Події у музеї
Сьогодні, 10 жовтня, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Борисович Супруненко провів лекцію для студентів 1-2 курсів Факультету історії та географії ПНПУ ім. В. Г. Короленка. Інформативна розповідь стосувалася літописної Лтави та контекстів вивчення найраніших етапів розвитку поселення, городища та "граду" IX—XIV ст. Факти з історії виникнення й розвитку міста й цікаві історії з академічного й польового життя вченого-археолога добре послужаться юним дослідникам і дослідницям. Також усі присутні оглянули археологічну виставку у флігелі, про яку ми писали раніше. Щиро дякуємо Полтавському національному педагогічному університету ім. В. Г. Короленка та Оксані Валентинівні Коваленко за співорганізацію цього й подібних заходів! До нових співпраць!
Детальніше:Лекцію для студентів 1-2 курсів Факультету історії та географії ПНПУ
У кінці ХІХ – на початку ХХ століть поштові листівки швидко завоювали прихильність публіки, оскільки були доступними та зручними у використанні. Поштівки видавали великими тиражами, щоб усі охочі мали змогу подарувати їх рідним та близьким, зберігати в пам’ятних альбомах, колекціонувати, передавати у спадок. Багатотисячні наклади розліталися світом, поширюючи надруковані сюжети, популяризуючи їх серед населення. Та часом така всенародна любов грала проти митця…
У перший понеділок жовтня архітектори всього світу відзначають своє професійне свято, яке було засновано Міжнародним союзом архітекторів у 1985 році.
Професія архітектора є однією з найдавніших. У перекладі з давньогрецької «архітектор» означає «головний будівельник». Архітектори – це митці, що створюють красу від початку і до кінця. Саме в архітектуру можна закохатись всім серцем та душею. Роздивлятись її, надихатись нею.
Щороку у другу неділю жовтня в Україні відзначають День художника. Традиція його святкування була започаткована у 1998 році з ініціативи Національної спілки художників України. Відтоді в цей день ми вітаємо усіх майстрів пензля, що долучилися до розвитку українського образотворчого мистецтва та дякуємо усім художникам, що зберегли та поширили у світ українську самобутню художню творчість. Окремо, колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, хоче привітати наших багаторічних партнерів Полтавську обласну організацію Національної спілки художників України.
Тож вітаємо усіх художників з професійним святом та бажаємо їм творчої наснаги для нових здобутків та звершень в подальшому розвитку українського живопису.
Завдяки людській небайдужості напередодні Покрови Пресвятої Богородиці фонди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилися чудовим артефактом. Мешканка с. Терентіївки Полтавського району, Нечай Ганна, передала до колекції закладу дукач, знайдений нею на власному подвір’ї, неподалік річки Свинківка.
6 жовтня 2023 р. на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулася презентація проєкту «ViRтуальність забутих предків: імерсивний світ шаманського поховання бронзової доби», що був втілений у життя Центром охорони та дослідження пам’яток археології (далі ЦОДПА).
У 2007 р. під час археологічних досліджень в м. Гребінці Полтавської області було виявлено унікальне, незвичне і багате поховання. Саме там знайдено чимало рідкісних артефактів ритуального призначення, серед яких: ліпний опуклобокий горщик з відігнутим вінцем, тулуб якого прикрашений 14 рядами горизонтальних ліній, що нанесені відбитками перевитої мотузки; ритуальна посудина з білої каолінової глини; бронзове шильце; крем’яна скребачка; кістяні намистини й підвіски. Усе це дозволило атрибутувати цю особу як шаманку.
Осінь щедра плодами. Сьогодні про калину, її роль в українській культурі (побуті, харчуванні, звичаях, народному мистецтві) спілкувалися з юними мешканцями міста впродовж етнографічного заходу "Червона калина" у дитячій бібліотеці-філії 9. У практичній частині учасники зліпили брелоки з полімерної глини. Заняття провела Марія Пісцова, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу етнографії, у рамках спільного проекту " Етноінтерактив. Музейні уроки". Світлини Надії Жадан.
6 жовтня 2023 відбулася Сьома наукова конференція "Мачуська земля: минуле та сучасність". Серед її учасників - наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Лугова Любов, Усенко Владислав, Сиволап Наталія, Яремченко Віталій, Лавріненко Алла. Цьогоріч зібрання проходило у с. Судіївка Полтавської області. Доповіді присвячені історії Мачухівської територіальної громади від найдавніших часів до сучасності.
Детальніше:Наукова конференція "Мачуська земля: минуле та сучасність"
6 жовтня Марія Пісцова, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу етнографії, провела етнографічний інтерактивний захід "Козачата" для учнів 1-го класу ліцею "Успіх" № 13. Учасники дізналися про козацькі звичаї та традиції, побут, традиційний одяг та харчування. Також доповнювали приказки про козацькі чесноти, "варили" куліш, вчилися одягати елементи традиційного костюма, «проводжали» козаків у похід, виконуючи відеозавдання. У практичній частині діти виготовили декоративні закладки з фетру.
3 жовтня 2023 року у Полтавському краєзнавчому музей імені Василя Кричевського відкрилася виставка «Свідки Полтавської давнини (із новітніх археологічних досліджень Полтавської археологічної експедиції)» побудована у тісній співпраці науковців музею і Полтавської археологічної експедиції.
Виставка присвячена результатам досліджень в історичному ареалі м. Полтава Полтавської археологічної експедиції ДП «Науково-дослідного центру «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАН України (керівник — кандидат історичних наук Юрій Пуголовок).
Початок ХVІІІ ст. в Європі ознаменувався справжньою революцією серед колекціонерів та поціновувачів розкоші. До королівських дворів потрапила дивовижна китайська порцеляна. Майстри по всій Європі кілька століть намагалися наслідувати майстрам Піднебесної, але їх спроби були марними.
Переломний момент настав у Німеччині за часів імператора Августа Сильного – пристрасного збирача порцеляни. Секрет її складу розгадали вчений Еренфрід Чірнгауз та алхімік Йоганн Беттгер, коли у 1709 році неподалік від міста Мейсен вони знайшли поклади високоякісного каоліну. Завдяки цій знахідці вони змогли вже зі створеної ними червоної кераміки виготовити справжній твердий фарфор білого кольору. Таким чином у 1710 році була заснована відома однойменна порцелянова мануфактура.
