Події у музеї
Нагадуємо про останню можливість відвідати виставку «Проти Голіафа» у фойє третього поверху Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського. Вона триватиме до 13 серпня.
Виставка «Проти Голіафа» — про жінок і чоловіків з УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам.
«Завдяки їм на мапі світу зараз є вільна Україна», – такий підсумок боротьби УПА та підпілля ОУН називають автори проєкту «Проти Голіафа». Саме діяльності цих звитяжців присвячений спільний виставковий проєкт Центру досліджень визвольного руху, Українського інституту національної пам’яті та Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».
Важливим періодом життя українських селян здавна вважаються жнива. Традиційно вони розпочинались після свята Петра і Павла, вдосвіта у «легкий», «жіночий» день – середу, п’ятницю чи суботу – і тривали до серпневого Спаса.
У колекційній збірці нашого музею зберігаються негативи на склі початку ХХ ст., що зафіксували моменти жнив у полтавських селах. Зібране збіжжя у снопах просушували на вішалках на відкритому повітрі або у клуні. Обмолот зернових проходив на току, причому як у снопах, так і вільно розкладеним колоссям. Найпростіші знаряддя для обмолоту – дерев’яний ціп із держаком до 2-х метрів та бияком, що кріпився до держака шкіряною стрічкою – ув’яззю. Ударами бияка зерно вибивали із колосків, провіювали та засипали до засік.
9 серпня 2023 року в дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбулося вшанування пам'яті видатної природодослідниці, уродженки міста Полтави Олени Байрак (1957-2018). Меморіальний захід зібрав колег, друзів та близьких Олени Миколаївни. Учасники згадали миті музичного життєпису природодослідниці. Серед присутніх були педагоги, музейники, бібліотекарі, краєзнавці, науковці з дендропарку "Криворудський", Хорольського ботанічного саду, Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва НААН України та Устимівського дендропарку, який підпорядкований установі, фахівці з Диканського регіонального ландшафтного парку та ботанічного заказника «Драбинівка».
Детальніше:Інформація про проведений захід пам’яті О. М. Байрак.
Дорогі колеги — вчені, молоді науковці, музейні та архівні працівники, краєзнавці, — запрошуємо вас до участі в Другій історико-краєзнавчій конференції «Чутівщина: від давнини до сьогодення», що відбудеться 26 вересня 2023 р. у м. Полтаві
За результатами роботи конференції буде видано електронний та паперовий (обмеженим накладом) збірники матеріалів. Заявки на участь у конференції приймаються до 10 вересня 2023 року, тексти доповідей згідно з викладеною тематикою — до 20 вересня 2023 року. Заявки на участь і тексти доповідей надаються в електронному вигляді на пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Ознайомитися з переліком тематичних напрямів роботи конференції та особливостями подачі своїх матеріалів можна в документі за посиланням.
Сьогодні професійне свято тих, хто допомагає усім нашим військовим чути. Вони забезпечують постійний зв'язок під вогнем ворога, захищають наші комунікаційні системи та бази даних, відновлюють зруйновані мережі й прокладають нові, аби наші бійці могли координувати свої дії, а їхні рідні могли зв'язатися з ними.
Встановлене це професійне свято згідно з Указом Президента України «Про День військ зв'язку» від 1 лютого 2000 р. У рамках реформування ЗС України, у лютому 2020 року було створене Командування Військ зв'язку та кібербезпеки, як міжвидовий орган управління. Із 1 січня 2022 року Війська зв'язку та кібербезпеки набули статусу окремого роду військ.
7 серпня 1957 року в місті Полтаві народилася видатна природодослідниця, докторка біологічних наук, професорка Олена Байрак. Олена Миколаївна прожила неймовірно багатогранне життя, сповнене насиченої наукової роботи та яскравої творчої діяльності. На жаль, 3 лютого 2018 року природодослідниця загинула в автомобільній катастрофі.
Згідно з Указом Президента України від 27 червня 2007 року у першу неділю серпня відзначається День Повітряних Сил Збройних Сил України.
Зараз до складу Повітряних Сил ЗСУ входять не тільки повітряні, а й протиповітряні компоненти, серед яких зенітно-ракетні комплекси та радіотехнічні війська, а також ряд спеціальних військ.
Повітряні сили надійно боронять українське небо і дають гідну відсіч російському агресору.
Мистецтво урочисто вбирати святковий стіл з'явилося ще за часів античності, а у XVIII ст. досягло свого апогею, адже парадний обід перетворився на кульмінацію будь-якого торжества, відповідно його організація стала однією із форм мистецького вираження. Майстерно приготовані страви почали комбінувати із так званими «порцеляновими загадками», поширивши моду на стиль «тромплей» (від французької «trompe l’oeil» - «перехитрити погляд»).
Сьогодні свій день народження святкує директорка Департаменту культури й туризму Полтавської обласної військової адміністрації Ірина Удовиченко
Шановна Ірино Анатоліївно!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого дня народження! Зичимо миру, міцного здоров’я, особистого щастя, злагоди, родинного затишку й сімейного добробуту. Нехай завжди Вас супроводжує удача, постійно зігріває тепло людської вдячності, а дні наповнюються радістю, світлом і любов’ю рідних і близьких. Вічної молодості Вашій душі й доброти серцю, здійснення всіх Ваших планів і сподівань!
З повагою, колектив Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського!
Подібні знахідки трапляються нечасто, а на Полтавській землі — й зовсім невідомі. І якщо вони потрапляють до музеїв, то це надзвичайна подія.
Восени 2022 р. управитель одного із фермерських господарств на межі Дніпропетровської і Полтавської областей Микола Задоя, оглядаючи щойно розорану ділянку в заплаві Орелі, натрапив на металевий диск із петелькою, тобто виріб на кшталт покришки до невеличкої посудини.
Насправді подібна річ не жодним чином не стосувалася кухонного начиння. Це побутовий аксесуар, що й досі безвідмовно слугує людству, — дзеркало з відповідним засобом для кріплення (петлею) до поясу або ж торбинки-косметички. Такі люстерка найчастіше мали футляр-чохол із замші. Зовнішня поверхня диску гладка й добре відполірована, могла мати посріблення, і на ній віддзеркалювалося зображення, наприклад, личка степової красуні…
Полтавець Михайло Миколайович Крат, виходець з української старшини Гадяцького полку, усе життя присвятив військовій справі. У молоді роки він служив у війську, геройськи воював на фронтах Першої світової війни, здобув високе звання й став доволі публічною особою. У 1917 р. голос козацької крові покликав його до лав війська Української Народної Республіки (УНР). Під кінець Другої світової війни Михайло Крат нетривалий час служив у складі Українській Національній Армії. У 1945 р. Уряд УНР в екзилі присвоїв йому звання генерал-хорунжого Армії УНР.
