Події у музеї
28 жовтня кожного року в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день анімації (International Animation Day). Засноване це чудове свято у 2002 році Міжнародною асоціацією анімаційного кіно і приурочене воно до першої публічної демонстрації рухомих зображень на екрані французом Емілем Рейно 28 жовтня 1892 року. Сьогодні цю подію вважають народженням прообразу сучасних мультфільмів, тому саме ця дата є початком епохи анімаційного кіно.
Про поета Василя Капніста (1758 – 1823 рр., див. світлину 1), чергова річниця смерті якого припадає на 28 жовтня (за старим стилем), існує безліч суперечливих суджень. Михайло Драгоманов та його «Листи на Наддніпрянську Україну» (1893 р.) закріпили за Капністом славу ліберала та демократа. Головним аргументом Драгоманова звісно ж була знаменита «Ода на рабство», що її Олександр Оглоблин датував початком 1780-х рр.
Детальніше:«Васька Пугачов» (до 200-річчя з дня смерті Василя Капніста)
28 жовтня 2023 року співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського взяли участь у святі національного костюму «Файні традиції». Дякуємо за запрошенням організаторам культурного заходу та Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації за сприяння та підтримку!
Пишаймося тим, що ми українці💙
Обставини життя Котляревського та його творчість були слабко досліджені протягом ХІХ ст. Навіть Михайло Грушевський в статті «Слобода Полтава в 1630 р.» (1895 р.) назвав автора «Енеїди» «полтавським дяконенком», тобто сином диякона. Зараз загальновідомо, що дияконом був не батько, а дід Івана Котляревського. Не в останню чергу ця ситуація обумовлена тим, що письмові джерела, які стосуються Івана Петровича Котляревського, осіли в родинних збірках різних адресатів, а потім розпорошилися по державних архівах. Люди ж, які особисто знали поета й могли надати інформацію про деталі його біографії, встигли відійти у вічність. Утім, навіть за таких несприятливих умов є змога дослідити ситуацію зі спадщиною класика.
Детальніше:Тестамент Івана Котляревського (до 185-річчя від дня смерті)
25 жовтня 2023 року в затишній залі Полтавського державного аграрного університету відбувся IV обласний конкурс екологічної інфографіки для учнів 5-11 класів "Збережемо біорізноманіття рідного краю" імені Олени Байрак, організований комунальним закладом Полтавської обласної ради «Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді». Як член журі участь у заході взяла завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу природи Музею Олена Шиян.
Детальніше:IV обласний конкурс екологічної інфографіки для учнів
У 2013 р. Полтавською археологічною експедицією Центру охорони та дослідження пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації та Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, були проведені наглядові роботи на ділянці городища роменської культури і посаду літописної Лтави на Івановій горі, у південно – східній центрального історичного ареалу м. Полтави, де залягають культурні нашарування скіфської епохи, роменського, давньоруського і післямонгольського часу та фінальної доби пізнього українського середньовіччя.
Дмитренко Михайло (1908-1997), уродженець м. Лохвиця Полтавської губернії — живописець-монументаліст, графік, історик мистецтва.
Середню освіту здобув у Лохвицькому реальному училищі, розвинув свій талант у Київській художньо-індустріальній школі і Київському художньому інституті у Федора Кричевського (був його асистентом, доцентом кафедри рисунка архітектурного факультету).
Детальніше:Михайло Дмитренко – новітній Мікеланджело з Полтавщини (до 115-річчя від дня народження)
Днями науковиці Музею Наталія Кузьменко і Олена Штитьова взяли участь у Х Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Навколишнє середовище і здоров’я людини». Організатором заходу виступив Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» за співучасті Сумського національного аграрного університету, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи тощо.
Пізніше у 2000-х роках хрест замінено на стелу з полірованого граніту з фотопортретним зображенням та написом: «Заслужена артистка України Капніст Марія Ростиславівна 22.03.1914 – 25.10.1993. Живий Бог — Жива Душа Твоя» (рос.). Також на могилі покладено гранітну пливу з пам’ятним написом: «Кожна миттєвість прожитого життя неповторна, безцінна. І хоч життя принесло мені немало нелегких випробувань. Не шкодувати про свою долю, давати силу іншим, це найвища радість у житті. Пам’ятайте, що найкраща справа на землі — творити добро. Марія Капніст» (рос.).
Осінні канікули — це час для відпочинку, розваг і подорожей. А якщо ці мандрівки в минуле з великою кількістю несподіваних пригод? Приміром, під час поїздки чумаків по сіль чи рибу, що були неабияким випробуванням у XVI–ХVIII ст. На нашому музейному інтерактивному заході «Як чумаки по сіль їздили», таке можливо.
Детальніше:Музейний інтерактивний захід «Як чумаки по сіль їздили»
Учора, 24 жовтня, у стінах Полтавської обласної універсальної бібліотеки імені І. П. Котляревського відкрилася виставка «НАКАЗАНО НЕ ЗНАТИ: УКРАЇНСЬКІ АРХЕОЛОГИ В ЛЕЩАТАХ ТОТАЛІТАРИЗМУ», що присвячена археологам, які попри утиски з боку тоталітарних держав, до складу яких входили українські землі, проводили археологічні дослідження та робили важливі наукові відкриття. Репресії проявлялися в забороні займатися професійною діяльністю, переслідуваннях за політичними мотивами, забороні друкувати наукові праці, вилученні з бібліотек вже опублікованих робіт, ув’язненні, ізоляції у таборах та навіть у фізичному знищенні.
Детальніше:НАКАЗАНО НЕ ЗНАТИ: УКРАЇНСЬКІ АРХЕОЛОГИ В ЛЕЩАТАХ ТОТАЛІТАРИЗМУ