Події

Щорічно в кінці листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів. До цієї пам’ятної дати співробітники музею готують відкриття нової експозиції «Полтавщина у 30-х роках ХХ століття. Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. Політичні репресії». Її основу складають численні документи та фотографії, які розкривають здобутки і втрати, протиріччя розвитку країни в умовах сталінського тоталітарного режиму. Також важливими елементами музейної експозиції є предметні, речові експонати, що допомагають глядачеві краще відчути дух тогочасної епохи. У цьому ряду особливе місце займають макети, діорами, моделі. До вашої уваги пропонується робота науково-дослідного відділу реставрації музею. Умілими руками працівників відділу (завідувач В. Побоков, співробітники В. Пряда, В. Чурсін, Т. Менчинська) відреставровано макет табірного бараку, діораму «Добування торфу на Полтавщині», модель паровоза, що ремонтувався у роки перших п’ятирічок на Полтавському паровозоремонтному заводі. Незабаром зазначені експонати будуть представлені відвідувачам у новій експозиції музею.

20 11 16 ekspoziciya01

16 листопада відповідно до Указу президента України відзначається День працівників радіо, телебачення та зв’язку. У наші часи радіо, телебачення та зв'язок – передусім потужні комунікатори. Ця характерна функція електронних ЗМІ (віднесемо до них й Інтернет) утворює стійке інформативне поле, що вкриває сучасний світ, робить його глобальним. Можливості техніки дозволяють швидко доносити різноманітні повідомлення до широкого загалу слухачів і глядачів й до кожного користувача особисто.

Відтоді зростають вимоги до якості і змісту інформації, її розмаїття, корисності у гуманістичному сенсі. Усе інтегрується в усе – такий закон сучасності. Світ стає щільнішим і вразливішим, а ми в ньому взаємозалежними одне від одного. Тож посилюється значення ще однієї актуальної риси Інтернету, телебачення, радіо і зв’язку – їхня участь у формуванні смислів існування суспільства, відповідальне ставлення до підтримки здорових інтересів, елементи просвітництва.

20 11 16 telebachenya01

Цими днями минає чергова річниця, коли відійшов у вічність відомий новатор музейної справи Полтавщини, України, відомий український графік, оформлювач, член НСХУ, Заслужений художник України Віктор Миколайович Батурін (03.06.1937 – 16.11.1993).

Віктор Миколайович розпочинав свою діяльність як художник-декоратор Полтавського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя та як провідний артист і оформлювач вистав творчого колективу полтавського ТЮГу (у 1960–1963 рр.).

У 1962–1968 рр. В. М. Батурін отримував освіту в Московському поліграфічному інституті на заочному відділенні факультету художньої графіки. Одночасно з навчанням, у 1963–1964 рр., він викладав живопис, малюнок і композицію у Полтавській дитячій художній школі.

20 11 16 baturyn01

15 листопада згадуємо Василя Григоровича Кричевського – українського архітектора, маляра, графіка, педагога. Творча діяльність В. Кричевського припала на період бурхливого розвитку української культури і мистецтва, до чого він мав безпосереднє відношення і вплив. Він досліджував народне мистецтво і будівництво, вивчав етнографію, його надихала мистецька творчість українського народу.
Про життєвий та творчий шлях митця детальніше можна ознайомитися на сайті бібліотеки у розділі «Видатні особистості» за посиланням http://dnabb.org/modules.php?name=Pages&go=page&pid=220
Світлини з видання: Українська академія мистецтва: історія заснування та фундатори. 2015.

20 11 15 krichevskiy01 

Присвячено 155-річчю створення Полтавського сільськогосподарського товариства (1865-1920) та Дню працівників сільського господарства України (15 листопада 2020 р.).
Автор Людмила Чеботарьова

15 листопада своє професійне свято відзначають працівники сільського господарства. Полтавщина – землеробський край. Родючі ґрунти, працьовите населення, багатовіковий досвід господарювання в усі часи допомагав полтавцям годувати себе, а в кращі роки постачати продукти харчування іншим народам. За це – велика шана хліборобам й хлібодарам!

Співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського добре обізнані в сільськогосподарських справах краю. Адже у своїх наукових розвідках простежують тисячолітній шлях богоугодної справи – праці на землі, добре розуміють проблеми сучасного агропромислового комплексу. Відповідні матеріали представленні і в музейній експозиції.

20 11 15 hliborob03

Чотирнадцяте листопада – день святих чудотворців-безсрібників Кузьми й Дем'яна, або, як кажуть у народі, "Кузьми-Дем'яна", коли традиційно закінчуються польові роботи, починаються морози, наближається зима. "Скує Кузьма-Дем’ян – до весни не розкувати", «Коли на дворі льодок, тоді ковалеві медок», – говорить народна мудрість.

За церковними переказами, родом брати-близнюки Кузьма й Дем'ян з Малої Азії. Мали надзвичайний дар – зцілювали рани душевні та тілесні за допомогою молитов. Особливо їх шанували за те, що не брали плати за свою роботу, тому і були прозвані безсрібниками. Це були освічені люди, талановиті лікарі, покровителі аптекарів, фармацевтів, хірургів, зубних лікарів, фізиків, перукарів, ковалів.

20 11 14 demyan00

Культура харчування є невід’ємною частиною багатогранної культури народу, прояв його зв’язку з довкіллям, світоглядними уявленнями різних поколінь. Цю думку розвивають етнографи Марія Пісцова та Наталія Сахно – автори науково-популярних брошур, нещодавно виданих Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського. Йдеться про серію публікацій під загальною назвою «Музейна корчма. Традиції полтавської страви» (вийшли друком у харківському видавництві «Майдан»). Пропонуються автентичні полтавські рецепти борщу, капусняка, юшок та супів.

20 11 13 korchma01

Виповнилося 130 років від дня народження відомого музейника, археолога, хранителя музейних колекцій в Полтаві, Херсоні, Севастополі та Донецьку Олександра Кузьмича Тахтая.

Уродженець історичної Полтавщини майже десятиліття в 20-х рр. ХХ ст. працював у Полтавському краєзнавчому музеї, проводив дослідження в Поворсклі та Пооріллі. Частина його знахідок і музейних надбань наразі є окрасою збірок Музейного Фонду України.

До ювілею ми розмістили в розділі «Видавнича діяльність» на нашому сайті електронну версію книги Василя Граба й Олександра Супруненка «Археолог Олександр Тахтай» (Полтава, 1991), що свого часу була першим виданням на теренах колишнього СРСР про репресованого археолога.

Сьогодні музейники разом із науковцями Центру охорони та досліджень пам’яток археології, вченими з різних міст України готують наукову збірку пам’яті колеги і відомого науковця.

tahtay book1991
button

Писаренко Георгій Степанович – вчений-механік, академік АН УРСР (1979). Заслужений діяч науки УРСР (1973). Перший Голова Комісії космічних досліджень при Президії АН УРСР (1973 – 1984). Засновник і директор Інституту проблем міцності НАН України (1966 – 1988; почесний директор з 1992). Заснував міжнародний науково-технічний журнал «Проблемы прочности» (1969), який під назвою «Strenght of Materials» видається у США. Був головним редактором згаданого часопису (1969 – 1988), а також журналу «Доповіді АН УРСР» (1973 – 1984), багатьох республіканських науково-технічних збірників.

20 11 12 pysarenko