Події у музеї

Із цим святом хочемо привітати всіх причетних до створення книг і побажати, щоб ваша інтелектуальна творчість завжди була в безпеці й ніхто не порушував ваші авторські права.
Перед вами збірка статей Михайла Грушевського «Про українську мову та українську школу» 1912 року. Ілюстратором видання став Василь Григорович Кричевський, який взяв за основу дизайну графіку давнішої київської книги «Алфавіт духовний» 1760 року, що зазначено на прикінцевих сторінках. Окрім важливих тем, які підняв Михайло Грушевський у своїх текстах, особливість цієї збірки вбачаємо якраз у повазі до традиції книжкової оздоби. Саме завдяки делікатній роботі Кричевського і його шані до інших митців наступні покоління пам’ятатимуть про красу, що з’являлася в нашій культурі століттями раніше.

23 04 23 knyga01

Ця прикраса відома в усьому світі та має безліч форм. Про сережки та їхнє значення в українському традиційному вбранні розповідала Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського для учасників заходу «Сережки – універсальна прикраса. Частина 1». Після розповіді, перегляду відеофільму та предметного тематичного ряду, майстрині-початківці виготовили по сережці технікою «цегляного стібка». Захід відбувся у рамках спільного проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки». Світлини Вікторії Дідик.

23 04 22 serejky01

«Як чумаки по сіль їздили» – саме таку назву мав інтерактивний захід, проведений 21 квітня 2023 року старшою науковою співробітницею Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олесею Васецькою. Його учасниками стали діти з числа внутрішньо переміщених осіб, які до широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України проживали на Слобожанщині та Донбасі. Тож про «славних чумаченьків» чимало чули. Але цього разу малечі, під час виконання цікавих завдань, випала нагода самим вирушити чумацькими шляхами в далеку мандрівку на південь.

23 04 21 chumaky01

Кінець квітня 2023 р. видався дощовим і прохолодним, але це не завадило кожного дня все новим деревам і кущам у дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського долучатись до естафети цвітіння. Вже облетіли пелюстки з кизилу, доцвітає форзиція поникла, але їм на зміну приготувались красуні-магнолії. Їх у колекції нашого парку п’ять видів і сортів. Цього року вперше зацвіла гібридна магнолія Суланжа – дарунок від студентів Полтавського державного аграрного університету. І хоча на молодому деревці всього дві квітки, вони надзвичайно чарівні – рожево-білі і немов порцелянові.

23 04 21 magnolia01

 

Не зважаючи на прохолодну дощову погоду, 20 квітня 2023 р. затишний зал відділу документів іноземними мовами ПОУНБ імені І. П. Котляревського нагадував весняний ліс: тут співали соловейко, зяблик, кувала зозуля та виводила свої рулади «лісова флейта» – іволга. Саме так проходив інтерактивний захід «Птахи прилетіли – на крилах весну принесли», який провели наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька для учнів 3-го класу Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №10 ім. В. Г. Короленка. Діти дізналися про традиції українців зустрічі весни, хвилі прильотів птахів, навчилися розрізняти деяких пернатих солістів за голосами. Веселі конкурси, естафети допомагали легко засвоювати нову інформацію. Навіть батьки, які прийшли разом із малечею, із задоволенням брали участь у ряді конкурсів і майстер-класі. Кожен учасник на згадку отримав невеликий сувенір.

23 04 20 ptahy01

Навіть через сотні літ геній Григорія Сковороди спонукає до роздумів, надихає на творчість, його доробок «постає знаряддям різних ідей і поглядів». Завдяки творчому тандему художників Василя Лопати та Бориса Максимова у 2021 році була випущена пам’ятна банкнота номіналом 500 гривень до 300-річчя з дня народження мандрівного філософа.

23 04 20 skovoroda

20 квітня Православна церква України вшановує пам’ять святого благовірного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, лицаря, чия військова, дипломатична, політична діяльність знаходилась біля витоків української державності і про якого український народ складав пісні, думи, легенди. Петро Конашевич походив зі старовинного українського православного шляхетського роду гербу Побуг. На початку XVІI ст. він успішно керував козацькими військами у війнах проти Османської імперії, Кримського ханства, московського царства. Завдяки його наполегливості та рішучості було відновлено православну церковну ієрархію Київської митрополії. П. Сагайдачний приділяв багато уваги освітнім справам.

23 04 20 sagaydachniy

На полтавському ювілейному календарі є кілька пам’ятних дат, пов’язаних із постаттю академіка В.І. Вернадського, зокрема, 105 річниця заснованого з його ініціативи в стінах Полтавського народного природничо-історичного музею (нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) Полтавського товариства любителів природи.

Про створення цієї громадської культурно-просвітницької і наукової природоохоронної організації В. І. Вернадський у листі від 4/17.04. 1918 р. до свого давнього друга, відомого українського історика, міністра освіти та мистецтв України М. П. Василенка писав: «...Тепер вдалося створити Полтавське товариство любителів природи, і воно, очевидно добре піде, і буде добрим і живим центром культурного життя...».

23 04 21 tovarystvo

20 квітня 2023 р. виповнюється 125 років із дня народження ботаніка Федора Калениковича Курінного (1898 – 1970), ім’я якого займає почесне місце серед плеяди науковців природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. 14 років життя вченого минули в стінах вузу. Ще у студентські роки Федір почав серйозно займатися ботанікою та вірність цій науці проніс через усе життя. Після закінчення вузу в 1924 р. Ф. Курінного залишили в інституті при кафедрі ботаніки.

23 04 20 kyrinny

19 квітня 2023 року у дворі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся творчий тематичний захід для внутрішньо переміщених осіб «Лірика поета-шістдесятника Василя Симоненка» з переглядом кліпів пісень на слова поета у виконанні сучасних українських і зарубіжних співаків та ансамблів. Захід провели співробітники науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Валентина Клочко, Владислав Усенко та Леонід Кушнір.

23 04 19 symonenko01

В останні дні після тривалих дощів весна особливо прекрасна: барвиста та співоча. Навіть уже зараз у межах міста можна почути голоси перелітних птахів – зяблика, шпака чи вівчарика-ковалика. Вже повернулися з вирію жайворонки, плиски, гуси, лелеки, журавлі та багато інших пернатих.
Про особливості їхнього життя можна було довідатися на інтерактивному заході "Птахи прилетіли – на крилах весну принесли", що провели 19 квітня 2023 року старші наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька.

23 04 19 ptahy01