди-Курганської області (Казахстан) в родині фронтовика і евакуйованої з України вчительки.
У декоративному оздобленні керамічних виробів часто відображається зооморфний світ. Так, на початку XX століття, майстри кераміки почали виготовляти посудини для напоїв у вигляді різних звірів, назва цього посуду – лембик.
Виставка «Археологія Полтави: подих століть» відкриває сторінки давньої історії міста. Тут презентовано різні знахідки з археологічних досліджень у Полтаві. Зі здобутої в них колекції на виставці представлений, зокрема, розвал зернотерки (IX – XII ст.). Це знаряддя праці, що використовувалось для помелу зерен на борошно. Виготовлена з каменю у техніці шліфування.
Щиро прагнемо, щоб активне обговорення нововіднайденої пам'ятки — могили видатного українського композитора, хорового диригента й активного культурного діяча Григорія Давидовського — не стишувалося.
Нещодавно ми детально розповідали про цей унікальний для нашого регіону артефакт — фрагмент статуетки грецької богині Афродити, фрагмент античної кам’яної скульптури у вигляді мармурової жіночої голівки.
