Події у музеї
14 червня співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського О. Васецька та В. Шовкомуд провели інтерактивний захід "Як чумаки по сіль їздили" для дітей пришкільного табору Ліцею №31. Спочатку учасники дізналися про причини появи унікального промислу українців, походження назви "чумак" та "мажа", традиції й звичаї, головні шляхи та товари, що перевозили перевізники. А потім і самі спробували себе в ролі чумаків: "зібрали" свої вози, навчилися керувати круторогими волами, обрали отамана й кашовара, "відбили" напад розбійників на валку, доїхали до Перекопу та й купили солі. Наприкінці дійства діти виготовили під час майстер-класу рибку із солоного тіста.
13 червня 2023 року в затишному дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося відкриття виставки "Іриси-аристократи" з колекції селекціонерки Алли Черногуз. Флористичний захід зібрав науковців, фахівців з аранжування та ландшафтного дизайну, краєзнавців, музейників, бібліотекарів та звичайних поціновувачів квітів.
З вітальним словом до учасників зібрання звернувся заступник директора з наукової роботи Музею, Заслужений працівник культури України Володимир Мокляк. Прозвучали виступи знаних ботаніків Віктора Самородова та Світлани Гапон. Присутні переглянули відеозапис з композицією «Сад ірисів Алли Черногуз», виконаною видатною природодослідницею Оленою Байрак. На відкритті виставки кожен бажаючий мав надзвичайну можливість поспілкуватися з оригінатором ірисів Аллою Черногуз, помилуватися різнобарв’ям її селекційної роботи.
13 червня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела інтерактивний захід «Народна графіка на полотні». Учасники, учні молодших класів школи 7, прослухали розповідь про фондову збірку вибійчаних тканин Музею, переглянули тематичні фото- та відеоматеріали. В ігровому блоці поєднували фрагменти орнаментів з відповідними композиціями, розшифровували назви предметів одягу, які прикрашали вибійкою. У практичній частині декорували закладки за допомогою адаптованих штампів та акрилової фарби. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Детальніше:Інтерактивний захід «Народна графіка на полотні».
12 червня 2023 року фонди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилися новим цікавим експонатом – монетою «Slava Ukraini» номіналом 2 євро, випущеною центральним банком Естонії Eesti Pank. «Ця монета є нагадуванням про те, що свобода є найвищою цінністю, яка має дуже високу ціну. У сьогоднішній війні Україна ціною життя своїх людей захищає спільні цінності всього європейського культурного простору, і наше завдання – і надалі підтримувати їх у цьому”, — сказав президент банку Мадіс Мюллер 29 листопада 2022 року під час введення в обіг через банки та роздрібну торгівлю двох мільйонів таких спеціально розроблених монет.
13 червня 2023 року о 12 годині запрошуємо до дворика Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського на відкриття виставки "Іриси-аристократи". На Вас чекає знайомство з оригінатором ірисів, засновником ГО «УКРАЇНСЬКА СПІЛКА ІРИСУ» (УСІ) Аллою Михайлівною Черногуз та дивовижні іриси Спуріа із колекції селекціонерки. Ласкаво просимо!
13 червня 2023 року минають 16-ті роковини від дня смерті українського письменника, поета, літературознавця, енциклопедиста, шевченкознавця Петра Петровича Ротача.
Народився на хуторі Каленівщина (тепер Слобідка) Талалаївського району Чернігівської області в селянській родині. Закінчивши дев’ять класів, працював в редакції талалаївської районної газети. Під час другої світової війни у 1942-1945 роках перебував у Німеччині, як остарбайтер. Дякуючи знайомству з групою української творчої інтелігенції, духовно приєднався до українського патріотичного руху Друкує поезію і прозу в емігрантському журналі «Пробоєм» – ліричні вірші, оповідання про голод в Україні 1933 року, розкуркулення.
Про рослини – символи України, їхнє побутування у народних святах календарного циклу розповідала сьогодні Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, для учнів молодших класів ліцею № 6 "Успіх". Через фотовікторину учасники впізнавали найпоширеніші квіти, компонували "пісенний віночок", виокремлювали особливості зображення квітів у полтавському народному розписі (відеозавдання). У заключній частині діти виготовили аплікацію "Соняшник".
Інтерактивний захід «Народне квітчання» проведений у рамках музейної програми: «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
На початку травня 2023 року в Полтаві відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина історика Віктора Ревегука (1938–2019)», приурочена до 85-річчя з дня народження відомого полтавського науковця, який своїм пером і словом здійснив вагомий внесок в історичну науку та укріплення традицій боротьби за національну свободу і державну незалежність України.
Проведення заходу ініціював колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, адже Віктор Якович був його давнім і щирим другом, неодноразово надавав співробітникам закладу ґрунтовні та кваліфіковані консультації з питань облаштування музейних експозицій, присвячених історичним подіям бурхливого ХХ століття на Полтавщині.
У конференції взяли участь понад 60 науковців, головно з Полтавщини, а також із Київщини, Сумщини й Харківщини, які підготували ґрунтовні дослідження з питань новітньої історії України. Наразі наукові співробітники відділу новітньої історії музею активно працюють над науковим та літературним редагуванням поданих статей і підготовкою до друку збірника матеріалів конференції. Зазначене видання має побачити світ до кінця року. Його презентація запланована на 27 грудня – День пам’яті Віктора Ревегука.
11 червня 1993 року в Канаді пішов у засвіти Святійший Патріарх Київський і всієї України, перший Патріарх Української автокефальної православної церкви Мстислав. Зачитаймо в цей день сторінку "Щоденників" Олеся Гончара: "Відійшов у вічність Патріарх Мстислав. Велика це втрата для України. Хто його замінити здатен? Яке багатюще життя, який це був вірний син нації! Обидва ми — земляки-полтавці. І це завжди відчував: у його ставленні до мене було щось особливо тепле... Чую голос його. Бачу, як він цілує "Собор". Патріарх володів якоюсь рідкісною силою. Коли він мене благословляв, щоразу було відчутно, як струмує від нього якась добра могутня енергетика. Цілий день переживаю цю величезну втрату". (14.06.1993)
Щороку 10 червня у світі відзначають День морозива. Свято було ініційоване представниками американської компанії Ben & Jerry’s ще у 1979 р.
Улюблений смаколик дітей і дорослих має тисячолітню історію. За однією із версій китайський імператор Танг, що правив у ІІІ-ІІ тис. до н. е., погано переносив спеку. Кухарі-кондитери за його наказом повинні були приготувати страву, яка б приємно охолоджувала у спекотний час. Так у меню правителя з’явився новий десерт – солодкі нарізані фрукти (лічі, мандарин, янмей), змішані зі звичайним снігом. Декілька століть поспіль цей рецепт тримали у секреті. Пізніше він був згаданий у давній книзі пісень «Ши-цзин». Китайці вважали, що таємниці виробництва шовку й морозива принесуть їм світову славу.
"Несла коралове намисто Йому в долонях через степ. В червоній кожній намистині Вона сховала вічний сенс" (Маргаритка Світло). Сьогодні на етнографічному заході «Бісероплетіння. Техніки» ми говорили про традиційні українські нашийні жіночі прикраси, їхні різновиди, назви, особливості виготовлення та побутування. Учасниці продовжили опановувати техніки і почали виготовляти стрічкові ланцюжки. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у рамках проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки".
