Події у музеї
Цікавим явищем у культурному житті України ХVІІ ст. стала поява власної геральдики. За словами Д. Антоновича, «це були часи, коли козацька старшина вже встигла закріпити своє матеріальне й суспільне становище й спішила золотити свої дуже недавні шляхетські герби». Герби зображувалися не лише на документах, печатках, а й на будинках, побутових речах, зброї, предметах культу тощо. Найповніше зібрання гербів було свого часу зроблене та опубліковане Д. Лукомським та Л. Модзалевським у 1914 р. У родинних зібраннях та архівах вони віднайшли 400 шляхетських та старшинських гербів України ХVІІ – ХІХ ст. Однак, більшість зібраного матеріалу стосувалася дворянських та козацьких родів Чернігівщини. Серед знайдених зображень був відсутній герб відомого полтавського полковника Федора Івановича Жученка (з 1659 по 1691 роки сім разів обирався полковником). Зображення герба Ф. І. Жученка було вміщено на дзвоні з Покровської церкви села Жуки під Полтавою, відлитого у 1704 р.
14 грудня – свято пророка Наума, одне з багатьох свят передноворічного циклу. «Пророк Наум наведе на ум», - говорить народна мудрість. Про традиції святкування цього та інших грудневих свят дізналися учасники етнографічного інтерактивного заходу «Від Миколая до Різдва», який провели музейники Марія Пісцова та Ірина Власенко. Учні 5-го класу Наукового ліцею № 3 виконували ігрові завдання: «Сніжинка», «Живі літери», «Що це?», «Різдвяна казка», створювали нитяних ангелів та писали різдвяного листа для воїнів ЗСУ зі святковими привітаннями та найкращими побажаннями. Захід пройшов у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Напередодні Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в музеї відбулася надзвичайно тепла зустріч колективу з полтавцями, які в трагічному 1986 році захищали світ від найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття - Миколою Михайловичем Куклою, Анатолієм Івановичем Шевченком, Миколою Григоровичем Абраменком, Сергієм Валерійовичем Козловим. В цей день було дуже багато сказано про ліквідаторів: людей різного віку і найрізноманітніших професій – солдатів строкової служби, воїнів запасу, медиків, будівельників, пожежників, працівників міліції… Вони вистояли й перемогли. Ніхто не схибив, не злякався, не зрадив… І нині кожен з гордістю називає себе «солдатом Чорнобиля». Саме так називається книга, яку гості подарували для музейної експозиції та наукової бібліотеки музею. Це книга правдивих свідчень і унікального досвіду людей, які пройшли через чорнобильську зону.
Детальніше:До дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Найбільша за історію атомної енергетики техногенна катастрофа на Чорнобильській атомній станції покликала тисячі ліквідаторів у зону аварії. Найвідповідальніші і найскладніші завдання випали на долю військовослужбовців та мобілізованих осіб, військових запасу. З Полтавської області у зону ЧАЕС були відкомандировані 25–а гвардійська мотострілецька дивізія, що дислокувалася в Лубнах та Конотопська дивізія, яка на той час дислокувалася у Пирятині.
Детальніше:До дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
«Коза іде, Новий рік веде» – так називався інтерактивний захід, який провели науковці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька для родин внутрішньо переміщених осіб у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського спільно з Обласним молодіжним центром.
З першого погляду, наче й рано – цілий місяць до Меланки, коли традиційно щедрували та ходили з Козою, але навіть і природа не залишилася байдужою і створила святковий зимовий настрій. Поки малеча згадувала зимові свята народного календаря, щедрівки, брала участь у конкурсах, естафеті, вчилася ліпити різні форми вареничків і гуртом ряджених вирушила щедрувати до господарів-бібліотекарів, намело чимало пухнастого снігу. Меланка, Кіт, Ведмідь, Козаки, Міхоноша, Циган співали, жартували та разом «воскрешали» Козу! Діти, звісно, отримали солодкі гостинці. А також виготовили власноруч під час майстер-класу різдвяного янгола.
