Події у музеї
Яків Петрович де Бальмен народився 16 липня 1813 року у селі Линовиця Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Чернігівська область). Походив із давнього шотландського роду, граф. Линовицький маєток дістався його батькові як посаг дружини Софії Башилової.
Початкову освіту Яків отримав вдома, а у 1830 році відмінно склав іспити за 7-й клас і був зарахований вільним слухачем Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька, яку згодом з успіхом закінчив.
Детальніше:16 липня виповнюється 210 років від дня народження Якова де Бальмена — військового,...
15 липня 2023 р. старша наукова співробітниця відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ірина Власенко провела лекцію-бесіду в Університеті третього віку при Полтавському університеті економіки і торгівлі на тему "Історія української ікони". Слухачі ознайомилися з етапами розвитку українського іконопису з часів Київської Русі й до сьогодення.
У травні 2013 року Верховна Рада України ухвалила постанову № 292-VII «Про встановлення Дня українських миротворців». Відтоді свято відзначають щорічно 15 липня.
Саме 15 липня 1992 року на прохання Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй два літаки з 42 військовослужбовцями Збройних Сил України на борту вилетіли до Боснії. Так почалась історія участі національного миротворчого контингенту у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Прекрасні квіти цикорію або, як їх ще звуть у народі, петрового батога, обрамляють нині узбіччя доріг в усіх куточках Полтавщини. Назву цієї квітки наші мудрі пращури пов'язували з ім'ям апостола Петра, день ушанування якого (разом із апостолом Павлом) відзначають у середині липня. Саме такій тематиці був присвячений етнографічний захід "На Петра й Павла щаслива дітвора", який 14 липня у флігелі музею провела наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа для внутрішньо переміщених осіб та гостей міста.
У липні 2023 р. виповнюється 50 років від доволі важливої події в історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Саме з липня 1973 р. була відновлена археологічна діяльність обласного краєзнавчого музею, яка у 40–60-х роках минулого сторіччя, на жаль, не проводилася, за винятком робіт розвідкового характеру зі збору експонатів співробітниками.
Детальніше:50 років відновлення археологічної діяльності музею
Напередодні закриття виставки "Музейні новинки зі світу спорту" Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського сталася значна подія. До нас завітав срібний призер Олімпійських ігор у Токіо, чемпіон ІІ і ІІІ Європейських ігор, боксер Олександр Хижняк разом з дружиною Тетяною. Олександр Олександрович подякував музейному колективу за увагу до висвітлення досягнень спортсменів Полтавщини та передав до фондової збірки свої медалі й парадну спортивну форму.
Вчора, 12 липня, на етнографічному заході «Бісероплетіння. Техніки» ми пригадували висвітлені раніше теми, уточнювали особливості різних технік виконання бісерних виробів (плетіння, вишивання), практично закріплювали набуті навички.
Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у рамках проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки".
З діяльністю апостола Павла, який справедливо вважається першим християнським богословом, пов’язане виникнення у київському християнстві перших богословсько-філософських розробок, особливістю яких є софійний характер способу богословствування і філософствування. Так званий паулінізм перетворив єдність і рівність у Христі всіх людей на основний принцип, освячений самим Богом. Ідейні засади київського християнства сформовані в творах відомих вітчизняних теоретиків: митрополита Іларіона, Климента Смолятича, Нестора, Данила Заточника, Кирила Туровського. Вони намагалися пропагувати християнство не як знання істини, а як “життя в істині”. Перед Богом, на думку староукраїнських вчителів християнства, всі люди рівні, всі народи покликані Благодаттю до спасіння.
Детальніше:12 липня – день вшанування пам’яті апостолів Петра і Павла.
#спортивнарубрика
Ця історія трапилася випадково, але після неї в голові міцно засіла думка, що у житті випадковостей не буває…
Наприкінці 2019 р. колектив музейників готував нову виставку, присвячену розвитку автомотоспорту Полтавщини. Тема була обрана не те, що цікава, а мегапопулярна. Уявити Полтаву і багато її міст і, навіть, сіл в останні 60 років без мотоболу, мотокросу, спідвею, автомототуризму, шосейно-кільцевих перегонів, картингу, автокросу на багі, легкових автомобілях, тайм аттак – просто не сила! На авторів виставки чекали історії про команди-легенди, легендарних спортсменів і просто легенди від пересічних полтавців про дорогу до мототреку у Розсошенцях на чергову гру, де збиралися тисячі глядачів, або до картодрому «Лтава». Було зібрано дуже багато матеріалу, хоча все осягнути повністю не вдалося.
Детальніше:Аркадій Михайлович Турлюн – відомий полтавський будівничий
Фотолітопис Полтавщини розпочав відлік у середині ХІХ ст. Його формували як професійні художники, так і аматори. Серед відомих майстрів фотосправи М. Фріденталь, Й. Хмелевський, Л. Тіраспольський, Є. Котельников, Б. Варшавський, Р. Салітан, Д. Меєрович, Г. Харлаб, Д. Ізраїлевич, А. Смілянський, К. Лехницький, Є. Фрог, М. Бродський та багато інших. Їх хист подарував нам шанс зазирнути в минуле, «познайомитися» з предками, побачити первісний стан споруд, історичних місць чи краєвидів.
Продовжуючи розповідь про цікаві будинки, розташовані в районі центрального ринку, зупинимося на «Будинку з аптекою» по вул. Європейській, 28 Досліджуваний об’єкт розташований в історичному середмісті Полтави, на розі вулиць Європейської (кол. Кобеляцької) та Шевченка (кол. Ново-Полтавської).
Вулиця Кобеляцька виникла у процесі виконання плану регулярної забудови міста після 1805 р. До цього тут проходила дорога, що вела у напрямку м. Кобеляки та м. Кременчук. Вона носила назву Єгор’євська і вела від фортеці через територію сучасної обласної лікарні. Пізніше вулиця стала називатись Кобеляцькою.
