Події у музеї
Із різновидами традиційних страв з поеми «Енеїда» Івана Котляревського знайомилися сьогодні учасники етнографічного інтерактивного заходу «Пам’ятний бенкет». Учні 6-го класу Наукового ліцею № 3 «опинилися» в кухні, де готувалися страви, і, виконуючи завдання («Гастрономічна Україна», «Музичні перегони», «Смакота», «Вареники-хваленики») допомогли відновити «карту обіду» та врятувати бенкет. А на згадку про зустріч відвідувачі виготовили підставки-«кавунчики» під чашки. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу, у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Міжнародний день миру встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 30 листопада 1982 року. Початково відзначався в 3-й вівторок вересня; пізніше, резолюцією 55/282 від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ухвалила, що починаючи з 2002 року Міжнародний день миру буде щорічно відзначатися 21 вересня.
Сьогодні розповімо про Дмитра Володимировича Ахшарумова – українського скрипаля, диригента, педагога. Шанованого полтавчанами за безцінний вклад у розвиток музичного мистецтва краю. Засновника Полтавського музичного училища і симфонічного оркестру. Саме він з метою популяризації класичних музичних творів започаткував турне оркестрів по Україні і за її межами. На театральних сценах Берліна, Варшави, Вільна, Петрограду, Одеси, Харкова, Феодосії, Воронежа та інших міст, звучали твори Л. Бетховена, В. Моцарта, Ф. Гайдна, М. Лисенка.
Перші писемні відомості про наявність поселення, що називалося Многа, відомі з початку ХVII ст., коли в актових джерелах 1618 та 1628 рр. згадуються 8 димів, тобто дворищ. Позначено воно і на карті відомого французького інженера Г. Л. де Боплана. Більшість істориків та краєзнавців ототожнюють місто Многа із сучасним селом Городище Чорнухинської територіальної громади Лубенського району Полтавської області. На території села, в урочищі Замок, розташована досить відома пам’ятка археології – городище, де виявлені культурні нашарування роменської культури (Х – ХI ст.), давньоруського часу (ХI – перша половина ХIII ст.), післямонгольської доби (друга половина ХIII – ХIV ст.) та козацького періоду (ХVII – ХVIII ст.). Починаючи з кінця ХIХ ст. воно неодноразово обстежувалося В. М. Щербаківським, Ф. Б. Копиловим, М. П. Кучерою, О. В. Сухобоковим, Ю. Ю. Моргуновим, О. Б. Супруненком, В. В. Приймаком.
Галина Олексіївна Сидоренко, 105 років з дня народження якої відзначаємо цьогоріч, – відома музейниця, краєзнавиця і науковиця, все життя якої було віддане Полтавському краєзнавчому музею. За 43 роки роботи у ньому вона пройшла шлях від лаборантки до завідувачки відділом, проживши разом із музеєм найскладніші періоди його історії: роки жорстокого тоталітаризму і репресій, евакуацію колекцій і роботу під час фашистської окупації Полтави, відбудову музею і створення його нової експозиції у післявоєнний час.
17 вересня в Україні відзначають День рятівника. Це професійне свято працівників аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони та інших спеціальних формувань, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Всі рятівники підпорядковуються Державній службі України з надзвичайних ситуацій, яка реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності.
17 вересня відзначає своє 60-річчя вчений зі світовим імʼям, доктор історичних наук, професор Юрій Володимирович Волошин. Французький дослідник Марк Блок зауважив, що історик подібний до казкового людожера – він знає, що на нього чекає здобич там, де смачно пахне людиною. У центрі студій Юрія Володимировича завжди були люди, а саме мешканці Гетьманщини XVIII cт.
16 вересня 2023 року темою етнографічному заході «Бісероплетіння. Техніки» були силянки – ажурні жіночі шийні прикраси. Назва походить від способу нанизування бісеру на нитку – силяння. Вони різноманітні за формою, орнаментальними мотивами, чудово поєднуються з сучасним одягом, прикрашають і доповнюють його. Учасниці почали виготовляти власні вироби, обравши вподобані кольори. Захід провела Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у рамках проєкту "Етноінтерактив. Музейні уроки".
Кость Мощенко – архітектор, мистецтвознавець, музеолог, дослідник українського мистецтва, сподвижник академіка Миколи Біляшівського та професора Василя Кричевського, внесок якого в збирання історико-етнографічних колекцій Полтавського музею був і залишається найвагомішим.
Детальніше:До 60-річчя від дня пам’яті Костя Мощенка (1876-1963)
15 вересня 2023 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки видатному лікарю-кліцінисту, професору кафедри факультетської терапії Полтавського медичного стоматологічного інституту, доктору медичних наук Максиму Андрійовичу Дудченку (1919–2020). Вона прикрасила хол відділення ультразвукової діагностики головного корпусу КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради».
15 вересня 2023 р. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відкрилася виставка "Безсмертній Енеїді Івана Котляревського - 225". Вона присвячена ювілею виходу в світ першого видання цього твору, написаного українською розмовною мовою, що започаткував становлення нової української літератури.
