Події у музеї

Потреба вимірювати час виникла у людей давно. Вже у найдавніших цивілізаціях використовували сонячні, водяні та пісочні годинники. Сучасний поділ доби на 24 години походить із Давнього Єгипту, а «секунди» і «хвилини» як категорії часу з’явилися ще у Вавилоні. Перші ж механічні годинники сконструйовані у Західній Європі в ХІІ-ХІІІ ст. Це були баштові годинники, які кілька століть міцно утримували монополію у вимірюванні часу. Дещо пізніше виникає клас «інтер’єрних годинників», до яких традиційно відносять підлогові, консольні, настінні й камінні.

У ці листопадові дні, коли відзначають 90-ті роковини Голодомору 1932-1933-го років, хотілося поділитися спогадами про свою родину — Клочко Василя Харитоновича (1903-1977) і Клочко (у дівоцтві Маляр) Ялисовету Леонтіївну (1900-1996) — моїх дідуся і бабусю. Бабуся вийшла заміж і оселилася на хуторі Клочки, що розташований за селом Кованьківкою, під лісом. ЇЇ мама Одарка казала: «Виходь, дочко, за Василя, у нього десять десятин землі». Хата була великою і світлою, на вікнах і в оборі було багато квітів. Поряд — річка Свинківка, в якій водилося багато риби. Навіть маленькі діти вміли ставити і трусити ятіри («ятєрі», як казала бабуся). Навколо хутора розкинулися луки з високими травами і польовими квітами. Влітку й навесні часто відкривалися вікна в хаті і вона наповнювалася невимовними пахощами. Чомусь мені цей хутір, якого я ніколи не бачила, нагадує поетичний Романів хутір із роману Олеся Гончара «Твоя зоря».

23 11 25 klochko01

Крім державного пошанування пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років існує і традиція пошанування родинна.

Під час експедицій по збору інформації для підготовки матеріалів до видання «Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область» до колишніх Шишацького, Глобинського та Лохвицького районів наукові співробітники науково-дослідного відділу пам’яткознавства Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського виявили пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років, встановлені родичами трагічно загиблих.

 23 11 25 golod01

 

Будівля Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, відома також як Будинок Полтавського губернського земства, безсумнівно є архітектурною перлиною нашого міста. А перлиною самої будівлі є її центральна зала, у минулому — зала земських зібрань, тепер — зала урочистостей. Спланований Василем Кричевським інтер’єр цього приміщення оздоблений орнаментальними розписами і живописними полотнами видатних українських художників Сергія Васильківського й Миколи Самокиша.

23 11 24 dokument

У 2013 р. Полтавською археологічною експедицією Державного підприємства Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України (керівник — к.і.н. Пуголовок Ю. О.), були проведені наглядові роботи по спорудженню комунікацій під час реконструкції ресторану «Іванова гора». В цьому повідомленні висвітлюємо знахідки з однієї з траншей, де був виявлений унікальний об’єкт ранньоскіфського часу — жертовник (VII–VI ст. до н.е.). Це, вірогідно, найраніший на території Поворскля та перший на території Полтавського поселення комплекс. Серед матеріалів розкопок були фрагменти ліпного посуду скіфського часу, що належать неповним розвалам горщиків прикрашених по зрізу пальцевими защипами, наскрізними проколами та наліпними валиками під вінцями.

23 11 23 arheo01

22 листопада у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулася зустріч колективу музею та студентів Полтавського коледжу управління і права із Сергієм Бульбахою — учасником Революції Гідності, ветераном АТО та російсько-української війни, депутатом Полтавської обласної ради. Нині Сергій Володимирович працює заступником директора з виховної роботи в Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

23 11 22 bulbaha01

Продовжуючи мову про рід Капністів (див. мал. 1), варто згадати, що у Василя Васильовича (матеріал від 28 жовтня 2023 р.) було троє рідних старших братів: Микола, Андрій, Петро. З останнім Василь Васильович мав особливо близький звʼязок. Ця обставина пізніше й дала змогу за потреби приписувати вчинки братів одне одному.

 

23 11 22 kapnist

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
До Дня Гідності та Свободи у Полтавській обласній філармонії, за сприяння Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку «Героїзм і велич Майдану». Метою виставки та відзначенням пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

23 11 21 maydan01

20 листопада науковиці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ірина Власенко та Марія Пісцова провели бесіду «В. Г. Кричевський — творець нового архітектурного стилю» для студентів та вільних слухачів. Фоторядом підсилилась розповідь про біографію митця — архітектора, живописця, графіка-новатора, першого художника українського кіно, сценографа, мистецтвознавця і педагога. Окрема увага приділена створенню Полтавського Земського будинку як зразку українського модерну, етапам будівництва та особливостям оздоблення. Захід відбувся у бібліотеці-філії № 5 у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».

23 11 20 krychevskiy01

День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада згідно з указом президента України No872/2014 від 13.11.2014 року.

Цей день установлено "з метою збереження та донесення до сучасного та майбутнього поколінь інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, утвердження ідеалів свободи й демократії, а також віддання шани патріотизму та мужності громадян, які восени 2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору".

23 11 21 gidnist01

21 листопада вшановуємо пам’ять Героїв, які загинули на столичному Майдані під час Революції Гідності. Серед них і наші земляки: Ігор Сердюк, Андрій Черненко, Євген Случак, Петро Гаджа та Іван Пантелєєв (рок-музикант з Краматорська, який записався на Майдані у Києві як житель Кременчука). Полягли вони під час кривавих протистоянь, хтось від кулі снайпера, а хтось від пострілу в обличчя впритул…

23 11 21 memory01