Події

6 червня 2020 року журналістська спільнота України відзначає своє професійне свято. Напередодні – 4 червня – у виставковій залі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського працівників полтавських ЗМІ привітав голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов. Він відзначив особливий внесок журналістів у зміцнення демократичних основ українського суспільства, виступив за правову підтримку журналістської діяльності з боку влади і громадськості. До привітань також приєдналися: заступник голови Полтавської обласної ради Анатолій Ханко, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації Вікторія Пилипенко, керівники обласних та міських мас-медіа.

20 06 04 jurnalist01

1. Як називають поширене на Полтавщині традиційне українське житло (хата) зроблене з глини, очерету або хмизу, обмазане глиною і побілене вапном?

2. Пригадайте назву покрівлі з очерету чи житньої соломи.

3. Як називається найбільш поширений у традиційному народному житлі вид підлоги з утрамбованої глини?

4. Як часто, за звичаями Полтавщини, господиня мусила змазувати глиною підлогу, аби вона вважалася чистою?

5. Як називають невипалену цеглу із суміші соломи й глини, один з традиційних будівельних матеріалів Полтавщини?

20 06 04 jytlo01

На сьогодні серед музейних зібрань України збереглося дуже мало предметів, котрі можна безпосередньо пов’язати з гетьманом Іваном Мазепою та людьми, які оточували його. Одним із таких експонатів є дзвін, що прикрашає 10-ту залу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Він невеликий, висотою 69 см, а діаметром – 67 см. Виготовлений із мідного сплаву, у верхній частині розміщено напис: «Месяца оттоврия дня 8 року 1704», обрамлений стилізованим рослинним орнаментом. Нижче напис: «Отменил сей звон раб Божий Федор Иванов за отпущение грехов своих до села Жуков до храму Покрові Пресвятія Богородиці» (обидва тексти подано за сучасним правописом) та стилізовані розетки. З одного боку – рельєфне зображення Богоматері, з іншого, під згаданим написом, – герб полтавського полковника Федора Івановича Жученка.

20 06 06 dzvin01

Проєкт «Капелани. Духовний щит України». Отець Григорій Ганзій був капеланом 92-ї окремої механізованої бригади. Як священник ПЦУ (УАПЦ) на Сході України вже майже шість років. Для наших захисників він і психолог, і товариш по службі, і людина, яка завжди може допомогти не тільки словом, а й ділом.
На думку отця Григорія, армія – це міцний щит, який оберігає державний суверенітет та територіальну цілісність країни.

Проєкт "Капелани. Духовний щит України". Пропонуємо візитівки нових учасників та відеозвернення військового священника о. Григорія Ганзія.

20 06 02 kapelany01

20 06 02 kapelany01

20 06 02 kapelany01

У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головну січову церкву завжди іменували на честь Покрови. Її ікона знаходилась в кожному козацькому курені. Зображували Покрову й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана.

Особливе пошанування Покрови Богородиці збереглося, коли козацтво створило свою державу – Гетьманщину. Тоді виникає й новий тип ікони - "Козацька Покрова". На ній під покровом-омофором Богородиці іконописці розміщують українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків. Донині в українських музеях ікон типу "Козацька Покрова" вціліло лише трохи більше десятка.

20 06 02 ikona

2 червня виповнюється 101 рік від дня народження відомого українського коміка, гумориста, народного артиста УРСР Юрія Трохимовича Тимошенка (сценічний псевдонім – Тарапунька).

Народився Ю. Тимошенко в 1919 р. у с. Каленики, тепер Решетилівського району Полтавської області. Згодом сім’я Тимошенків переїхала до м. Полтави, де майбутній артист закінчив школу № 3.

20 06 02 tarapunka01

У рамках проєкту «Капелани. Духовний щит України» та до Дня захисту дітей ми створили відеоролик «Посвята капеланам», де діти музейників та їхніх друзів виконують однойменний вірш, написаний військовим священником Димитрієм Присяжним, настоятелем Свято-Покровської парафії ПЦУ м. Боярка 26 грудня 2018 року. Маленькі патріоти віршованими рядками дякують душпастирям за підтримку внутрішнього духовного добробуту українських воїнів.

;

Проєкт «Капелани. Духовний щит України». Уже чимало часу триває неоголошена війна на Сході нашої країни. Багато відважних воїнів віддали своє життя, обороняючи цілісність та незалежність Батьківщини. Але ще більш вперто відстоюють суверенітет нашої держави ті захисники, кому вдалось вижити завдяки молитвам близьких та друзів, завдяки матеріальній та моральній підтримці небайдужих людей, волонтерів. Підтримують воїнів капелани, розділяючи з ними будні і свята. Та найбільше зігрівають серця наших бійців у зоні проведення бойових дій – діти, які дарують їм власноруч виготовлені українські сувеніри, обереги, пишуть листи, вірші, малюють малюнки. Щоб підняти бойовий дух військовим діти від щирого серця малюють мирне небо, сонце і щасливе майбутнє у квітучій Україні, пишуть зворушливі побажання перемоги та швидшого повернення до своїх рідних. Сьогодні пропонуємо для перегляду онлайн альбом дитячих малюнків, зібраних та переданих для майбутньої виставки військовим священником о. Григорієм Ганзієм. Відеоролик починається фрагментом програми патріотичного виховання юнацтва та молоді «Український патріот», розробленої та реалізованої о. Григорієм.

У житті дитини від колиски до юності вагоме місце займають ігри, розваги та іграшки. Українська народна іграшка має велику значущість як своєрідний атрибут дитинства, глибинний своєю символікою, простий у застосуванні та необхідний у дитячому віці, що є не тільки витвором мистецтва, окрасою й оберегом оселі, святковим подарунком, а й, безперечно, виступає об’єктом гри, виховання і розвитку дитини. Тематика, образи і зміст іграшок різних народів відображають особливості їхньої праці, побуту. Найбільш поширеною є українська глиняна іграшка – неперевершений витвір народного мистецтва. Вона супроводжує роботу гончарів із прадавніх часів.

Освоєння глини для створення необхідних ужиткових речей та будівельних матеріалів стало важливим етапом культурного розвитку людства. На цьому етапі з'явилися перші неутилітарні пластичні витвори, які стали прообразом майбутньої іграшки. Форми багатьох сучасних забавок залишилися майже незмінними з давніх часів. Змінилися функції − з культових на ігрові. Нині ж вони поступаються місцем художньо-естетичним та функціям раритетної речі.

20 06 01 toys kol10