Події у музеї
Обставини життя Котляревського та його творчість були слабко досліджені протягом ХІХ ст. Навіть Михайло Грушевський в статті «Слобода Полтава в 1630 р.» (1895 р.) назвав автора «Енеїди» «полтавським дяконенком», тобто сином диякона. Зараз загальновідомо, що дияконом був не батько, а дід Івана Котляревського. Не в останню чергу ця ситуація обумовлена тим, що письмові джерела, які стосуються Івана Петровича Котляревського, осіли в родинних збірках різних адресатів, а потім розпорошилися по державних архівах. Люди ж, які особисто знали поета й могли надати інформацію про деталі його біографії, встигли відійти у вічність. Утім, навіть за таких несприятливих умов є змога дослідити ситуацію зі спадщиною класика.
Детальніше:Тестамент Івана Котляревського (до 185-річчя від дня смерті)
25 жовтня 2023 року в затишній залі Полтавського державного аграрного університету відбувся IV обласний конкурс екологічної інфографіки для учнів 5-11 класів "Збережемо біорізноманіття рідного краю" імені Олени Байрак, організований комунальним закладом Полтавської обласної ради «Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді». Як член журі участь у заході взяла завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу природи Музею Олена Шиян.
Детальніше:IV обласний конкурс екологічної інфографіки для учнів
У 2013 р. Полтавською археологічною експедицією Центру охорони та дослідження пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації та Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, були проведені наглядові роботи на ділянці городища роменської культури і посаду літописної Лтави на Івановій горі, у південно – східній центрального історичного ареалу м. Полтави, де залягають культурні нашарування скіфської епохи, роменського, давньоруського і післямонгольського часу та фінальної доби пізнього українського середньовіччя.
Дмитренко Михайло (1908-1997), уродженець м. Лохвиця Полтавської губернії — живописець-монументаліст, графік, історик мистецтва.
Середню освіту здобув у Лохвицькому реальному училищі, розвинув свій талант у Київській художньо-індустріальній школі і Київському художньому інституті у Федора Кричевського (був його асистентом, доцентом кафедри рисунка архітектурного факультету).
Детальніше:Михайло Дмитренко – новітній Мікеланджело з Полтавщини (до 115-річчя від дня народження)
Днями науковиці Музею Наталія Кузьменко і Олена Штитьова взяли участь у Х Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Навколишнє середовище і здоров’я людини». Організатором заходу виступив Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» за співучасті Сумського національного аграрного університету, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи тощо.
Пізніше у 2000-х роках хрест замінено на стелу з полірованого граніту з фотопортретним зображенням та написом: «Заслужена артистка України Капніст Марія Ростиславівна 22.03.1914 – 25.10.1993. Живий Бог — Жива Душа Твоя» (рос.). Також на могилі покладено гранітну пливу з пам’ятним написом: «Кожна миттєвість прожитого життя неповторна, безцінна. І хоч життя принесло мені немало нелегких випробувань. Не шкодувати про свою долю, давати силу іншим, це найвища радість у житті. Пам’ятайте, що найкраща справа на землі — творити добро. Марія Капніст» (рос.).
Осінні канікули — це час для відпочинку, розваг і подорожей. А якщо ці мандрівки в минуле з великою кількістю несподіваних пригод? Приміром, під час поїздки чумаків по сіль чи рибу, що були неабияким випробуванням у XVI–ХVIII ст. На нашому музейному інтерактивному заході «Як чумаки по сіль їздили», таке можливо.
Детальніше:Музейний інтерактивний захід «Як чумаки по сіль їздили»
Учора, 24 жовтня, у стінах Полтавської обласної універсальної бібліотеки імені І. П. Котляревського відкрилася виставка «НАКАЗАНО НЕ ЗНАТИ: УКРАЇНСЬКІ АРХЕОЛОГИ В ЛЕЩАТАХ ТОТАЛІТАРИЗМУ», що присвячена археологам, які попри утиски з боку тоталітарних держав, до складу яких входили українські землі, проводили археологічні дослідження та робили важливі наукові відкриття. Репресії проявлялися в забороні займатися професійною діяльністю, переслідуваннях за політичними мотивами, забороні друкувати наукові праці, вилученні з бібліотек вже опублікованих робіт, ув’язненні, ізоляції у таборах та навіть у фізичному знищенні.
Детальніше:НАКАЗАНО НЕ ЗНАТИ: УКРАЇНСЬКІ АРХЕОЛОГИ В ЛЕЩАТАХ ТОТАЛІТАРИЗМУ
Глафіра Іванівна Псьол (у заміжжі Дуніна-Борковська) народилася 24 жовтня 1823 року в с. Псільське на Полтавщині. Походила з родини збіднілих дворян. Її дід служив на Запорозькій Січі, батько був колезьким секретарем у канцелярії малоросійського генерал-губернатора М. Г. Рєпніна-Волконського. У 1823-1824 роках під час епідемії померли батьки, тож Глафіру та її сестер Тетяну й Олександру взяла під опіку родина Рєпніних. Варвара Олексіївна влаштувала їх до Полтавського інституту шляхетних дівчат, патронесою якого була. По закінченні навчання в цьому закладі панянки мешкали в Рєпніних.
День ООН — це день створення Організації Об’єднаних Націй. Відзначають його щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2782 (XXVІ).
24 жовтня 1945 року на конференції в Сан-Франциско, на підставі Хартії Об’єднаних Націй, представники 51 країни ратифікували договір про створення ООН. Україна однією з перших підписала Статут i увійшла до групи країн-засновниць ООН. Саме дату набрання чинності Статуту відзначають як День Організації Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій рекомендувала відзначати цей день як державне свято.
У 2023 році світ побачила книга «Високі вітрила життя Лідії Шелудько» із історико-бібліографічної серії «Постаті аграрної та біологічної науки Полтавщини: факти, документи, бібліографія». Автори — знані науковці Віктор Самородов, Сергій Поспєлов, Людмила Глущенко та Наталія Куценко. У книзі висвітлено життєвий шлях та наукові досягнення відомої української селекціонерки лікарських рослин Лідії Панасівни Шелудько (1937–2019).
