Події у музеї
"Ой кувала зозуленька, Як цвіла калина, Що найкраща писаночка - Наша Україна". 12 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувач науково-дослідного експозиційного відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічні інтерактивні заходи "Полтавська писанка" для учнів 3-го класу школи 9 та учнів 6-го класу Наукового ліцею 3. Учасники прослухали розповідь про різновиди великодніх яєць, символіку кольорів, традиції святкування Великодня на Полтавщині, знання закріплювали через завдання: "Писанкова година", "Знайди колір", "Що це?", відеозавдання. А також виготовили один з видів великодніх яєць - крапанку на шкаралупі курячого яйця за допомогою цвяшка, воску і фарби. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
Детальніше:Етнографічні інтерактивні заходи "Полтавська писанка" для учнів полтавських шкіл
Народні традиції відзначення двох великих релігійних свят - Вербної Неділі та Великодня, надзвичайно яскраві та колоритні. Вони й досі частково збереглися в усіх куточках нашої держави. Тож 11 квітня наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського - Катерина Штепа та завідувач сектору соціокультурної діяльності Центральної бібліотеки ПМТГ - Олексій Орел провели у бібліотеці-філії № 5 для внутрішньо переміщених осіб етнографічний інтерактивний захід "Від верби до пасочки".
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід "Від верби до пасочки".
В День працівників ракетно-космічної галузі України та Міжнародний день авіації і космонавтики ми згадуємо видатних полтавців, які своїми винаходами, теоретичними розробками, прискорили освоєння повітряного простору.
Парашутні системи різних модифікацій масово використовуються в аерокосмічній індустрії багатьох країн світ. Творцем першого авіаційного ранцевого парашута є Гліб Євгенович Котельников. Його генеологічні корені – полтавські. В Полтаві працював його дід, народився батько. З Полтавою пов’язаний і період формування особистості винахідника під час навчання у 1-й чоловічій гімназії.
Детальніше:День працівників ракетно-космічної галузі України.
«Всеукраїнська писанка Проміниться життям. Великдень славить Перед цілим світом. Співзвучне до весни серцебиття – В ній оживають трави, птахи, квіти». 11 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувач етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний захід «Полтавська писанка» для студентів та викладачів Полтавського державного аграрного університету. Після прослуханої розповіді з фоторядом про виникнення писанок, символіку орнаменту, кольору, технологію виконання, сучасні види великодніх яєць, пошанування писанки у світі, звичаї й обряди, пов’язані зі святкуванням Великодня на Полтавщині, учасники виготовили писанку.
11 квітня 2023 р. на фасаді Полтавської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 20 імені Бориса Серги Полтавської міської ради відкрито меморіальну дошку на честь Грицаєнка Віталія Миколайовича, позивний «Гоголь» (03.08.1990-19.03.2022), Героя України.
У цій школі він навчався в 1997-2008 роках. Капітан, заступник командира окремого загону спеціального призначення Національної Гвардії України «Азов», добровольцем став до лав підрозділу з початку тоді ще неоголошеної російсько-української війни.
11 квітня 2023 року Марія Пісцова, завідувач етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний інтерактивний захід "Полтавська писанка". Учасники заходу, учні 1-го класу школи 6, слухали розповідь про різновиди великодніх яєць, традиції святкування Великодня на Полтавщині та виготовляли зернівку за допомогою викладання насіння різних культур, яке є символом добробуту, родючості, чистоти, на дерев’яні форми яєць. Цікаві орнаменти вдалося створити, використовуючи половинки гороху, насіння льону, кунжуту. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми "Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим".
Детальніше:Етнографічний інтерактивний захід "Полтавська писанка"
11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Це – пам’ятна дата, що відзначається громадськими організаціями та окремими органами влади в Україні в пам'ять про 11 квітня 1945 р., коли в’язні найбільшого концтабору Бухенвальд почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. До моменту, коли в Бухенвальд увійшли американські війська він уже знаходився під контролем повсталих. Показання в’язнів Бухенвальда, що вижили, а також сліди, які не встигли замести фашисти, стали одним із основ звинувачення міжнародного Нюрнбергського трибуналу. Бухенвальд був лише одним з численних таборів, де містилося понад 20 мільйонів осіб із 30 країн світу, 12 мільйонів з них не дожили до звільнення. Дослідники вважають, що на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів.
Детальніше:Забуттю не підлягає…». Хорольська яма. концентраційний табір на Полтавщині
11 квітня 2023 року у приміщенні Полтавського національного педагогічного університету відбувся круглий стіл «Діти наші мусять знати правду не від ворогів наших, а від чесних мужів науки (до 125 річниці з дня народження Патріарха Мстислава)». Його організаторами виступили Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та кафедра історії України ПНПУ. Робота круглого столу проводилася у змішаному форматі, що дозволило його учасникам приєднатися до обговорення в он-лайн режимі. Модераторами виступили докторка історичних наук, завідувачка кафедри історії України ПНПУ імені В. Г. Короленка Людмила Бабенко та завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Наталія Кузьменко.
Цьогоріч на 11 квітня припадає 85 років пам’яті Василя Миколайовича Костева (1880–1938), який більш відомий під псевдонімом Верховинець.
Нелегка доля випала визначному українському композитору, диригенту, хореографу, етнографу, педагогу… Він бажав «брати участь у танцях і водити їх при кожній нагоді аж до глибокої старости», а його безжально перемолола машина сталінського терору.
Василь Верховинець – уродженець Галичини, невтомний збирач та популяризатор української музичної традиції. Завершенням усіх його творчих пошуків, ідей та задумів називають створення у Полтаві у 1930 році жіночого вокально-хореографічного ансамблю «Жінхоранс». Родзинкою та інновацією колективу стала театралізована подача пісень.
З 9 березня по 10 квітня 2023 р. у виставковій залі Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка працювала виставка «Вкарбований у літопис Полтавщини», присвячена 160-річчю з дня народження В. І. Вернадського. На ній були презентовані матеріали з Фонду вченого, створеного в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. За цей час із виставкою ознайомились учні Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 ім. І. П. Котляревського, Полтавського наукового ліцею № 3, студенти Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, Полтавського державного аграрного університету. Гостем виставки став декан Києво-Могилянської Бізнес-школи, кандидат економічних наук Олександр Саврук. На завершення роботи її відвідувачами стали слухачі університету третього віку від Полтавського університету економіки і торгівлі. Люди зрілого віку (60+) з великим інтересом ознайомились із матеріалами виставки про життя, наукову та організаторську діяльність видатного вченого-природознавця в Україні та на Полтавщині. Для відвідувачів виставки співробітниками науково-дослідного експозиційного відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського були проведені змістовні екскурсії.
До великого й теплого кола друзів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського 5 квітня долучився яскравий представник сучасного малярства полтавець Денис Зозуля. У своїх роботах майстер уміло поєднує новаторство із традиціями національного мистецтва, культури народу та його духовності. Свої роздуми і враження він відображає у малюнках за допомогою найрізноманітніших технік, улюбленою з яких став офорт. Образотворча мова Дениса Олександровича дуже різнопланова, їй притаманна асоціативність і метафоричність.
