Події

Кожного разу ми шукаємо нові формати, які зацікавлять якомога більше людей та покличуть їх до музеїв.
І в цьому році, напередодні Міжнародного дня музеїв, команда Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського започатковує челлендж #відкриваймузейнуУкраїну.
Щоб показати всю красу культурних надбань, ми розповімо про свою установу та запросимо колег долучитися до ініціативи.
Будемо раді побачити й нові обличчя, й наших давніх друзів!
Великі зміни починаються з маленьких кроків!

Відео-презентація присвячена видатним олімпійським чемпіонам, які прославляли Полтавщину, Україну та СРСР на найвищих спортивних п’єдесталах у другій половині ХХ ст. У сюжеті використані матеріали Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

З кожним днем дендропарк Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського стає все гарніший, бо все нові й нові рослини приєднуються до хороводу цвітіння. Клумби зараз прикрашають багаторічні квіти: пізні сорти тюльпанів і нарцисів, гадюча цибулька, примули, гусимець альпійський.

21 05 13 dendropark01

Фондова збірка Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського нещодавно збагатилася новим цікавим експонатом – авторським сценічним вінком самобутньої майстрині Тетяни Миколаївни Левін.

Народилася ця невгамовна у прагненні прекрасного жінка 29 травня 1936 року в с. Бірки Зіньківського р-ну Полтавської обл. Дівчинка з простої селянської родини змалечку прагнула до творчої самореалізації. Перш за все, вона захопилася співом. Навіть зараз, на дев’ятім десятку свого життя, Тетяна Миколаївна виконує традиційні весільні пісні молодим дзвінким голосом!

Ще одним палким її захопленням стало виготовлення вінків. Навчилася цій премудрості ще в юності у сусідки.

21 05 11 nadhodjenya01

Є події, пам'ять про які передається з покоління у покоління. Люди ділять час на «до» і «після». Саме так розділила війна долі тих, хто 22 червня 1941 р. слухав по радіо страшну звістку про напад нацистської Німеччини на нашу країну. «До» залишилося мирне життя і звичні сімейні клопоти. «Після» на кожного чекали суворі випробування, з яких далеко не всім судилося вийти живими та неушкодженими.

Цими днями минає чергова (сімдесят шоста) річниця від часу Перемоги над нацизмом. За традицією на Полтавському тепловозоремонтному заводі у ці травневі дні щоразу вшановували ветеранів Другої світової, розповідали про кожного з них чи то у багатотиражці, чи по заводському радіомовленню. І якось залишили поза увагою людину по-справжньому героїчну, з незвичайним минулим, яка вже кілька десятиліть як відійшла у вічність. Проте вважаємо справедливим згадати його нині.

21 05 09 na 4 frontah01

7–9 травня 1945 р. усі країни світу облетіла довгоочікувана радісна звістка. 7 травня у м. Реймс (Франція) вище німецьке військове командування підписало Попередній протокол про капітуляцію нацистської Німеччини, в якому зобов’язалося віддати наказ армії і флоту припинити бойові дії 8 травня з 23:01 за центральноєвропейським часом. Цим документом регламентувалося закінчення в Європі Другої світової війни, найкривавішої війни в історії людства.
Антигітлерівська коаліція прийняла Протокол про капітуляцію 8 травня о 23:01 за берлінським часом, – у той час у Москві вже було 00:01 9 травня. Відтак, у числі перших європейських столиць, де ще 7 травня 1945 р. вітали закінчення Другої світової війни в Європі, були Париж і Лондон. Уже 8 травня багатолюдні урочистості з нагоди капітуляції нацистської Німеччини відбулися в багатьох містах Європи та США. 9 травня День Перемоги офіційно святкували мешканці міст і сіл України, яка тоді перебувала у складі СРСР. Дорогою ціною дісталася та перемога: загальні людські втрати народу України у цій війні склали близько 9 млн осіб. Але для живих навіть горе втрат не могло затьмарити радість миру.

21 05 09 fotovystavka01

7 травня 2021 р. у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського до Дня памʼяті та примирення та з нагоди 76-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні 1939-1945 рр., відбудулася зустріч з Олегом Скирдою, завідувачем сектору пам’яткознавчих досліджень Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, лауреатом літературно-мистецької премії ім. Володимира Малика, члена Національної Спілки краєзнавців України, автором науково-популярного видання «У вересні 41-го. Київське оточення. Спогади, свідчення, документи».

Пропонована книга є результатом комплексного, цілісного, і всебічного дослідження із залученням широкого кола архівних джерел, наукової літератури, свідчень учасників подій.

До неї увійшли спогади, свідчення, документи про бої та вихід з оточення на Полтавщині військ Південно-Західного фронту у вересні 1941 р. та прізвища воїнів, які загинули чи зникли безвісти у вересні − жовтні 1941 року на території, де відбувалися ці трагічні події. Книга розрахована на тих, хто цікавиться періодом Другої світової війни, поціновувачів мілітарної, історії а також на широке коло читачів.

21 05 07 kniga u veresni01

За часів Київської Русі територія Полтавщини входила до складу Переяславської землі, яка пізніше стала князівством. Вона була заселена племенами сіверян і полянами. Під час правління Великого князя Володимира Святославовича (980 – 1015) почалося будівництво низки фортець, серед них і Полтавської, які склали Посульську оборонну лінію. У давньоруських літописах ХІ – ХІІ ст. уже згадуються Хорол, Лубни, Горошин, Пирятин, Лохвиця та інші укріплені міста. Від території Полтавщини на південь і захід кочували племена хозарів, печенігів, половців. 780 років тому в історії України і Полтавщини відбулися трагічні події – монголо-татарська навала, яка призупинила розвиток краю.

Ця сторінка нашої минувшини знайшла своє відображення в літературних творах українських письменників різних часів. Серед них чільне місце займає постать Володимира Кириловича Малика. Автор пригодницьких та історичних романів народився 21 лютого 1921 р. у селі Новосілки Макаріївського району, що на Київщині. З 1953 р. жив і творив у тисячолітніх Лубнах. З Полтавщиною були пов’язані найплідніші роки творчості Володимира Малика, спочатку вчительської, згодом письменницької. Лубенці називали Володимира Кириловича своїм земляком, бо, напевно, ніхто так старанно і ретельно не вивчав історичне минуле Посульського краю. Ще в давніх літописах про нього говорилося, як про одну з оборонних ліній давньоруської держави. Тут дружини князів Київських громили половців, вели бої з монголо-татарськими полчищами.

21 05 07 malyk01

Афіша заходів до Дня пам'яті і примирення від Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

21 05 08 agisha01

Відеоролик присвячений заслуженому тренеру України, заслуженому працівнику фізичної культури і спорту України Сергію Олексійовичу Калайді (1965 – 2017). Як директор Полтавської обласної дитячо-юнацької реабілітаційно-спортивної школи інвалідів (у 1999 – 2017 роках) він зробив великий внесок у розвиток спортивного руху для людей з інвалідністю.