Події

У процесі підготовки виставки озвучена тема набула розголосу і розширилася до проєкту, який проводить Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського спільно з Українським інститутом національної пам’яті. Зараз він проходить у форматі онлайн представлення учасників майбутньої виставки- капеланів СУВд та капеланів-волонтерів через візитівки, які щотижня поповнюються, та відеоінтерв’ю, які незабаром будуть доступні. Після закінчення карантину проєкт буде реалізований у відкритті виставки та презентації книги «Капелани. На службі Богу і Україні» (укладачки Тетяна Ковтунович і Тетяна Привалко). Про кожну подію анонсуємо додатково.

20 04 28 kapelany01

20 04 28 kapelany01

20 04 28 kapelany01

Днями в Україні вшановували пам‘ять жертв 34-ї річниці з дня трагедії планетарного масштабу- аварії на Чорнобильській АЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року. Це найбільша в історії людства техногенна катастрофа, яка зачепила долю кожного українця. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На ліквідацію наслідків катастрофи були кинуті величезні сили й засоби. 

20 04 28 serduk01

У скарбниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відвідувачі можуть ознайомитися з унікальним набором срібних прикрас — комплектом посагу – весільного убору знатної жінки-сіверянки. Розповідь гідів про комплекс старожитностей обов’язково міститиме інформацію, що ці речі унікальні, і що це — найпізніший за часом схоронення сіверянський скарб, виявлений на Лівобережжі Дніпра. Додамо, що в цьому році появі скарбу в музеї виповнюється своєрідний ювілей — не мало – не багато, а 115 років.

Отже, згадаємо про цю небуденну знахідку, адже вона пов’язана зі встановленням, принаймні, двох нових фактів: щодо історії і часу входження території Поворскля до складу Давньоруської держави та підтвердженням існування у Полтаві слов’яно-руського поселення. А ще вона була наслідком важливої події — спорудження у місті першого водогону, який, як відомо, частиною прокладених комунікацій (а простіше, труб) і досі діє в історичному центрі нашого міста.

20 04 26 skarb01

У відділі природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського в 2019 р., з ініціативи та за сприяння директора музею О.Б. Супруненка, з’явився новий експонат – базальтовий валун. Цей зразок (розмір: 69х47х32 см) було виявлено у 2015 р. на глибині 6 м у кар’єрі для вибирання материкового суглинку поблизу с. Покровська Багачка Хорольського району Полтавської області під час археологічних розкопок, проведених в ході реконструкції автодороги М – 03 Київ – Харків – Довжанський. Археологи вивчали побутові і поховальні пам’ятки доби пізнього бронзового віку басейну середньої та нижньої течій Псла, старожитності богуславсько-білозерської археологічної культури та інше, як зазначено В.А. Ромашко та О.Б. Супруненко у збірнику наукових праць «Старожитності Лівобережного Подніпров’я» (2016).
Родовища базальту в межах України відкриті у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях, на Полтавщині покладів немає, тому присутність валунів в межах розкопок можна пояснити перенесенням їх з інших територій потужними водяними потоками або льодовиками у минулі геологічні епохи.

20 05 12 valun01

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського пишається своєю колекцією живописних робіт Горобця Павла Матвійовича, яка нараховує 28 одиниць. Також у колекції представлені його графічні роботи.

Горобець Павло Матвійович (15 (28) січня 1905 року м. Полтава – 25 жовтня 1974 року м. Полтава) – український живописець, пейзажист, художник-журналіст, член АХЧУ (1926), член Спілки художників СРСР. Був учасником Другої світової війни та директором Полтавського художнього музею (1964-1974).

20 04 28 gorobets01

У кінці квітня в Східній долині Полтавського міського парку вже відквітував тюльпан дібровний. Ця рослина занесена до Червоної книги України.

Наявність тюльпана дібровного на цьому схилі свідчить про те, що колись давно він був укритий листяним лісом, дібровою. Відомо, що ця діброва росла в роки Північної війни, тобто на початку ХVIII століття. Пізніше її, очевидно, вирубали – а тюльпан залишився і зберігся до наших днів через кілька століть!

Цікаво, що в інших куточках парку, наприклад, у Шведському лісі, де, здавалося б, привабливе місце для цієї рослини – тюльпана дібровного не зустрінеш. І думається – а чи не пов’язано це з тим, що частину парку біля центрального входу частіше відвідують полтавці?

20 04 27 miskiy park01

Продовжуючи рубрику «Цікаве про експонат», сьогодні знайомимо вас із ще одним експонатом з фондової колекції музею. Плахта – старовинний український поясний одяг, що складається з чотирикутного шматка тканини, який обгортають навколо талії. Вона замінює спідницю. Подібний, платовий, одяг на території України носили здавна, ще за часів Київської Русі. Найбільш пишно його оздоблювали в часи козацької доби, коли для жіноцтва з верстви козацької старшини плахти гаптували шовком і золотом. Святкова плахта-станок (Тк 5979 ПКМ 66127), виткана з вовни на бавовняній основі, у 1880-ті роки належала родині Івчинків з с. Лютенські Будища Зіньківського повіту. Візерунок її складають червоні, білі, зелені, сині, малинові та фіолетові прямокутники-клітинки, які символізують розоране поле. Різнокольорові цятки по центру клітинок уособлюють зерно, яким засіяли землю. Таким чином, одягаючи плахту, за уявленнями наших предків, жінка оберігає власну здатність до продовження роду.

20 04 27 plahta01

Проводи (також Гробки, Діди, Красна Гірка, Поминальні дні, Поминки, Провідки, Провідна неділя, Могилки, Радуниця) – друга неділя після Великодня, яка в українській традиції є поминальною за померлими родичами. Традиції Радуниці походять з доби язичництва і тісно пов’язані з давнім культом предків. Після введення християнства у Київській Русі язичницькі традиції наклались на христианські, бо духовенство не в змозі було повністю стати на заваді старим традиціям. Водночас, відмічання було зведене до одного дня –другої неділі після Великодня і включало лише поминання померлих родичів. Будь-які інші дії (тризни та веселощі, характерні для давніх часів) жорстко засуджувались.

20 04 provody01