Події у музеї
Продовжуючи розповідь про цікаві будинки, розташовані в районі центрального ринку, зупинимося на «Будинку з аптекою» по вул. Європейській, 28 Досліджуваний об’єкт розташований в історичному середмісті Полтави, на розі вулиць Європейської (кол. Кобеляцької) та Шевченка (кол. Ново-Полтавської).
Вулиця Кобеляцька виникла у процесі виконання плану регулярної забудови міста після 1805 р. До цього тут проходила дорога, що вела у напрямку м. Кобеляки та м. Кременчук. Вона носила назву Єгор’євська і вела від фортеці через територію сучасної обласної лікарні. Пізніше вулиця стала називатись Кобеляцькою.
10 липня 2023 року науковиця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського - Катерина Штепа на тематичному заході "Український народний костюм. Традиції Полтавщини" з експрес-виставкою до нього допомогла внутрішньо переміщеним особам, що нині проживають у Полтаві, ознайомитися з особливостями традиційного строю нашого регіону - народним костюмом, який завжди є чи не найколоритнішою складовою культурної спадщини будь-якої нації.
18 липня Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії, провела етнографічний захід "Дитячий фольклор. Забавлянки". Учасники прослухали розповідь про традиційні дитячі забавлянки та потішки Полтавщини, поділилися власними найулюбленішими варіантами. У практичній частині з натуральних матеріалів, мушель, створювали декоративні композиції. Захід проведений у рамках спільного проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки". Світлини Влади Герцунь.
Детальніше:Eтнографічний захід "Дитячий фольклор. Забавлянки"
День родини встановлений Указом Президента України № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят» від 30 грудня 2011 року.
Відзначається щорічно 8 липня з метою зміцнення родинних стосунків і виховання дітей у родинному колі. Жодна нація не зуміла обійтися без такого соціального інституту як родина, що грає визначну роль у забезпеченні прогресивного розвитку суспільства. Родина – це осередок культурних традицій, спадкоємності поколінь, джерело добробуту та благополуччя. У родині людина набирається сил і натхнення, вчиться досягати своєї мети, здобувати перемоги.
Сьогодні, в День працівників природно-заповідної справи, у дворику Полтавського краєзнавчого музеї імені Василя Кричевського відбулося нагородження лауреатів обласного конкурсу дитячих малюнків «Живопис природи Полтавщини». З вітальним словом виступали та провели церемонію нагородження заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Олексій Бруслик та директор Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації Сергій Олейніков.
Дякуємо військовим за можливість жити та працювати💙💛
У день літнього сонцевороту українці здавна шанували божества стихій вогню та води – осяйного Купала та головну русалку, Марену. Відтак, веселі розваги біля водойм та багаття, що супроводжують свято донині, є древнім обрядом очищення за допомогою води та вогню. Християнізація Русі не змогла викорінити ці споконвічні ритуали. Навпаки – церква трансформувала їх у специфічні обрядові дійства на честь празника вшановування Різдва Іоанна Предтечі. Так утворилося неймовірно колоритне й містичне свято двох діб, що вміщують у собі найкоротшу ніч року. Проте, через недоліки юліанської календарної системи, Івана-Купала чимдалі дужче віддалялося від власне сонцестояння. Так у наш час святкують його у ніч із 6 на 7 липня за світським календарем.
Шановні полтавці та гості міста!
З нагоди Дня працівника природно-заповідної справи запрошуємо взяти участь у засіданні круглого столу «Парасоцький ліс: унікальний, заповіданий, збережений», присвяченому 100-річчю надання урочищу заповідного статусу.
Детальніше:Круглий стіл «Парасоцький ліс: унікальний, заповіданий, збережений»
Чимало народних традицій відзначення православного свята Різдва Іоана Предтечі були широко розповсюдженими на Полтавщині ще у минулому столітті. Деякі з них, водіння "Маринки" та обрядові хороводи, відтворили співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Катерина Штепа та Олена Штитьова, на етнографічному заході "Купало-Купалочку, подаруй нам віночка". Проводили його 3 липня у музейному дворику та 5 липня у бібліотеці філії 10, з метою реабілітації та адаптації внутрішньо переміщених осіб.
5 липня в Україні відзначається День звільнення міст Слов’янська і Краматорська від проросійських терористів у 2014 році. Ця дата вперше була внесена у список пам’ятних подій у 2016 році. Від тоді щорічно у цей день українці згадують як 5 липня 2016 бойовики сепаратистського угрупування ДНР разом із російськими терористами були витіснені зі Слов’янська та Краматорська силами українських військових. А над містами знову підняли прапор України.
Влітку 2014 року точилися запеклі бої за населені пункти, з яких можна контролювати більшість доріг в радіусі кількох кілометрів. Саме у Слов’янську та Краматорську Донецької області українські військові й нацгвардійці чи не вперше зіткнулися з ворожими диверсійними групами. Втім проросійські бойовики не змогли довго втримати міста.
Детальніше:День визволення Слов’янська і Краматорська від російських терористів
Свято Івана Купала щорічно відзначається 6 липня в багатьох містах і селах України. В цей день молодь збирається біля водойм. Дівчата плетуть вінки з польових квітів і пускають їх на воду, щоб дізнатись про свою долю, водять хороводи навколо купальського дерева. Пізно увечері молоді пари стрибають через купальський вогонь, спалюють або затоплюють купальське деревце. Нині купальський обряд існує у формі інсценізованого театрального дійства. Святкування стало мистецьким явищем з використанням народних традицій, повір’їв і легенд.
Тривають літні канікули, а отже продовжуються цікаві розваги у дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. 4 липня науковиця закладу, Катерина Штепа, провела інтерактивний етнографічний захід "Національні символи в оздобленні Будинку Полтавського губернського земства" для маленьких вихованців Центру розвитку дорослих та дітей "Джерело".
Детальніше:"Національні символи в оздобленні Будинку Полтавського губернського земства