22 травня у світі відзначають День біологічного різноманіття. Ця дата призначена Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році. Конвенція з біологічного різноманіття, ратифікована в Україні з 1995 року, покликана сприяти збереженню та раціональному використанню запасів біорізноманіття. Основною метою Конвенції є збереження біологічного різноманіття на генетичному, видовому, екосистемному рівнях. У нинішньому році, як і раніше, буде доречно нагадати: кожної години у світі зникає 3 види живих організмів. Це майже 30 тисяч на рік. Загибель кожного виду, навіть найменших і ледь видимих оку істот, ставить під загрозу всю екосистему. В результаті деградації екосистем відбувається опустелювання земель, зниження продуктивності земельних угідь і загалом погіршення умов життя – як для найменших живих організмів, так і для людей.
У нашій країні і, зокрема, на Полтавщині, в результаті надмірного розорювання цілинних земель природні біоценози збереглися значною мірою завдяки рельєфним утворенням, що не допускають розорювання – наприклад, у балках. На крутих схилах балок, порослих трав’янистими рослинами і чагарником, гніздяться птахи, риють нори звірі – кожен намагається знайти місце, де людина його не потривожить.
Такий маленький куточок природного біорізноманіття пощастило спостерігати науковому співробітнику відділу природи у балці за селом Гора Полтавського району. Тут гніздяться в норах на високих урвищах яскраві птахи, яких, на їх біду, люди назвали бджолоїдками. І хоча бджоли далеко не єдині комахи в раціоні цих птахів, недолугі пасічники часто жорстоко їх знищують, звинувачуючи у скороченні «поголів’я». Тим часом, поки бджолоїдки з’їдять десяток бджіл, сотні їх загинуть, бо люди бездумно заливають поля отруйними пестицидами. Так хто ж винен, шановні пасічники?
Більш пологі, порослі травами схили – чудове місце для поселення байбаків. Ці великі гризуни, одні з найбільших в Україні, були повністю винищені на Полтавщині наприкінці ХІХ століття. Їх реакліматизацію в нашій області розпочали у 1991 році. Зараз в різних районах Полтавщини проживає близько 1,5 тисяч байбаків. Оселились вони також у балці біля села Гора, і навіть позували для фото. Поселення байбаків – це ціле «місто» з «різнонаціональним» населенням. У норах байбаків та навколо них оселяються різноманітні комахи, дрібні тварини та птахи.
У густих чагарниках схилах балки гніздяться багато дрібних горобцеподібних птахів – славки сіра, прудка, чорноголова, чекан луговий та чорноголовий, сорокопуд жулан, соловейко східний. Соловейко зазвичай співає, сидячи у гущавині чагарників, і якщо подолати лінію оборони з терну, шипшини та акації, та ще розгледіти серед гілок і листя цього надзвичайно скромно одягненого видатного співця, то можна його сфотографувати.
Це був чудовий день серед наповненої пташиним співом тиші. Давайте разом збережено ці природні скарби для себе і нащадків!
Підготувала Олена Штитьова, науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу природи.
