Події у музеї
Наші діти — наше майбутнє!
Це продовження нас самих і України!
Сьогодні дворик Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського став острівцем дитячої радості, сміху та творчості!
Ми не перестаємо дякувати захисникам і захисницям за можливість жити!
Усе буде Україна💙💛
31 травня у дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся інтерактивний костюмований захід "Народна символіка будинку Полтавського губернського земства". Його провела наукова співробітниця Катерина Штепа, яка розповіла учням 1 Г та 5 М класів гімназії № 17 "Інтелект" про особливості споруди, у якій розміщено музей. Також молодші діти на майстер-класі виготовити брелоки з українськими патріотичними символами.
Детальніше:Народна символіка будинку Полтавського губернського земства
30 і 31 травня співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька та Марина Тригуб знову розповідали про унікальне заняття українців – чумацтво, про його роль, значення та особливості учням Полтавської школи № 29 та Ліцею № 31 на заході «Як чумаки по сіль їздили». А після розповідей діти вирушили в уявну мандрівку битими степовими шляхами, перед цим навантаживши мажі необхідними речами та товарами, навчившись керувати круторогими волами та обравши отамана й кашовара. Незважаючи на «напад» розбійників на валку, все майно і тварини залишились цілими, тож і додому чумаки «повернулися із щастям і казною». Наприкінці заходу кожен учасник виготовив рибку із солоного тіста.
Дякуємо постійним партнерам Музею – Бібліотеці-філії № 10 Полтавської міської територіальної громади та Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П. Котляревського!
Ботанічне літо в Полтаві розпочалося з цвітіння робінії звичайної (білої акації). За багаторічними спостереженнями дерево вкривається запашними білими китицями наприкінці травня. До квіткового шоу кінця весни – початку літа долучаються і рослини дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського: сортові іриси, трав’янисті півонії, садовий жасмин, кольквіція чарівна та сортові вейгели.
День захисту дітей – міжнародне свято, яке відзначається 1 червня, воно було створене з метою нагадати нам, що діти - це самостійні особистості зі своїми страхами і проблемами. Всі діти потребують підтримки та захисту.
Діти – маленькі частинки великого щастя, ім’я якому – Життя! Діти – це диво, яке наповнює життя кожного дорослого щирою радістю і теплом. Діти так потребують любові, турботи і батьківської ласки. Так хочеться, щоб кожне дитяче серце не було обділене цим маленьким щастям.
В 2016 р., в котловані, на місці будівництва житлового будинку по вул. Стрітенській, 22 у м. Полтаві під час проведення наглядових робіт та дослідження Полтавською експедицією Центру охорони та дослідження пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації Державного підприємства Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України був знайдений цікавий артефакт – глек, який датується серединою – третьою чвертю XVIII ст. Посудина полив’яна, світло-рожевого кольору, з циліндричною, дещо розширеною шиєю, опуклобоким тулубом, високим циліндричним денцем із виділеним утором. До шиї та тулуба прикріплена плеската профільована широка ручка, що вгорі має вертикальний короткий виступ, а внизу – декоративний гачок. Розміри, см.: висота посудини – 25,7; діаметри: горловини – 9,6; тулуба – 17,2; денця по утору – 9,2; висота ручки – 15,7; ширина ручки – 2,5; товщина – 0,7 – 0,9.
«Квітами багата Україна-мати…Мальви біля хати Будуть вас вітати. Диво-цвіт – то сонях, Сонце у долонях…»
27 травня Марія Пісцова, завідувачка відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела практичне заняття «Бісероплетіння. Техніки». Сьогодні учасниці створювали квіткові прикраси – сережки технікою цегляного стібка. Захід відбувся у рамках проєкту «Етноінтерактив. Музейні уроки» у бібліотеці-філії 9. Світлини Вікторії Дідик.
Щороку останньої суботи травня в Україні відзначають професійне свято тих, без кого жодна книга не потрапила би до свого читача, без кого книг насправді й не існувало б. Ми, колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, щиро вітаємо вас усіх із цим днем! Попри війну ви продовжуєте утверджувати позиції української книги й усіх тих сенсів і мудростей, що є в нашій літературі й науці. Особливу вдячність цього дня відчуваємо до наших багаторічних партнерів — видавництв "Асмі", "Майдан", "Полтавський літератор" і "Дивосвіт". Щиро радіємо за всі зреалізовані нами разом проєкти й дивимося у майбутнє з оптимізмом — у нас ще надзвичайно багато роботи попереду.
Шановні колективи видавництв, поліграфій, книжкових магазинів і всі, хто допомагає українській книзі жити, — зі святом вас!
Порцеляна є одним із найвизначніших досягнень Китаю та безцінним скарбом світової матеріальної культури. Саме у цій країні було віднайдено секрет виготовлення тонкої кістяної порцеляни, що наче світилася з середини, коли хоч один промінчик торкався її поверхні. Тривалий час такі вироби були величезною цінністю на європейському ринку, адже потрапляли вони туди вкрай рідко, завезені арабськими та португальськими купцями окремими невеликими партіями. Незважаючи на те, що у XVIII ст. таємниця виготовлення порцеляни була розкрита, за якістю європейські зразки ще довго не могли конкурувати з китайськими, і популярність їх не зменшувалась. Саме тому європейці звертались до китайських майстрів, аби ті створювали вироби із якісного матеріалу у вже дещо видозміненому стилі.
Продовжуючи рубрику про об’єкти архітектурної спадщини м. Полтави, надаємо інформацію про будинок, що розташований в історичній частині міста Полтави, по вулиці Шевченка, 29 (до 1908 р. вул. Ново-Полтавська). Будинок побудований у другій половині ХІХ ст., в стилі провінціального ампіру, архітектор невідомий. Г- подібний у плані. Двоповерховий, на підвалі другий ярус, збудований із цегли, оштукатурений. Композиція фасадів – осьова. Пластичне рішення стримане. Фасад розділяється по вертикалі фільончастими пілястрами на рівні 2-го поверху.
23 травня 2023 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, провела інтерактивний захід «Народна графіка на полотні». Учасники, учні 2 класу школи 6, прослухали розповідь про фондову збірку вибійчаних тканин Музею, переглянули тематичні фото- та відеоматеріали. В ігровому блоці поєднували фрагменти орнаментів з відповідними композиціями, розшифровували назви предметів одягу, які прикрашали вибійкою. У практичній частині декорували закладки за допомогою адаптованих штампів та акрилової фарби. Захід відбувся у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Детальніше:Інтерактивний захід «Народна графіка на полотні».