Події у музеї
У другій половині XVIII ст. поширюється кахлярство. Впродовж ХІХ ст. виробляли неполив’яні кахлі з двома видами орнаменту: рослинні гнучкі мотиви з зірками, зубцями, сосонками, решітками та фігурними композиціями: запорожець на баскому коні, святий Юрій – покровитель гончарів та двоголовий орел.
Днями Полтава гостинно зустріла гостей з Харківської області на тренінгу в рамках проєкту Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) «Покращення доступу до послуг дошкільної освіти в умовах надзвичайних ситуацій та раннього відновлення в Україні».
Детальніше:Полтава зустріла гостей в рамках проєкту Дитячого фонду ООН
«Хто садить дерево — благословен!» — сьогодні під такою назвою в затишному дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся захід вшанування видатної природодослідниці, уродженки м. Полтави Олени Байрак (1957–2018).
Добраничівська пізньопалеолітична стоянка – одне з найдавніших у Європі довготривалих поселень первісних мисливців на мамонтів, які жили тут близько 12 тис. років тому. Знаходиться вона у Бориспільському районі Київської області, на лівому березі р. Супою, за 15 км від Яготина, і сьогодні відома науковцям в Україні і далеко за її межами, а створений на місці її розкопок музейний комплекс є потужним туристичним магнітом Київщини. Та мало кому відомо, що найперші кроки у виявленні і обстеженні пам’ятки пов’язані з Полтавщиною і нашим музеєм. Справа в тому, що адміністративно-територіальний поділ України у ХХ ст. декілька разів змінювався, і у 1940–1954 р., хут. Добраничівка належав до Полтавської області.
Друзі!
Запрошуємо вшанувати видатну природодослідницю Олену Байрак (1957–2018).
Пам'ятний захід відбудеться 7 серпня об 11:00 на подвір'ї нашого музею.
Також запланована експрес-виставка "Хто садить дерево — благословен!" із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Сьогодні свій день народження святкує директорка Департаменту культури й туризму Полтавської обласної військової адміністрації Ірина Удовиченко
Шановна Ірино Анатоліївно!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого дня народження! Зичимо миру, міцного здоров’я, злагоди й родинного затишку. Чекаємо вас на кожній нашій події, радіємо Вам під час спільної роботи на благо української культури.
Міцності й радості вам, пані Ірино!
З повагою, колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
Іван Кирилович Дряпаченко, живописець і графік народився 04(16). 08. 1881 року в с. Василівка Кременчуцького повіту Полтавської губернії у родині безземельного селянина Кирила Федоровича Дряпаченка, колишнього кріпака. Батько Івана служив у маєтку графів Капністів на посаді ключника. Іван Дряпаченко з дитинства брався малювати та мав неабиякі здібності.
Детальніше:#персона_дня Український маляр та графік Іван Дряпаченко
Оборона країни − це запорука успіху всіх видів і родів Збройних Сил, а надійним щитом від ударів стратегічної і тактичної авіації, корабельних і берегових ракетних комплексів усіх калібрів і класів − є Повітряні Сили. Наші вартові неба є взірцем для наслідування, справжнім прикладом героїзму та мужності для українців.
Детальніше:Сьогодні, у першу неділю серпня відзначається День Повітряних Сил Збройних Сил України.
Серпень — це вже останній місяць літа, тож не баріться відвідати наші #актуальні_виставки в музейному флігелі:
Виставка «Життя таке коротке — поспішайте робити добро» до 130-річчя з дня народження Олександра Довженка, що репрезентує основні віхи життя відомого кінорежисера, його творчість та зв'язок із Полтавщиною.
2 серпня 2024 р. на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського був презентований альбом, укладений науковими співробітниками закладу «Глиняна пластика Олександри Селюченко з колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського».
#Персона_дня Григорій Йосипович Майфет — літературознавець, перекладач і перекладознавець, письменник. Народився 1 серпня 1903 року в містечку Ромни (тоді Полтавської губернії) в родині дрібного канцеляриста. 1913 року сім’я переїхала до Полтави, де Григорій закінчив спершу гімназію імені Сковороди (1920 р.), а потім вступив на фізико-математичний факультет місцевого Інституту народної освіти. 1925 року вступив до аспірантури Харківського інституту ім. Т. Г. Шевченка.