Чорнобильська трагедія сколихнула життєве дерево українського народу. Чорнобиль – це наш біль. До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в музеї відкрилася експрес-виставка «Солдати Чорнобиля», на якій представлені документи, фото про чорнобильські будні ліквідаторів, тих, хто ціною власного здоров’я захистив світ від ядерної катастрофи. Головна мета виставки – пам’ятати рядових солдатів Чорнобиля.
Зимова пора — щорічне випробування для рослин, звірів і птахів. Щоб дожити до весни, треба бути кмітливим, сильним, здоровим, сміливим і обережним. Ми, люди, у свою чергу можемо знайти час і натхнення, щоб допомогти взимку пернатим і чотириногим сусідам.
Чому зимова годівничка – це саме «місія»? Бо підгодовування птахів – не одноденна акція чи короткий захід. Це відповідальність за пташине життя до настання тепла. Тому перш ніж повісити у дворі чи у парку годівничку, спитайте себе, чи готові ви наповнювати її кормом щодня або через день, регулярно чистити від бруду. Птахи швидко звикають до місця, де з’являється їжа. А їсти їм потрібно дуже часто — лише кілька годин без їжі в мороз можуть привести до загибелі пташки. Коли птахи дізнаються про годівницю, вони розраховують свої сили так, щоб прилетіти туди і поїсти. Якщо вони прилітають і не знаходять корму, їм забракне сил летіти шукати поживу деінде.
12 грудня 2022 року відбувся захід «Космічні барви Свободи і Незалежності» з виготовленням національно-патріотичної символіки – прапора України – сучасного символу Волі та прагнення до Самостійності.
Захід провів провідний науковий співробітник Полтавського музею авіації і космонавтики-Владлен Орлов в активній співпраці та комунікації з науковими співробітниками Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександром Яновичем та Євгенією Калініною.
Упродовж івенту було охарактеризовано історію української векселології, цікаві факти позаземного космічного перебування українського прапора.
Дякуємо проєктові Shelter Ukraine за підтримку, доброзичливість і допомогу в організації нашого спільного заходу, бо Діти – це найбільший скарб, подарований Богом, які мають жити під українським стягом Свободи і Незалежності!
"Як хто посіє в юності, так і пожне в старості", - говорив Григорій Сковорода своїм учням. Дуже добре, що й зараз його мудрість кличе за собою молоде покоління. 9 грудня нові сковородинознавці - учні 7-го класу Полтавської школи №38, не тільки "мандрували" життєвими стежинами Григорія Савича під час інтерактивного заходу "Феномен Григорія Сковороди", а й побували у ролі студентів Києво-Могилянської академії: писали гусячими перами та знайомилися з латинською мовою.
Його встановлено згідно з Указом Президента від 18 жовтня 1997 року «ураховуючи заслуги Сухопутних військ України як найчисленнішого виду Збройних сил України у забезпеченні обороноздатності держави».
Детальніше:12 грудня відзначається День Сухопутних військ України.
Аркадій Васильович Верзилов – відомий український історик, краєзнавець, археолог, громадський діяч. Народився 10 грудня 1867 року на Чернігівщині. Закінчивши Чернігівську гімназію у 1887 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира, увійшовши до студентської громади, якою керував професор Володимир Антонович. Згодом серед знайомих та друзів А. В. Верзилова були відомі вчені та громадські діячі, такі як М. С. Грушевський, І. Я. Франко, М. М. Ковалевський, М. В. Лисенко, родина Косачів, подружжя Старицьких. Ще будучи студентом, брав участь у археологічних розкопках.
Після університету, працював у Центральному архіві давніх актів у Києві, де працював над проблемою соціально – економічної історії, насамперед, торгівлі та промислів Литовської доби.
Детальніше:До дня народження Аркадія Верзилова (1867 – 1931 рр.)