Події у музеї
Сонячні осінні дні Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського зустрічає весело. 17 жовтня у дворику та флігелі закладу наукова співробітниця музею, Катерина Штепа, провела інтерактивний тематичний захід «Козацький луг» для учнів 2-го класу школи №37. Діти із зацікавленням відвідали виставки, послухали про козацьку звитягу та пограли в гру.
Сьогодні смартфоном нікого не здивуєш, адже в Україні ними користуються мільйони людей. Однак ще порівняно недавно, 25–28 років тому, мобільні телефони були предметами розкоші, адже коштували дорого, тож далеко не кожен міг їх придбати. Перші моделі мобілок, що суттєво відрізняються від сучасних, у наш час є раритетами і становлять значний інтерес для музейних зібрань. Особливо коли власником телефону був не пересічний громадянин, а очільник області, який фактично був першим абонентом мобільного зв’язку на Полтавщині.
Детальніше:Нове надходження до музею: мобільний телефон Benefon
Полтавці вже звикли до того, що восени на окремих деревах гіркокаштана звичайного розкриваються білі свічки суцвіть, схожі на канделябри. Інколи на таких гілках можуть навіть зав’язатися невеличкі плоди, але дозріти їм не вистачає теплих днів. Явище другого цвітіння не таке вже й рідкісне у світі рослин. Цьогорічні погодні умови неабияк сприяли тому, що у незвичні строки вдруге квітувало чимало трав’янистих рослин, кущів і дерев. У дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського наприкінці літа – початку осені зацвіла одна гілка на горобині звичайній, повторно квітувала шипшина зморшкувата, навіть сортова магнолія Суланжа розкрила одну квітку.
У другу суботу жовтня 2023 року «зійшлися» одразу дві важливі екологічні дати — Всесвітній день мігруючих птахів (World Migratory Bird Day) та Всесвітній день екологічної освіти (World Environmental Education Day). У них одна мета — привернути увагу громадськості до проблем збереження біорізноманіття.
Детальніше:Будьмо знайомі: Вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus L.)
14 жовтня виповнюється 80 років від дня народження народної артистки України Раїси Кириченко (1943–2005). Свою трудову діяльність Рая Корж починала дояркою на колгоспній фермі в селі Корещина, де виросла. У шістнадцять років, працюючи на підміні, видоювала вручну за раз по 12–14 корів.
– Я вийшла з народу, співаю народні пісні й ніколи не відокремлювала себе від села, – говорила Раїса Панасівна в одному з інтерв’ю. – Я жила його проблемами, болями, радощами. Я прив’язана до села, не соромлюся цього, я цим пишаюся.
12 жовтня 2023 року науковиці Музею Олена Шиян та Світлана Кигим взяли участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Теоретичні та прикладні аспекти вивчення, збереження та збагачення фіторізноманіття у науково-дослідних установах та навчальних закладах України», присвяченої 10-річчю Хорольського ботанічного саду від дати офіційного відкриття. Захід проходив у форматі урочистого засідання на базі Хорольського агропромислового фахового коледжу Полтавського державного аграрного університету. Із вітальними словами виступали представники місцевої влади, науковці з різних куточків України. В урочистій обстановці музейники вручили подяку від закладу за багаторічну плідну співпрацю, що пов’язує науковців Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Хорольського ботанічного саду.
Ділимося з вами чудовою новиною: колишній науковий співробітник музею, кандидат історичних наук, доцент Ігор Гавриленко передав нашому музею понад 100 книг. Художні твори письменників-уродженців Полтавщини, енциклопедичні збірники та наукові видання з різних галузей знань, у тому числі цінні археологічні та історичні дослідження та публікації, тепер отримають нове життя у науковій бібліотеці та фондах Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Г. Кричевського.
Складаємо щиру вдячність досліднику й доброму другу музею.
Дякуємо, пане Ігоре!
Стародавній Єгипет мав великий вплив на розвиток світової культури. На берегах Нілу, в країні величних пірамід, були закладені основи багатьох наук, написані видатні літературні твори, створені неперевершені пам’ятки монументального та образотворчого мистецтва, які й зараз дивують та захоплюють нас навіть через тисячі років.
Твори давньоєгипетського мистецтва та художнього ремесла зустрічаються у великій кількості на значній території від Піренеїв до гір Тянь-Шаню. Їх брали за зразок, їм наслідували. В значній мірі поширенню давньоєгипетських пам’яток слід завдячувати невтомним мандрівникам, купцям, ученим, увагу яких здавна привертав до себе Єгипет і його старожитності. Придбані ними матеріали нерідко осідали в багатьох музейних та приватних колекціях.
Сьогодні виповнюється 10 років із дати офіційного відкриття зеленої перлини Полтавщини − Хорольського ботанічного саду.
Заповідний об’єкт створено згідно з Указом Президента України від 11.12.2009 р. № 1041. Офіційне відкриття Хорольського ботанічного саду відбулося 11 жовтня 2013 року. Уже 10 років колектив установи займається вивченням, інтродукцією та акліматизацією рослин, проводить активну наукову, навчальну та освітню роботу. Очолює ботанічний сад кандидат біологічних наук, високопрофесійний фахівець, добрий друг нашого Музею Володимир Васильович Красовський.
Детальніше:Вітання з нагоди 10-річчя Хорольського ботанічного саду від дати офіційного відкриття
11 жовтня у дворі Музею наукові співробітники провели етнографічний інтерактивний захід "Козацький гарт" для учнів 5-го класу Наукового ліцею 3. Учасники дізнавалися про козацькі звичаї, побут, традиційний одяг та харчування, а також вправлятися в активностях, випробовували свої сили та вміння, компонуючи тематичні прислів'я, "готуючи" святкові страви, "поповнюючи" харчові запаси. У практичній частині діти малювали на склі народну картину "Козак Мамай", яка кожному залишилась на згадку про легендарний образ невмирущого козацького духу.
Сьогодні, 10 жовтня, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Борисович Супруненко провів лекцію для студентів 1-2 курсів Факультету історії та географії ПНПУ ім. В. Г. Короленка. Інформативна розповідь стосувалася літописної Лтави та контекстів вивчення найраніших етапів розвитку поселення, городища та "граду" IX—XIV ст. Факти з історії виникнення й розвитку міста й цікаві історії з академічного й польового життя вченого-археолога добре послужаться юним дослідникам і дослідницям. Також усі присутні оглянули археологічну виставку у флігелі, про яку ми писали раніше. Щиро дякуємо Полтавському національному педагогічному університету ім. В. Г. Короленка та Оксані Валентинівні Коваленко за співорганізацію цього й подібних заходів! До нових співпраць!
Детальніше:Лекцію для студентів 1-2 курсів Факультету історії та географії ПНПУ