Події

Нова рубріка надає можливість школярам закріпити набуті знання із шкільного курсу з природознавства та історії, отримати додаткову цікаву навчальну інформацію, яку проілюструють предмети з музейної колекції.

Шановні учні, ви вже знаєте, що Червона книга України – це державний документ, який містить ілюстрований опис рослин, тварин і грибів, що підлягають охороні, а також поради спеціалістів щодо їх примноження. Ви, напевно, бачили її зображення в підручниках з природознавства, або інтернет-ресурсах. Наш музей надає чудову нагоду своїм відвідувачам побачити цей важливий документ на власні очі. У вітрині залу №5

20 06 06 red book 01

6 червня, у День журналіста, який відзначається згідно з Указом Президента України від 25 травня 1994 року №251/94, хочеться згадати одного з перших українських журналістів у Російській імперії, натхненника і творця україномовного друкованого слова, політичного діяча та поборника ідеї Української самостійної держави Сергія Михайловича Шемета (6 червня 1875, хутір Олександрівка Лубенського повіту, Полтавської губернії – 5 травня 1957, Мельбурн, Австралія). Походить із старовинного шляхетського роду Шеметів – Кежгайлів. Батько, Михайло Казимирович, був учасником Кримської кампанії 1853-1856, володів близько 5000 гектарів орної землі на околиці Лубен. Деякий час був лубенським міським головою, потім гласним міської думи. Будучи людиною широких культурних поглядів, дбав про освіту не тільки своїх дітей, а і жителів Лубен, вкладав кошти у будівництво Лубенської жіночої гімназії та був її попечителем, побудував суконну та тютюнову фабрики.

20 06 06 shemet01

Квітчання, прикрашання помешкань рослинами, має глибокі корені. Здавна дерева та кущі були доступними для прикрашання нашими пращурами адже це не потребувало особливих зусиль та знарядь, необхідні матеріали було довкола. Основні типові форми українських флористичних композицій − пучок або букет, вінок, хрест, гірлянди, піраміда, куля, ряджені у рослинний матеріал. У календарній обрядовості українців рослинні композиції готували впродовж усіх пір року. Форма букету та композиції в посудині втілені в таких обрядових предметах, як новорічна вишня, пізніше ялинка, дідух, букетики вербових гілочок, польових квітів та різнотрав'я на Трійцю, Спаса, клечання, весільне гільце, весільна шабля або меч, композиції з калини. Форма гірлянди представлена у весільний арці та оздобленні весільного короваю, повноцінною окремою формою виступає вінок.

У давнину Новий рік святкували навесні. Вишню ставили не напередодні свята, а ще восени садили з коренем у дерев’яну діжечку з землею, поливали теплою водою, а в березні з’являвся білий, біло-рожевий вишневий цвіт, що за ним визначали врожайність, а дівчата пророкували собі долю: вийдуть заміж чи ні. З плином історії дата свята перемістилася на зиму, а в оселях вишні замінили ялинками.

20 06 06 kvitchanya01

20 06 06 sonce00

Теплий день навесні чи влітку біля водойми важко собі уявити без швидкого польоту бабок. Вони, немов живі гвинтокрили, стрімко літають, зависають у повітрі, розвертаються на льоту, або входять у піке за здобиччю. Практично все життя дорослих комах проходить у повітрі, вони навіть спарюються на льоту. Личинки бабок (наяди) ведуть водний спосіб життя, тому дорослі комахи (вони називаються імаго) тяжіють до води: струмків, річок, боліт, ставків або копанок. На відміну від дорослих бабок, більшість із яких живуть до трьох місяців, тривалість життя наяд складає від одного до чотирьох років. Як й імаго, наяди – типові хижаки.

Роль журналістики у сучасному соціумі важко переоцінити. Щодня, щогодини, тримаючи руку на пульсі суспільного життя, репортери, аналітики, розслідувачі створюють для нас інформаційне обличчя сьогодення. Їхніми очима подекуди ми бачимо успіхи і негаразди повсякдення, актуалізуємо для себе різнобічні його прояви.

Культурне життя України і, зокрема, Полтавщини теж не залишається поза увагою майтрів телебачення, радіо, друкованих й інтернет-видань. Відгукується журналістська спільнота і на події, пов'язані з історією та сучасною діяльністю Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Ведеться спільна просвітницька робота, відкривається для загалу нові чи забуті імена видатних земляків, здійснюються аудіо- і відеопроєкти для молоді.

