Події у музеї
Друзі, попри тимчасову недоступність будівлі Полтавського земства й головної експозиції музею ми робимо усе можливе, щоб наше місто мало простір для творення культури й розвитку громади. І завжди радіємо, коли в дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбуваються мистецькі й освітні події.
Тож, можливим організаторам нагадуємо, що завжди допоможемо провести важливу для спільноти подію, а всім підписникам і підписницям — що в нашому дворику постійно діється багато чудового.
Другого серпня шанують пам’ять старозавітного пророка Іллі, який своє життя присвятив служінню Богові. В українській народній традиції він вважається покровителем землеробства. Цього дня рідко не гримить і не дощить, а інколи ллє як із відра («На Іллі до обіду літо, а після обіду осінь» — прислів’я). І хлібороби пильно слідкують за погодою, бо погожий день їх не порадує — у наступному році буде недорід зернових. А з борошна цьогорічного урожаю на святковий обід у родинах готують пироги, вареники та особливий хліб, який батько розділяв і роздавав строго від найстаршого до наймолодшого члена сім’ї. Традиційно, після Іллі, завершуються жнива («Серпень серп гріє, а воду холодить» — прислів’я), починається озимий посів жита і пшениці («Ходить Ілля на Василя, Носить пугу житяну, Куди махне, жито росте, Жито-пшениця, всяка пашниця» — колядка). Свято Іллі слугує символічною межею, коли літо починає переходити в осінь, а буяння змінюється спокоєм.
Видатний літературознавець, перекладач і письменник Григорій Йосипович Майфет народився 1 серпня 1903 року в містечку Ромни, Полтавської губернії, в родині дрібного канцеляриста. 1913 року сім’я переїхала до Полтави, де Григорій закінчив спершу гімназію імені Сковороди (1920 р.), а потім вступив на фізико-математичний факультет місцевого Інституту народної освіти, який закінчив 1924 року. 1925 року вступив до аспірантури Харківського інституту ім. Т. Г. Шевченка. Тоді ж дебютував як дослідник: стаття «Дані красного письменства про вплив музики на людину в освітленні рефлексології» в журналі «Музика».
Чимало медоносних рослин зростає на території дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Але найбільшим попитом у різних видів комах користується ехінацея. На рабатці праворуч від входу до парку посаджені ехінацея пурпурова та бліда. Це не лише декоративні, лікарські рослини, а й чудові медоноси. З самого ранку на їх квітах можна побачити чимало охочих солодкого: метеликів, бджіл, джмелів, мух, ос, тощо. Тож наші квіти ехінаціеї гостинно відкриті для комах, немов справжнє кафе для ласунів.
Під час археологічної експедиції Полтавського загону Державного Підприємства Науково - дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України у 2019 році було здійснено обстеження в басейні річки Тагамлик (території Машівської, Заворсклянської, Малоперещепинської ОТГ Полтавської області з метою підготовки матеріалів до «Зводу пам’яток історії та культури» по Полтавській області. У результаті цих розвідок визначено зосередження поселень черняхівської культури по р. Тагамлик. Знахідки, які походять з поселення Огуївка 2 поряд з с. Козельщина (Машівська територіальна громада Полтавського району Полтавської області) представлені двома фібулами і римською монетою.
Детальніше:Колекція археологічних знахідок з поселення Огуївка
Сьогодні згадуємо ім'я славетного полтавця Стешенка Івана Матвійовича — українського громадського та політичного діяча, педагога, письменника, перекладача, літературознавця, генерального секретаря освіти Української Народної Республіки. Адже рівно 105 років тому в результаті підлої операції більшовиків він загинув.
Народився у багатодітній родині відставного унтер-офіцера й полтавської міщанки. Всі 9 дітей отримали освіту, на яку батько, Матвій Стешенко, не шкодував коштів. Іван Матвійович навчався у Полтавській класичній гімназії у 1882-1892 рр. А у 1896 р. закінчив історико-філологічний факультет Київського університету святого Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У студентські роки входив до мистецького гуртка «Плеяда». Викладав у Київській жіночій гімназії філологічні дисципліни. Також викладав у Фребелівському інституті та на Вищих жіночих курсах. Вільно володів французькою, німецькою, іспанською, італійською, багатьма слов’янськими мовами. Перекладав зарубіжну поезію.
