Події у музеї
У цей день 90 років тому народився Віталій Платонович Губенко — видатний український живописець, графік і поет, ілюстратор книг. Народився він на хуторі Вовків (нині Миргородського району) 17 червня 1933 року. 1957 року закінчив Миргородський керамічний технікум, де навчався у Миколи Писанка; 1969 року — Київський художній інститут (викладачі Платон Білецький, Леонід Чичкан). Із 1968 по 1991 працював на Київському творчо-виробничому художньому комбінаті. Як ілюстратор співпрацював із київськими видавництвами «Мистецтво», «Дніпро» і «Веселка» — оформлював і твори класики, і дитячі книги.
У дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського продовжуються цікаві, не звичайні заходи для школярів.
16 червня співробітниця закладу, Катерина Штепа, провела захід "Народні символи у оздобленні Будинку губернського земства" для учнів гімназії номер 12.
Детальніше:Катерина Штепа, провела захід "Народні символи у оздобленні Будинку губернського земства"
Про рослини – символи України, їхнє побутування у народних святах календарного циклу розповідала сьогодні Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, для учнів молодших класів школи № 38. Через фотовікторину учасники впізнавали найпоширеніші квіти, компонували "пісенний віночок", виокремлювали особливості зображення квітів у полтавському народному розписі (відеозавдання). У заключній частині діти виготовили аплікацію "Соняшник".
Інтерактивний захід «Народне квітчання» проведений у рамках музейної програми: «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Робота з внутрішньо переміщеними особами, як один із пріоритетів роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, триває. 14 червня науковиця закладу, Катерина Штепа, у якості лідерки думок взяла участь у роботі терапевтичного курсу "Мобільність, комунікативність та гнучкість, як запорука успіху", планового заходу проєкту "Жіноче лідерство та консолідація - інструмент трансформації України" Громадської організації "Інша жінка", давнього співпартнера Музею.
Детальніше:Мобільність, комунікативність та гнучкість, як запорука успіху
Будинок розташований в історичному середмісті, на перетині вулиць Небесної Сотні та Стрітенської, на межі старої та нової Полтавської фортеці. Вулиця Небесної Сотні (колишня Мало-Петровська, до сучасної вул. Конституції) прокладена через Мазурівський Яр, по якому проходила дорога від Мазурівської брами Полтавської фортеці на Поділ.
Власником будинку було Товариство взаємного кредиту.
14 червня співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського О. Васецька та В. Шовкомуд провели інтерактивний захід "Як чумаки по сіль їздили" для дітей пришкільного табору Ліцею №31. Спочатку учасники дізналися про причини появи унікального промислу українців, походження назви "чумак" та "мажа", традиції й звичаї, головні шляхи та товари, що перевозили перевізники. А потім і самі спробували себе в ролі чумаків: "зібрали" свої вози, навчилися керувати круторогими волами, обрали отамана й кашовара, "відбили" напад розбійників на валку, доїхали до Перекопу та й купили солі. Наприкінці дійства діти виготовили під час майстер-класу рибку із солоного тіста.
13 червня 2023 року в затишному дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося відкриття виставки "Іриси-аристократи" з колекції селекціонерки Алли Черногуз. Флористичний захід зібрав науковців, фахівців з аранжування та ландшафтного дизайну, краєзнавців, музейників, бібліотекарів та звичайних поціновувачів квітів.
З вітальним словом до учасників зібрання звернувся заступник директора з наукової роботи Музею, Заслужений працівник культури України Володимир Мокляк. Прозвучали виступи знаних ботаніків Віктора Самородова та Світлани Гапон. Присутні переглянули відеозапис з композицією «Сад ірисів Алли Черногуз», виконаною видатною природодослідницею Оленою Байрак. На відкритті виставки кожен бажаючий мав надзвичайну можливість поспілкуватися з оригінатором ірисів Аллою Черногуз, помилуватися різнобарв’ям її селекційної роботи.
13 червня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела інтерактивний захід «Народна графіка на полотні». Учасники, учні молодших класів школи 7, прослухали розповідь про фондову збірку вибійчаних тканин Музею, переглянули тематичні фото- та відеоматеріали. В ігровому блоці поєднували фрагменти орнаментів з відповідними композиціями, розшифровували назви предметів одягу, які прикрашали вибійкою. У практичній частині декорували закладки за допомогою адаптованих штампів та акрилової фарби. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Детальніше:Інтерактивний захід «Народна графіка на полотні».
12 червня 2023 року фонди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилися новим цікавим експонатом – монетою «Slava Ukraini» номіналом 2 євро, випущеною центральним банком Естонії Eesti Pank. «Ця монета є нагадуванням про те, що свобода є найвищою цінністю, яка має дуже високу ціну. У сьогоднішній війні Україна ціною життя своїх людей захищає спільні цінності всього європейського культурного простору, і наше завдання – і надалі підтримувати їх у цьому”, — сказав президент банку Мадіс Мюллер 29 листопада 2022 року під час введення в обіг через банки та роздрібну торгівлю двох мільйонів таких спеціально розроблених монет.
13 червня 2023 року о 12 годині запрошуємо до дворика Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського на відкриття виставки "Іриси-аристократи". На Вас чекає знайомство з оригінатором ірисів, засновником ГО «УКРАЇНСЬКА СПІЛКА ІРИСУ» (УСІ) Аллою Михайлівною Черногуз та дивовижні іриси Спуріа із колекції селекціонерки. Ласкаво просимо!
13 червня 2023 року минають 16-ті роковини від дня смерті українського письменника, поета, літературознавця, енциклопедиста, шевченкознавця Петра Петровича Ротача.
Народився на хуторі Каленівщина (тепер Слобідка) Талалаївського району Чернігівської області в селянській родині. Закінчивши дев’ять класів, працював в редакції талалаївської районної газети. Під час другої світової війни у 1942-1945 роках перебував у Німеччині, як остарбайтер. Дякуючи знайомству з групою української творчої інтелігенції, духовно приєднався до українського патріотичного руху Друкує поезію і прозу в емігрантському журналі «Пробоєм» – ліричні вірші, оповідання про голод в Україні 1933 року, розкуркулення.