Адміністрація і співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського висловлюють щиру вдячність за співпрацю на ниві культурного просвітництва журналістам телеканалів «Центральний, «Місто плюс», «Громадського», газет «Зоря Полтавщини», «Полтавський вісник», інших місцевих ЗМІ.

Вітаємо Вас, шановні друзі, із професійним святом, зичимо нових цікавих тем, майстерного володіння рідним словом, здоров'я й усіляких гараздів у неспокійній журналістській вдачі!

20 06 06 jurnalist

На початку червня вийде друком монографія «Будівництво Червоної армії (1917-1920-ті рр.): український контекст», підготовлена О. В. Вільховик, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського .

У монографії здійснено комплексний аналіз впливу більшовицької ідеології на формування світогляду військовослужбовців Робітничо-селянської Червоної армії, яка була інструментом насадження радянської влади на території України. У виданні проаналізовано форми і методи залучення українців до військової служби в Червоній армії, напрямки агітаційно-масової роботи більшовиків, заходи з адаптації демобілізованих червоноармійців у цивільному житті та їх роль у формуванні радянської ідентичності українського населення.

При підготовці монографії використано значний масив неопублікованих архівних матеріалів, історичних досліджень, періодичних видань, мемуаристики тощо.

Книга розрахована на науковців, студентів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України новітньої доби.

20 06 05 vilhovyk

Сучасна релігійна картина світу досить складна. Характеризується вона насамперед поліконфесійністю. Разом з традиційними співіснують неорелігії, виникають нові течії і напрями. Україна – не виняток.

Але протягом багатьох віків основною релігією українців було і залишається християнство, прийняте в Києві 988 року. Православна Церква України, отримавши Томос, повертається до ідейних засад київського християнства, сформованих в творах відомих вітчизняних теоретиків-богословів: в “Слові про Закон і Благодать” митрополита Іларіона, “Посланні до смоленського пресвітера Фоми” Климента Смолятича, “Ізборнику 1076 року” Івана, “Повісті времінних літ” і “Житії Феодосія Печерського” Нестора, “Молінні” Данила Заточника, проповідях Кирила Туровського. Вони намагалися пропагувати християнство не як знання істини, а як “життя в істині”. Такий спосіб світобачення у дослідницькій літературі здобув назву – софійно-гуманістичного і ґрунтувався на платонівсько-візантійській філософській традиції. Він був найбільш прийнятним києво-руській ментальності, насамперед тому, що орієнтувався на людину “як міру всіх речей”, пошуки правди, діалектично допомагав подальшому розвитку язичницьких спроб одухотворення матеріального життя і матеріалізування ідеального.

20 06 05 pastyri01 20 06 05 pastyri02

2 червня 2020 року бібліотечні фонди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилися книгами з історико-краєзнавчої тематики, зібраними протягом життя прекрасним полтавським педагогом, кавалером ордену «Знак Пошани» Софією Моісеївною Полторак. Майже 40 років викладала вона історію й інші суспільні дисципліни у Полтавській середній школі №13.

У березні цього року Софії Моісеївни не стало. За заповітом, її колишні учні передали до музею різноманітні наукові та краєзнавчі видання, які використовувала вчителька, готуючись до уроків і виховних заходів.

20 06 04 book

6 червня 2020 року журналістська спільнота України відзначає своє професійне свято. Напередодні – 4 червня – у виставковій залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського працівників полтавських ЗМІ привітав голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов. Він відзначив особливий внесок журналістів у зміцнення демократичних основ українського суспільства, виступив за правову підтримку журналістської діяльності з боку влади і громадськості. До привітань також приєдналися: заступник голови Полтавської обласної ради Анатолій Ханко, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації Вікторія Пилипенко, керівники обласних та міських мас-медіа.

20 06 04 jurnalist01

1. Як називають поширене на Полтавщині традиційне українське житло (хата) зроблене з глини, очерету або хмизу, обмазане глиною і побілене вапном?

2. Пригадайте назву покрівлі з очерету чи житньої соломи.

3. Як називається найбільш поширений у традиційному народному житлі вид підлоги з утрамбованої глини?

4. Як часто, за звичаями Полтавщини, господиня мусила змазувати глиною підлогу, аби вона вважалася чистою?

5. Як називають невипалену цеглу із суміші соломи й глини, один з традиційних будівельних матеріалів Полтавщини?

20 06 04 jytlo01