Хрещення Русі відзначають у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. На державному рівні це свято встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі з 28 липня 2008 року.
Першою відомою спробою офіційної християнізації вважається «Аскольдове хрещення». У 860 році Аскольд першим із київських князів, прийняв нову віру. Пізніше, у 955 р. хрестилася княгиня Ольга. А за князя Володимира Великого почався найпотужніший етап державної християнізації Русі. Хрещення киян, за літописом «Повісті минулих літ» Нестора Літописця, відбувалося 988 р. в Києві на річці Почайні, притоці Дніпра. Відтоді і почалося хрещення людей в інших містах і селах. Християнство як державна релігія Київської Русі остаточно було закріплене силою державної влади упродовж 988 991 рр., але населення ще довго наверталося до нової віри.
|
|
|
28 липня 2023 року Україна вдруге відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ.
Цьогоріч День Державності відзначається 28 липня. Але вже наступного року відзначатиметься 15 липня з огляду на перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря.
Бажаємо завжди вірити у свої сили, поважати один одного, любити свою країну, шанувати нашу історію, пам'ятати усіх, хто героїчно віддав своє життя за Україну та її майбутнє🇺🇦
Слава Україні!
27 липня 2023 року у переддень Дня Української Державності в дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся урочистий захід «Усе вертає на круги своя…»
Модератор заходу завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Наталія Кузьменко розповіла присутнім про історію свята, встановленого Указом Президента України від 24 серпня 2021 року з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого. Саме тому День Української Державності був призначений в День Хрещення Руси-України, коли вшановується пам’ять про видатного державотворця, святого рівноапостольного князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором, визначило її долю назавжди.
День медика, або День медичного працівника − професійне свято всіх працівників сфери охорони здоров'я. У 2023 році День медика мав бути 18 червня, але дата свята змінилася − згідно указу президента України від 13 червня 2023 року День медичного працівника в Україні тепер відзначатимуть щороку 27 липня.
У творчій спадщині поетів і письменників, музикантів, кінодіячів, художників є величезна кількість творів, присвячених представникам найгуманнішої і найблагороднішої професії – медикам.
Це данина вдячності тим, хто кожну мить рятує життя, хто витягує нас з павутиння хвороби, повертаючи можливість бачити, чути, розмовляти, рухатись і радіти життю. І особливо це важливо у наш жорстокий і суворий час.
Зараз, під час війни медики виконують неймовірно важливу роботу, щодня рятуючи тисячі життів і часто ризикуючи своїм власним.
Смерть байдужа до сліз і благань та і вона підіймає білий прапор поразки, бо професіоналізм лікаря, його інтуїція, досвід і все те, що зветься даром від Бога перемагають.
Тож щиро вітаємо медичних працівників! Бажаємо миру, здоров'я, сил та наснаги в роботі! Низький уклін всім, хто пов'язав назавжди своє життя з медициною! Дякуємо вам!
21 липня 2023 року в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрилася виставка «Християнські символи з археологічних досліджень на Полтавщині», присвячена 1035-й річниці Хрещення Київської Руси–України, що відзначають у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. На державному рівні це свято встановлене в рамках відзначення 1020-річчя Хрещення Київської Русі з 28 липня 2008 року.
За «Повістю минулих літ» Нестора Літописця з 988 року Володимир Великий почав державну християнізацію Київської Русі з хрещення киян. І з того часу почалося хрещення населення в інших містах і поселеннях давньоруської Держави. Цей процес був досить болісним і тривалим. Нова релігія сприяла об’єднанню держави та дала поштовх розвитку її економіки, освіти, духовності та культури. Запровадження християнства сприяло поширенню писемності й освіти на Русі, наближаючи її до європейських держав.
Детальніше:Християнські символи з археологічних досліджень на Полтавщині